Психологія прокурорської діяльності

Вступ

Органам прокуратури належить особливе місце в механізмі гарантій законності. Захищаючи права і свободи громадян, інтереси держави і суспільства органи прокуратури, керуючись у своїй діяльності законами, можуть зобов’язати від імені держави будь-якого керівника піднаглядного органу, організації чи установи усунути порушення законності, вжити заходів для попередження таких порушень у майбутньому, вимагати притягнути до відповідальності винних.

Здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, органами, що виконують судові рішення у кримінальних справах, а також застосовують інші заходи примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, — прокурори користуються широкими владними повноваженнями, які, власне розкривають суть прокурорсько-наглядової влади.

Отже, реалізуючи свої повноваження, органи прокуратури обслуговують усі три гілки влади.

1. Ділові і моральні якості прокурора

Основні кадри органів прокуратури утворюють прокурори (їхні помічники, старші помічники, заступники ) і слідчі різних рангів.

Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові та моральні якості.

Під діловими якостями слід розуміти:

  • знання справи на дорученій ділянці роботи;
  • теоретичну підготовку і практичний досвід;
  • кваліфікацію;
  • вміння організувати справу ( роботу) і забезпечити оперативне та якісне її виконання;
  • здатність виявляти її недоліки, аналізувати їх причини, відшукувати способи їх подолання;
  • здатність досягати реальних успіхів у роботі.

Моральні якості, яким повинні відповідати працівники прокуратури:

  • вірність “Присязі працівника прокуратури”;
  • вірність професійному обов’язку;
  • чесність, правдивість, непідкупність, сміливість;
  • здатність правильно сприймати критику;
  • принциповість, нетерпимість до недоліків;
  • чуйність і уважність до людей та ін.

Особи, які вперше призначаються на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають присягу працівника прокуратури. Текст присяги затверджується ВРУ. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором.

2. Вимоги до прокурорів різних рівнів

Чинне законодавство не містить жодних норм про вимоги щодо особи, яка претендує на посаду Генерального прокурора України чи на прокурорські посади в апараті Генеральної прокуратури. Конституція та Закон обумовлюють тільки те, що Генеральний прокурор призначається на посаду за згодою ВРУ та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада може висловити недовіру Генеральному прокуророві, наслідком якої є відставка з посади. Строк повноважень Генерального прокурора та підпорядкованих йому прокурорів — 5 років, без жодних застережень щодо кількості їх повторних призначень.

13 стр., 6425 слов

Авторитет вихователя

... моральні якості, педагогічна майстерність [8; с. 15]. Професійний авторитет вихователя значною мірою залежить також і ... авторитету 1.1 Проблема авторитету в педагогічній теорії педагогічний авторитет вчитель виховний Авторитет (від лат. - влада) вплив певної особи, в основі якого лежать знання, високі моральні ... авторитетом, і які підстави такого ставлення учня до конкретного вчителя. Роль учителя ...

Однак законом чітко окреслені вимоги щодо осіб, які призначаються на посади прокурорів нижчих рівнів. Так, на посади прокурорів АРК, областей, м. Києва та Севастополя та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур призначаються громадяни України не молодші 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років. На посади прокурорів низової ланки можуть бути призначені особи не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.

Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.

Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі та мають вищу юридичну освіту.

3. Заохочення та дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури як метод психологічного впливу

Важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорсько-слідчих працівників.

Питання, пов’язані із заохоченнями та дисциплінарною відповідальністю працівників прокуратури, регламентується “ Дисциплінарним статутом прокуратури України “ , затвердженим постановою Верховної Ради України від 6.11.1991 року.

Заходи заохочення, що застосовуються до працівників прокуратури:

  • подяка;
  • грошова премія;
  • подарунок;
  • цінний подарунок;
  • дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині;
  • нагородження нагрудним знаком “ Почесний працівник прокуратури України “.

За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть бути представлені до нагородження державними нагородами і присвоєння почесного звання “Заслужений юрист України”, підвищення в класному чині Державного радника юстиції, що входить до компетенції Президента України.

Генеральний прокурор може застосовувати всі заходи заохочення, окрім вище зазначених, що застосовуються Президентом.

Прокурори АРК, областей і прирівняні до них, мають право заохотити працівника подякою, грошовою премією, подарунком.

5 стр., 2442 слов

Психологические особенности деятельности прокурора

... на всех работников прокуратуры - заместителей и помощников прокуроров, прокуроров отделов и управлений. Психологические особенности деятельности и речи прокурора в суде Искусство судебной речи - это искусство ... каждая из личностных характеристик. Убедительнее всего звучат не собственные психологические оценки, данные обвинителем или защитником, а независимые экспертные оценки -отзывы о подсудимом ...

Подання про відзначення державними нагородами та присвоєння звання “Заслужений юрист України” вносить Президентові Генеральний прокурор.

Дисциплінарні стягнення:

  • догана;
  • зниження у класному чині;
  • зниження у посаді;
  • позбавлення нагрудного знака “ Почесний працівник прокуратури України “;
  • звільнення;
  • звільнення з позбавленням класного чину.

Підстави притягнення працівників прокуратури до дисциплінарної відповідальності:

  • невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
  • провину, яка ганьбить прокурорсько-слідчого працівника як працівника прокуратури.

Постановлення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства було допущено недбалість або несумлінність.

Генеральний прокурор має право застосовувати дисциплінарне стягнення в повному обсязі вказаного переліку, за винятком позбавлення або пониження у класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3-го класів, оскільки це можливо лише Указом Президента за поданням Генерального прокурора України.

Особи, нагороджені нагрудним знаком “ Почесний працівник прокуратури України “, можуть бути звільнені за попередньої згоди Генерального прокурора України.

Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості проступку та вини. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з’ясувати обставини справи та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця від дня виявлення провини, не рахуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року від дня вчинення проступку. За один і той же проступок може бути накладено лише одне стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ відповідного прокурора, який оголошується працівникові під розписку. Копія наказу додається до особової справи.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокуророві України місячний строк з дня ознайомлення з наказом. Рішення Генерального прокурора про накладення стягнення може бути оскаржене до Вищої ради юстиції України.

Висновки

Здійснюючи нагляд за додержанням і застосуванням законів на території України, беручи участь у законодавчому процесі присутністю на засіданнях ВРУ та її органів, інформуючи депутатів про стан законності в державі тощо, органи прокуратури взаємодіють із законодавчою владою, сприяючи у виконанні її безпосередніх завдань.

Участь прокурора у здійсненні судочинства полягає у його праві реагувати на незаконні судові рішення, шляхом внесення відповідно апеляційного та касаційного подання, а це означає, що органи прокуратури допомагають судовій владі у забезпеченні правосуддя.

Список літератури

1. Закон України “ про державний захист працівників суду і правоохоронних органів “ від 23 грудня 1993 року № 3781 — ХІІ

2. Бондаренко І. Судова система України та її реформування в сучасних умовах // Право України. — 2002. — №8. — с. 37-39.

23 стр., 11407 слов

Ответственности родителей за ненадлежащее воспитание детей является ...

... Тема ответственности родителей за ненадлежащее воспитание детей является недостаточно разработанной в современном семейном праве РФ, что связано, прежде всего, с отсутствием эффективной правовой базы, направленной на защиту основных прав несовершеннолетних детей, а ...

3. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки // Право України. — 2003. — № 4. — с. 18-21.

4. Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі // Право України. — 1999. — №11. — с. 52.