Психологічне благополуччя підлітків

метки: Підлітків, Психологічне, Підлітка, Благополуччя, Добробут, Можна, Бутить, Самопочуття

>ПРИЛОЖЕНИЕ 2

Запровадження

Актуальність дослідження емоційного добробуту пов’язані з збільшенням інтересу фахівців різних профілів – медичного, економічного, психологічного – до проблем емоційного здоров’я нації. За даними низки фахівців (З. У.Воликова, М. Р. Гаранян, У. У. Миколаєва, З. У.Малихина, А. Б.Холмогорова та інших.), спостерігається зростання порушень емоційного здоров’я сучасної людини [23].

Нині: «Здоров’я сприймається як нормальний стан правильно функціонуючого,неповрежденного організму, тобто. правильна, нормальна її діяльність».

Основний симптом життя – це здоров’я. А. Маслоу підкреслює, що став саме «здорові» творять власне своє цивілізацію більш здоровішою; поліпшення здоров’я – це засіб створення кращого світу.

>Учених цікавить здоров’я всіх його рівнях: фізичному, психічному, психологічному.

Термін «здоров’я» став актуальним у зв’язку з доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) 1979 року на задану тему «Психічне здоров’я тапсихосоциальное розвиток дітей». Експерти ВООЗ намагалися привернути увагу до охорони хлопчика необхідність забезпечення умов,предотвращающих відхилення від норми; особливо підкреслювалося єдність психічного, соматичного, фізичного, соціального здоров’я та перемоги їх взаємовпливу.

Об’єктом дослідження, Предмет дослідження, Мета дослідження:

завдання:

• проаналізувати психолого-педагогічну літературу на проблеми дослідження;
• виявити відмінність між емоційним благополуччям і емоційним здоров’ям;
• описати особливості емоційного розвитку підлітків.

методів і методик

1 Теоретичні підходи до проблеми емоційного добробуту підлітків

1.1. Емоційний здоров’я та емоційне добробут

емоційний добробут здоров’я підліток

Останнім часом у Росії спостерігається величезна увага до проблеми здоров’я. Даним проблемою займаються таких наук як медицина, філософія, психологія, що у час активно досліджує проблему здоров’я.

І. У. Дубровіна виводить на науковий лексикон термін «психологічне здоров’я». Під психологічним здоров’ям розуміється – психологічні аспекти психічного здоров’я, т. е. те, що належить до постаті загалом, перебуває у тісного зв’язку з вищому проявом людського духу. На думку автора, психологічне здоров’я – це необхідна умова активної наукової та нормальної життєдіяльності людини. Основна функція психічного здоров’я – підтримку активного динамічного балансу між людиною й навколишнім середовищем, потребують мобілізацій ресурсів особистості.

ПЕДАГОГІЧНА ТЕРМІНОСИС ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ

... педагогічні словники термінологія, пов'язана з мережею Інтернет. Обравши об'єктом дослідження педагогічну терміносистему ... має особливе значення для педагогіки. Педагогічна терміносистема як понятійно-термінологічний апарат ... чим і зумовлюється актуальність порушеної проблеми. Понятійно-термінологічний апарат науки засвідчує ... який відбувся в останні десятиліття, став наслідком того, що коли людина ...

Психологічний здоров’я – одну з найважливіших характеристик особистості людини. Воно відбиває особливості генези і психічного розвитку. Основою психічного здоров’я є повноцінне психічне розвиток всіх етапах онтогенезу. Отже, у визначенні цього поняття закладено можливість розвиватися особи на одне всьому протязі його життєвого шляху. Необхідно додати вимога гармонії як між людиною і середовищем, а й між різними складовими її особистості – раціональним і емоційним [5].

Емоційний стан довгий час недооцінювалося у розвитку дитини, тому, осмислюючи закономірності емоційного розвитку дітей, виникла потреба у запровадженні нового психологічного терміна – «емоційне здоров’я» як складової психічного здоров’я [22].

Багато в чому через розробку поняття «емоційне добробут» може бути розкрито і більше глибоко зрозумілі складнощі у емоційної сфері сучасної людини. Категорія емоційного добробуту загалом понад об’ємний, ніж категорія емоційного здоров’я. При визначенні здоров’я Всесвітньої організацією охорони здоров’я використовувалося саме поняття добробуту, бо вона допомагає від дихотомії «здоров’я» – «хвороба» (від виключносаноцентристкого підходу) [2] і розглядати людини її проблеми системно [2, 21].

Проте використання поняття емоційного добробуту як самостійної, повноцінної категорії, яка б системно вивчати емоційні труднощі людини, багато в чому ускладнюється тим, що у самої психології дослідження емоційногоблагополучия/неблагополучия носять нечіткий інесистематизированний характер. Отже, узагальнення і доповнення знань різних підходів до – як практичних, і теоретичних, розробка основ універсального підходи до дослідженням емоційного благополуччя є дуже актуальними.

Нині можна виділити такі проблеми, які стоять перед психологією у тих досліджень емоційного добробуту:

• вироблення єдиного підходу у визначенні емоційного добробуту, який би мало системного характеру;
• виділення і розмежування (якщо можливо) критеріїв визначення емоційного добробуту та неблагополуччя;
• виділення і розмежування (якщо можливо) основних чинників, які визначають стану емоційногоблагополучия/неблагополучия, систематизація, виявлення їх співвідносної значимості;
• можлива діагностика (пряма і/або непряма) емоційного добробуту;
• вироблення і вибір з вже практичних рекомендацій та методик впливу з досягнення емоційного добробуту.

Різні дослідження емоційного добробуту починаються, передусім, з його визначення. Відповідно до цим метою нашого дослідження стало виявлення підходів до визначення поняття «емоційне добробут».

Нині часу є кілька напрямів досліджень емоційного добробуту, які суперечать, а скоріш взаємодоповнюють одне одного. Розглянемо всі вони.

1. Спочатку емоційне добробут розглядалося у тих вивчення емоційного самопочуття дітей і підлітків (Про. І.Бадулина, Л. І.Божович, Т. У. Драгунова, М. У. Зинов’єва, Про. А.Идобаева, У. Р.Лисина, У. І. Самохвалова, Т. Я. Сафонова, Л. З. Славіна та інших.).

Психологічні особливості людини

... внутрішні фактори (індивідуальні психологічні або фізіологічні властивості, порушення емоційного стану, недостатність знань і досвіду) або фактори зовнішнього середовища. Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають ...

У цього напрями емоційне добробут можна визначити як позитивна спрямованість (позитивний знак) емоційного самопочуття [2, 7]. У цьому дослідники емоційного самопочуття дітей і підлітків розкривають скоріш зміст емоційного неблагополуччя. Тоді, виходить, що емоційне добробут – те, ніж перестав бути емоційне неблагополуччя; це протилежність емоційного неблагополуччя.

2. Емоційний добробут також у контексті значення емоцій у житті, функцій, виконуваних ними (Л. М.Аболин, Про. А. Воробйова, У. Р.Сари-Гузель).

Емоційний добробут людини пов’язано і з характером пережитих емоцій, і із можливістю й умінням ці емоції висловлювати. У цього напрями досліджень може бути визначено як показник успішності емоційної

регуляції людини (тобто. наскільки «добре», повноцінно емоції можуть виконувати своїх функцій в життєдіяльності окремої людини) [1, 6, 21].

3. Більше об’ємне уявлення про емоційному добробуті то, можливо отримано з допомогою розгляду його як невід’ємною складової частини психологічного добробуту особистості цілому (М. З. Дмитрієва, М. Ю. Долина, Л. У. Куликов).

У руслі того підходу емоційне добробут (неблагополуччя) можна визначити як інтегральна характеристика (інтегральне переживання), у якій сфокусувалися почуття, зумовлені успішним (чи неуспішним) функціонуванням усіх сторін особистості [12, 14]. З іншого боку, емоційне добробут відбиває як знак (полярність) тих чи інших емоційних проявів, а й можливість особистості ефективно регулювати будь-які з цих проявів. Психологічний добробут був із іншими характеристиками – такі як «щастя», «задоволеність життям», «оцінка якість життя» [13].

Отже, і емоційне добробут, перебувають у нерозривній єдність із психологічним благополуччям, пов’язані з ними.

4. У багатьох робіт, присвячених проблемам психології здоров’я, емоційне добробут сприймається яксинонимичное поняттю емоційного здоров’я, який став розроблятися нещодавно. Л. У.Тарабакина, ввівши термін «емоційне здоров’я», визначає її як складової частини психічного здоров’я людини, що забезпечує «…єдність минущого і безперервного з урахуванням функціонування рівнів –ситуативно-ориентировочного,адаптационно-целевого,личностно-деятельностного; емоційне здоров’я дозволяє зберігати цілісне емоційне ставлення й до світу, перетворювати негативні емоції, і породжувати позитивно забарвлені переживання…» [22].

Такі нині основні підходи, у руслі яких проводяться дослідження емоційного добробуту. У цілому нині, виходячи з наявних підходів до опису емоційного добробуту можна дійти невтішного висновку у тому, що його є багатомірне явище, яка визначає емоційне самопочуття, є показник успішності емоційної регуляції людини, і навіть нерозривно пов’язане з його психологічним благополуччям.

Ще однією важливим питанням, у визначенні емоційного добробуту є виділення і розмежування (якщо можливо) критеріїв емоційного добробуту (неблагополуччя).

Слід зазначити, що досліджень, які змістовно описували емоційне добробут, значно менше, ніж аналогічних досліджень емоційного неблагополуччя.

Так, найчастіше виділяють такі змістовні характеристики емоційного неблагополуччя:

• домінування негативних за сигналом емоцій – страху, образи, невдоволення, розпачу;
• присутність яскраво вираженої прямій чи опосередкованій агресії;
• пригніченість;
• відчуженість, ізольованість, відсутність контакту і з зовнішнім світом, і зі своїми внутрішнім світом, зокрема і зі свого емоційної сферою;
• психічна неврівноваженість, що кожен об’єкт на той час сприймається як подразник і переломлюється через призму цього несприятливого стану;
• переважання сильних характером переживань, пронизуючих систему взаємин держави і поведінки людини, гальмують активну його вплив на діяльність особистості">діяльність з особистості, знижують її розвиток виробництва і які звужують її індивідуального прояви [2, 6, 7].

Натомість дослідження емоційного добробуту дають такі змістовні характеристики:

Темперамент людини та його вплив на діяльність особистості

... ознайомитися з історією розвитку вчення про темперамент. 2. розкрити поняття про темперамент та розглянути типи темпераменту. 3. визначити вплив темпераменту на діяльність особистості. Об'єкт дослідження - особливості темпераменту людини та його типи. Предмет дослідження ...

• переважний позитивний емоційне тло;
• домінуюче стан спокою, задоволеності і відчуття впевненості;
• суб’єктивне переживання щастя;
• спрямованість на позитивні відносини коїться з іншими, пронизані довірою та турботою тощо. [1, 2].

Крім критеріїв емоційного добробуту (неблагополуччя), які належать до якісному аналізу (змісту) самої емоційної сфери, можна назвати решта 2, які визначають характер контакту людину з своєї емоційної сферою [1, 21, 23]:

• усвідомлення людиною пережитих їм емоцій,
• можливість ефективно регулювати будь-які зі своїх емоційних проявів (незалежно від своїх знака).

Виділення критеріїв емоційного добробуту (неблагополуччя) дає можливість досліджувати можливі взаємозв’язку емоційного добробуту та інших психологічних явищ і характеристик, що у більшою ступеня дозволяє розкрити і зрозуміти сутність емоційного добробуту.

1.2. Особливості емоційного розвитку підлітків

Про підлітків зазвичай говорять про періоді підвищеної емоційності, що виявляється легкій збуджуваності, пристрасності, часту зміну настрої тощо. п. Але що мається на увазі під емоціями? Цією проблемою займається Р. М.Бреслав [4], Є. І, Ізотова [9], Є. П. Ільїн [10] та інші.

Р. З. Нємов дає таке визначення: емоції – це особливий клас суб’єктивних психологічних станів, що відбивають у вигляді безпосередніх переживань, відчуттів приємного або неприємної, відносини людини до світу і людей, процес і його практичної діяльності. До класу емоційних станів ставляться настрої, почуття, афекти, пристрасті, стреси. Це правда звані «чисті» емоції. Вони включені в усі психічні процеси та стану людини. Будь-які прояву його активності супроводжуються емоційними переживаннями [17].

У житті особистості велике значення мають емоційні стану. На певний період вони забарвлюють всю психічну діяльність чоловіки й виявляються різних настроях, афективних станах. Емоційні стану як залежить від характеру протікаючим психічної діяльності, а й надають значний вплив неї. Хороше настрій, наприклад, активізує пізнавальну і вольову діяльність людини [9].

Емоційний стан може залежати від виконуваної діяльності, скоєного вчинку, від самопочуття, прослуханої пісні, прочитаного твори т. буд. [4].

Усі емоційні стану, хіба що суб’єктивні не були,детерминировани,причинно обумовлені, хоча людина який завжди ясно усвідомлює причину свого майна.

Психологія поведінки людини

... стан людини. Вони визначають готовність до усвідомленим, впевненим ірасчетливим дій у будь-яких критичних моментах. 1. Сутність і змістом психології поведінки у надзвичайні ситуації Психологія ... і проміжна мети діяльності визначаються чітко і однозначно; - активізація пізнавальної діяльності. Людина виявляє гостроту ... вражаючих чинників. Особливі умови, у яких може бути людина, зазвичай, цікавить нього ...

Р. М.Бреслов [4] дає визначення кожному емоційного стану.

Настрій, у його розумінні, це як більш-менш тривале емоційний стан,окрашивающее й інші переживання і діяльність людини. Настрій має причину. Нею може бути навколишня природа, події, люди, виконувана діяльність, стан здоров’я. Настрій накладає відбиток на поведінка, забарвлює діяльність людини, стимулює чи придушує активність особистості. Якщо людина перебуває у хорошому, бадьорому настрої, то навіть значні труднощі сприймаються їм, як здоланні, виконувана робота здається цікавою, люди – чуйними і приємними. Якщо ж настрій придушене, то той самий робота здається нудної і нецікавою, ті самі – дратуючими й погано вихованими, будь-яка труднощі – непереборної [по 4].

Під афектом розуміється короткочасна, бурхливо що протікає, надзвичайно цікава емоційна реакція. Для афекту характерна надзвичайна сила прояви, він захоплює людини повністю. Нерідко у стані афекту змінюються звичайні установки особистості. Багато з того сприймається незвичайно, у іншому висвітленні, відбувається ламка звичного поведінки. Прем’єр, перебуваючи у стані афекту людина нерідко погано усвідомить, що він ставить. Він може стримати себе, не передбачає результатів своєї реакції, виявляється настількипоглощен своїм станом, що погане оцінює характері і значення скоєного [по 4].

Наступне емоційний стан це пристрасть. Пристрастю називається сильне, стійке, тривале почуття, породжуєнеослабную енергію, спрямовану для досягнення єдиної цілі й предмета пристрасті. Предметом можуть побут найрізноманітніші області знання і набутий діяльності. Об’єктом пристрасті може бути людина протилежної статі, певні речі, викликають невизначене прагнення володіння ними. Пристрасті завжди спонукають людей до активної діяльності , якою пристрасть задовольняється на основі якої вона розвивається [по 4].

Ще одне емоційний стан – це стрес. Воно викликається несподіваноюнапряженной обстановкою.Стрессовими станами будуть дії умовах ризику, необхідність самостійно приймати вирішення, миттєві реакції при небезпеки, поведінка батьків у умовах несподівано мінливою обстановки. У стресовому стані можна з працею здійснюватися цілеспрямована діяльність, переключення і розподіл уваги, може настати навіть загальне гальмування чи повна дезорганізація діяльності. У цьому навички та звички залишаються без зміни і може замінить собою усвідомлені дії [по 4].

Людина головна функція емоцій у тому, завдяки емоціям він краще розуміє інших, може, не користуючись промовою, будувати висновки про станах іншим людям і від налаштовуватися спільну діяльність й спілкування. Чудовим, наприклад, є також те, що, належать до найрізноманітніших культурам, здатні безпомилково сприймати й оцінювати висловлювання людського особи, визначати у ній такі емоційні стану, як радість, гнів, сум, страх, відраза, подив.

Життя поза емоціями як і неможлива, як і відчуттів. Емоції, стверджував знаменитий натураліст Ч. Дарвін [10], виникли у процесі еволюції як, з якого живі істоти встановлюють значимість тих чи інших умов задоволення актуальних їм потреб.Эмоционально-виразительние руху чоловіка – міміка, жести, пантоміміка – виконують функцію обіцянки, т. е. повідомлення людині інформації про стан говорить та її ставлення до того, що на цей момент відбувається, і навіть функцію впливу – надання певного впливу того, хто є суб’єктом сприйняття емоційно виразних рухів [10].

Психологія особистості як наука про людину

... діяльності. Оригінальність інтелекту, Своєрідність почуттів, Особливість волі Оригінальність може також полягати у своєрідному поєднанні властивостей конкретної людини, які надають особливого колориту її поведінці або ... грудною кліткою; плечі вузькі, нижні кінцівки – довгі і худі; Пікнік – людина з вираженою жировою тканиною, надмірно гладкий. Характеризується малим чи середнім ростом, розпливчатим ...

Емоції виступають як внутрішній мову, як система сигналів, з якої суб’єкт довідається