Зміст
Запровадження
1. Сутність і змістом психології поведінки у надзвичайні ситуації
2. Психологічна готовність людей до надзвичайних ситуацій
3. Групове поведінка людей надзвичайні ситуації
3.1 Паніка
3.2 Профілактика панічних реакцій
4.Информационно-психологические рекомендації на людей надзвичайні ситуації
Укладання
Список літератури
Запровадження, Надзвичайна ситуація
З розвитком цивілізації, із застосуванням дедалі більше нових технологій, прогресом наукових досліджень про невпинно зростає загроза техногенним катастрофам. На країни є велика кількість складів із запасами горючих, вибухових, сильнодіючих отруйних та радіоактивних речовин. З іншого боку, є дуже багато хімічного і бактеріологічної зброї. Всі ці запаси довгий час зберігаються без належної ревізії і утилізації, сховища нерідко перебувають у аварійному стані перебуває. Знос обладнання часто перевищує допустимі нормативи: так, наприклад, відслужили свій термін 40% трубопроводів для перекачування газу і нафти. Зоною підвищеної небезпеки є транспортних комунікацій, об’єкти електроенергетики. Вважається, що у небезпечних зонах проживає 30% населення, в надзвичайно небезпечних – 10%. Зокрема, місто Дубно належить до подібного роду небезпечним зонам: тут є певні запаси радіоактивні речовини, які забезпечують роботу ядерного реактораОбъединенного ІнститутуЯдерних Досліджень; є гребля, яка утримує величезні запаси води Московського моря (>Иваньковского водосховища).
У разі низькою технологічної дисципліни, хронічного браку фінансових і матеріальних ресурсів підтримки основних фондів у стані, зростає можливість масових аварій, техногенним катастрофам та інших надзвичайних ситуацій.
Усі надзвичайні ситуації можна підрозділити на локальні, місцеві, територіальні, регіональні, федеральні і транскордонні. Критеріями як і класифікації надзвичайних ситуацій є: чисельність постраждалого населення, розмір матеріальних збитків, а як і кордону зон поширення вражаючих чинників. Проте соціальний резонанс залежить часто-густо немає від числа постраждалих, як від умов, у яких відбулася катастрофа. Як приклад можна навести атомну підводний човен «Курськ», затонулу у серпні 2000 року, внаслідок аварії, де загинуло 118 людина. Через війну численних терактів, скоєних біля нашої країни, техногенних аварій та природних катаклізмів гине більше людей, проте ці події не отримують настільки великого висвітлення засобах масової інформації.
Психологія травматичних ситуацій
... -ко, В.Я. Сємкє, Н.Ст. Тарабріна. 1. Поняття травматичної ситуації та травматичного стресу Складність вивчення психологічних травмуючих ситуацій у тому, що число їх джерела-багатовимірні. Травмуюча ... третя фаза - фаза нормального реагування. Факт переживання травматичного стресу для деяких людей стає причиною появи у них в майбутньому посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Посттравматичний ...
Питання психології людини у надзвичайні ситуації необхідно розглядати з метою підготовки населення, рятувальників, керівників до дій в екстремальних ситуаціях.
Зблизька питань поведінки людини у умовах НС приділяють значну увагу психології страху. У повсякденному житті, в екстремальних умовах людині постійно їм доводиться долати небезпеки, загрозливі його існуванню, що викликає (породжує) страх, т. е. короткочасний чи тривалий емоційний процес, породжуваний дійсною чи уявної небезпекою. Страх — це сигнал тривоги, але з просто тривоги, а сигнал, викликає ймовірні захисні дії людини.
Страх викликає в людини неприємні відчуття — цей негативний дію страху, але страх — те й сигнал, команда до індивідуальної чи колективної захисту, оскільки головна мета, що стоїть перед людиною — це залишитися живим, продовжити своє існування.
Слід враховувати, що частими, значними й динамічнішими є необдумані, несвідомі дії людину, як результат його реакцію небезпека.
Найбільшу небезпеку обману людини представляють чинники, які можуть викликати його загибель результаті різних агресивних впливів — це різні фізичні, хімічні, біологічні чинники, високі і низькі температури,ионизирующие (радіоактивні) випромінювання. Усі ці фактори вимагають різних засобів захисту чоловіки й групи людей, т. е. індивідуальних і колективних засобів захисту до котрих віднести: прагнення людини піти межі дії вражаючих чинників (Христом утекти від небезпеки, захиститися екраном тощо. буд.); енергійна атака людиною джерела можливих вражаючих чинників послаблення їхні діяння чи знищення джерела можливих вражаючих чинників.
Особливі умови, у яких може бути людина, зазвичай, цікавить нього психологічну і емоційну напруженість. Як наслідок, тільки в це супроводжується мобілізацією внутрішніх життєвих ресурсів; в інших — зниження і навіть зривом працездатності, погіршенням здоров’я, фізіологічними і психологічними стресовими явищами. Залежить це виключно від індивідуальних особливостей організму, умов праці та виховання, поінформованості про події й розуміння ступеня небезпеки.
В усіх життєвих важких ситуаціях на вирішальній ролі грає моральна гарт і психічний стан людини. Вони визначають готовність до усвідомленим, впевненим ірасчетливим дій у будь-яких критичних моментах.
1. Сутність і змістом психології поведінки у надзвичайні ситуації
Психологія станів об’єднує колосальний досвід світової психологічної науки у дослідження психічних станів. Проблему оптимальних станів людини розглядавЕ.П. Ільїн. А.О. Прохоров займається й розробкою психології нерівноважних станів. Психологія станів включає й розгляд окремих видів станів, зокрема, що виникають у надзвичайні ситуації.Тензионние стану (стану напруги) вивчалиТ.А. Немчин, Л. П.Гримак В.І. Лебедєв. Емоційні стану, що у надзвичайні ситуації, досліджував А.О. Прохоров, А Кемпінськи та інших.
Серед психічних явищ психічним станам належить одна з головних місць. У той самий час, попри інтенсивне вивчення проблеми психічних станів, дуже багато речей ній залишається загадкою. На думкуТ.А.Немчина, «необхідна успішна розробка цієї проблеми оскільки психічні стану істотно визначають характер діяльності».
Особистість в психології
... людини (наприклад, апатія пригнічує, натхнення викликає підйом сил); тривалі і короткі; усвідомлені і неусвідомлені. Особливості станів залежать, передусім, від психічних властивостей особистості, ... впливом геть бійця, ситуації особовий склад бути піддається впливу ... страх - передусім, індивідуальної психології, а паніка - переважно колективної ... здійснити свої наміри України і задовольнити потреби. Такі ...
І.П. Павлов вважав, що психологія є наукою наші станах, І що від неї можна всю складність суб’єктивного.
З огляду на суперечностей, і великого розмаїття думок стосовно визначення, складу, структур, функцій, механізмів, класифікацій та інших негараздів, що з психічним станом, багато авторів залишаються, одностайні в думці про великому, а то й вирішальному, значенні досліджень даного психічного явища для психології. Так,Н.Д.Левитов, вперше поставив поняття «психічний стан» до статусу психологічної категорії, вважав, що розв’язання цієї цієї проблеми заповнює наявну пролом у психології – розрив вченням про психічних процесах і психічних властивості особистості. З цього приводуЮ.Е.Сосновикова пише: «Не можна зрозуміти психіку загалом, не досліджуючи її конкретних інтегральних проявів у вигляді психічних станів».
Отже,пролистаем роботи різних авторів. Зустрічається термін «напружені ситуації» -М.И. Дяченка,Л.А.Кандибович, В.А. Пономаренко, «крайні умови» -Л.Г. Дика, «скрутні ситуації чи» — А.В.Либин, «стресові ситуації» — Р. Сельє,Китаев-Смик, «>острособитийние ситуації — В.В. Авдєєв, «надзвичайні ситуації» -А.Ф.Майдиков, «позаштатні умови» -В.Д.Туманов, «особливі умови» — С.А.Шапкин,Л.Г. Дика. Тоді терміном «екстремальні ситуації» оперують такі автори:Т.А. Немчин, В. Г.Анд-росюк,В.И.Лебедев,Г.В. Суворов, М.П.Мингалиева, Т.С. Назарова і В.С.Шаповаленко та інші.
Українські вченіМ.И. Дяченка,Л.А.Кандибович, В.А. Пономаренко також зазначають важливість суб’єктивного сприйняття надзвичайної (у томутезаурусе складної) ситуації: «Напружена ситуація – це таке ускладнення умов діяльності, яке для особистості особливої значимості. Інакше кажучи, складні об’єктивні умови діяльності стають напруженої ситуацією тоді, що вони сприймаються, розуміються, оцінюються людьми як важкі, небезпечні й т.д. Будь-яка ситуація передбачає зануреність у неї суб’єкта. Це особливо належить до напружену ситуацію, об’єднуючою певний зміст об’єктивної діяльності, зі потребами, мотивами, цілями, відносинами людини. Отже, напружена ситуація, як і будь-яка ситуація втілює у собі єдність об’єктивного і суб’єктивного. Об’єктивне – це ускладнені умови та інформаційний процес діяльності; суб’єктивне – стан, установки, способи дій в різко змінених умовах. Загальне, що характеризує напружені ситуації, — це виникнення досить складною для суб’єкта завдання, «важкого» психічного стану».
В. Г.Андросюк у своїй книжці «Педагогіка та колективна психологія» дійшов висновку: «надзвичайна ситуація – це такий стан системи життєдіяльності, яке небезпечний життя і здоров’я, несприятливо для функціонування психіки чоловіки й може викликати напруженість».
З усього вищесказаного, перелічимо основні характеристики надзвичайної ситуації:
1. Це ситуація крайня, з дуже великих за силою впливом, які виходять межі діапазону можливостей людини.
2. Це ускладнені умови діяльності, які суб’єктивно сприймаються, розуміються і оцінюються людиною як важкі, небезпечні й т.д.
Психологія особистості злочинця
... особистості). Необхідність вивчення особистості злочинця диктується, перш за все,потребами практики боротьби зі злочинністю. Психологія досліджує механізм імунітету особистості ... людини суспільні відносини, в які він вступає всвоєї предметної діяльності ... особистості злочинця, ... особистості і юридичної діяльності, ... людини ... особистості ... злочинця ... особистості. ... особистості, ... особистості ... людини, ... особистості. ... людини: ...
3. Ситуація забезпечує появу досить складною для суб’єкта завдання, «важкого» психічного стану.
4. Надзвичайна ситуація веде до появи стану динамічного неузгодженості і вимагає максимальної мобілізації ресурсів організму.
5. Така ситуація викликає негативні функціональні стану, порушення психологічної регуляції діяльності, і тим самим знижує ефективність яких і надійність діяльності.
6. Людина стикається з неможливістю реалізації своїх мотивів, прагнень, цінностей, інтересів.
Надзвичайна ситуація небезпечна не для життя і здоров’я, несприятлива для функціонування психіки людини. Чинники, які породжують психічну напруженість, можуть у одних випадках надавати позитивне мобілізуюче впливом геть людини, а інших – негативне, дезорганізуюче вплив. Нас цікавить ресурсне статки у екстремальних ситуаціях, тому розглянемо позитивні, мобілізуючі зміни у емоційної, пізнавальної і поведінкової сфері особистості, викликані впливом таких ситуацій.
На думку В. Г.Андросюк, до таких змін ставляться:
- зниження порогів відчуттів, прискорення чутливих і рухових реакцій. Людина виявляє спроможність до точнішою оцінці подразників, швидко реагує попри всі зміни умов навколишнього середовища;
- зниження стомлюваності, — зникнення чи притуплення почуття втоми. Людина підвищується витривалість і працездатність, проявляється невибагливість в дискомфортних ситуативних умовах;
- підвищення готовності до рішучим і сміливим діям. Виявляються вольові якості, етап прийняття рішень скорочується, прогнозування розвитку оптимально поєдналася зі здоровим ризиком;
- активізація ділових мотивів, почуттів боргу. Людина виникає ділове порушення, кінцева і проміжна мети діяльності визначаються чітко і однозначно;
— активізація пізнавальної діяльності. Людина виявляє гостроту сприйняття, активно включає резерви оперативної та довгострокової пам’яті.Актуализируются здібності, мислення характеризується динамічністю, гнучкістю, гнучкістю, активною і успішним пошуком нестандартних рішень. Широко застосовується інтуїція.
- прояв інтересу, ентузіазму. У рішенні завдань людиною мобілізуються його психологічні можливості і спеціальні здібності).
Можливість протистояти надзвичайної ситуації включає три складові:
1. фізіологічну стійкість, зумовлену станом фізичних і фізіологічних якостей організму (конституційні особливості, тип нервової системи, вегетативна пластичність);
2. психічну стійкість, зумовлену підготовкою й загальним рівнем якостей особистості (спеціальні навички дій в екстремальнійси-туации, наявність позитивної мотивації та інших.);
3. готовність (>активнодеятельностное стан,мобилизованность всіх рис і можливостей майбутні дії)».
Різні автори дають різні визначення поняття «психічний стан». Деякі їх, наприклад, Джемс, ідентифікують поняття «стан» і «процес», інші зводять поняття «психічний стан» до поняття «стан свідомості», треті, однак, пов’язують психічний стан з характеристиками емоційної сфери.
Вважаємо найповнішим визначення психічного стануД.Н.Левитова: «це цілісна характеристика психічної діяльності у певний період, показує своєрідність перебігу психічних процесів залежно від розкритих предметів і явищ дійсності, попередніх станів і психічних властивостей особистості». Аналіз поведінки й стану людини у екстремальній ситуації показує, що сильним подразником, що призводить до помилковим діям, є неповнота інформації.
Психологічні особливості людини
... внутрішні фактори (індивідуальні психологічні або фізіологічні властивості, порушення емоційного стану, недостатність знань і досвіду) або фактори зовнішнього середовища. Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають ...
>П.В. Симонов розробив інформаційну теорію емоцій, за якою, за хронічного дефіциту готівкової інформації з’являється негативна емоція, сягала максимуму у разі повної відсутності інформації. Позитивна емоція виникає, коли готівкова інформація перевищує інформацію, необхідну задоволення даної потреби. Отже, часом знання, інформованість особистості знімають емоції, змінюють емоційний налаштування та психічний стан особистості, відкривають доступом до внутрішнім ресурсів людини.
«Воля є свідоме регулювання людиною своєї поведінки та діяльності, що з подоланням внутрішніх та зовнішніх перешкод». Подолання людиною перешкод вимагає вольового зусилля – особливого стану нервово — психічного напруги, мобілізуючого його фізичні, інтелектуальні і моральні сили. Воля проявляється як впевненість людини у своїх силах, як рішучість здійснити вчинок, який вважає за доцільне необхідним у певній ситуації.
Оскільки стан – багатомірне явище, то будь-яке стан то, можливо описано широкий спектр параметрів. Той чи іншого параметр то, можливо провідним. Які параметри стану виходять першому плані у надзвичайній ситуації? Насамперед – напруга.
Напруга у Словнику психології Дж.Древера визначено як почуття натягу, напруги, загальне відчуття порушення рівноваги і готовність змінити поведінка під час зустрічі будь-яким загрозливим ситуативним чинником. Такими чинниками то, можливо підвищена навантаження, дефіцит часу, недолік інформації та ін. На думку Л. В. Куликова саме ця чинники є справжньою причиною напруги, а чи не викликані ними переживання, є закономірною реакцією на ситуацію. Тому з трактуванням емоцій як причини напруги, на думку Л. В. Куликова, важко повністю погодитись. Роль емоції досить точно визначено А.В. Запорожцем, який писав, що емоція є не самий процес активації, а особливу форму відображення дійсності, з допомогою якого виробляється психічне управління активацією чи, точніше було сказати, здійснюється психічна регуляція загальної спрямованості і динаміки поведінки.
поведінка людина надзвичайна ситуація
2. Психологічна готовність людей до надзвичайних ситуацій
Стихійні лиха в, великі аварії, і катастрофи, їх перевищення трагічних наслідків цікавить людей велику емоційнувозбужденность, вимагають високої морально — психологічної стійкості, витримки й рішучості, готовності допомогти постраждалим, врятувати які конають матеріальних цінностей.
Важка картина руйнацій і спустошень, безпосередня загрозу для життя негативно впливає на психіку людини. У окремих випадках можуть порушити процес нормального мислення, послабити чи цілком виключити контроль з себе, що зумовлює невиправданим і непередбачуваним діям.
Зазвичай, подоланню страху сприяє, передусім, почуття особисту відповідальність, усвідомлення значимості справи, яке роблять. Небезпека і зростає ризик здоров’ю, важливість виконуваних робіт — усе це піднімає значимість скоєного у власних очах й у думці суспільства загалом.
Педагогічний процес в позашкільних закладах
... комфорту. В атмосфері внутрішньої скутості і напруги кожний стає духовно біднішим, примітивнішим, ніж є насправді. Багатство духовних зв Педагогічний процес у позашкільному закладі - явище більш ... себе в руках, долати в собі негативні емоції, стан бездіяльності, страху та ін. Для організатора позашкільного педагогічного процесу найважливішим результатом є розвиток людських якостей вихованців, їх ...
У непідготовлених психологічно, незакаленних людей з’являється відчуття страху й прагнення втекти з небезпечного місця, в інших — психологічного шоку, супроводжуваний заціпенінням м’язів. Саме тоді порушується процес нормального мислення, слабшає чи цілком втрачається контроль свідомості над почуттями і волею. Нервові процеси (порушення чи гальмування) виявляються по-різному. Наприклад, в деяких розширюються зіниці — кажуть, «у страху очі великі», порушується подих, починається серцебиття «серце готове вирватися з грудях», спазми периферичних кровоносних судин — «побілів як крейда», з’являється холодний піт, слабшають м’язи — «опустилися руки чи коліна підігнулися», змінюється тембр голоси, інколи
