Психолого-педагогічна робота з профілактики насильства над дітьми

Реферат

Психолого-педагогічна робота з профілактики насильства над дітьми

Світлана Волошин,

У статті досліджено особливості психолого-педагогічної роботи щодо попередження проявів насильства. Встановлено, що зміст соціально-педагогічної діяльності з попередження жорстокого поводження з дітьми включає технологію соціального діагнозу, забезпечення різних форм і методів соціального супроводу.

Ключові слова: психолого-педагогічна робота, профілактика насильства, діти, основи психологічного-педагогічного супроводу, психотерапевтична допомога.

В статье исследованы особенности психолого-педагогической работы по предупреждению проявлений насилия. Установлено, что содержание социально-педагогической деятельности по предупреждению жестокого обращения с детьми включает технологию социального диагноза, обеспечение различных форм и методов социального сопровождения.

Ключевые слова: психолого-педагогическая работа, профилактика насилия, дети, основы психологического педагогического сопровождения, психотерапевтическая помощь.

In the article the features of psychological and pedagogical work to prevent violence are defined. It is established that the content of social and educational activities for preventing child’s abuse includes the technology of social diagnosis and providing various forms and methods of social support.

Keywords: the psychological and pedagogical work, prevention of violence, children, the basics of psychological-pedagogical support, psycho-therapeutic assistance.

Постановка проблеми. Економічна й цінностей, підвищенню конфліктності, соціальна нестабільність сьогодення агресивності в соціальних і міжособистісних сприяє падінню духовних і моральних відносинах в суспільстві. Ці зміни призводять до появи нових соціальних проблем, які впливають на процес виховання та розвиток дітей. Сьогодні в Україні активізувалася робота з попередження насильства у сімї як на державному рівні, так і зусиллями громадських організацій, адже насильство вважається порушенням прав і свобод особистості, яке унеможливлює її саморозвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методичні основи психологічного-педагогічного супроводу дітей, що зазнали насильства висвітлені у працях Т Алєксєєнко [2], Н. Максимової [3], І. Трубавіної [4], особливості психотерапевтичної допомоги дітям, які зазнали насильства досліджуються у наукових доробках В. Ролінського [5], І. Пінчук [6; 7], Г Хоменко [8].

4 стр., 1698 слов

О разработке психолого-акмеологических концепций

... концепция профессионализма деятельности в особых и экстремальных условиях; психолого-акмеологическая концепция инвариантов профессионализма; психолого-акмеологическая концепция развития профессионала; психолого-акмеологическая концепция ... что разработанные психологические и акмеологические концепции являются близкими друг другу, ... the concept of private psychological theory. Keywords: psychology, ...

Мета статті — обґрунтувати особливості психолого-педагогічної роботи щодо профілактики насильства над дітьми.

Виклад основного матеріалу. У процесі організації профілактики насилля в школі необхідно враховувати два основних напрямки: робота з потенційними агресорами (педагоги, батьки, школярі) і робота з потенційними жертвами. Основним результатом проведення профілактичної роботи з попередження насильства в школі є формування безпечного середовища — умов, при яких зведений до мінімуму вплив факторів, що провокують насильство, і знижена потреба прояву будь-якої агресії [2, 7].

Зміст соціально-педагогічної діяльності з попередження жорстокого поводження з дітьми включає технологію соціального діагнозу, забезпечення різних видів соціального патронажу й обслуговування, здійснення форм і методів роботи з питань захисту прав дітей, профілактику негативних проявів щодо них, підвищення рівня правосвідомості та правове виховання неповнолітніх, просвітницько-інформаційну роботу серед батьків, населення, соціальне прогнозування загалом та у кожній конкретній ситуації дитини. Основними соціологічними методами називають: метод аналізу документів — дозволяє оперативно одержати фактографічні дані про дитину та її мікрооточення, які у більшості випадків носять обєктивний характер; метод експертних оцінок — заснований на опитуванні або інтервюванні, за допомогою яких виявляється інформація, що відображає знання, думки, ціннісні орієнтації і установки клієнтів, їх відношення до подій, явищ дійсності; використовується в ситуаціях, коли та або інша проблема потребує оцінки компетентних осіб — експертів, що мають глибокі знання про предмет або об’єкт дослідження; біографічний метод використання соціальних біографій, що дозволяє на основі аналізу особистих документів та характеристик досліджувати суб’єктивні сторони суспільного життя особи; вивчаються стосунки неповнолітнього, в які він був включений опосередковано або безпосередньо; спостереження — як емпіричний метод дослідження використовується для збору інформації та відомостей про неповнолітнього, його сім’ю, мікросоціальне оточення, при вивченні зовнішніх проявів поведінки особи без втручання в протікання його діяльності [2; 4; 6].

Науковці розрізняють такі форми і методи роботи з батьками щодо профілактики насильства над дітьми: інформаційні (бесіди, консультації, розяснення, рекомендації); соціально-економічні (сприяння наданню соціальної допомоги членам сім’ї як форми захисту неповнолітньої особи та консультації щодо отримання соціально-правової допомоги); соціально-педагогічні (організаційні заходи, педагогічний вплив, психологічна підтримка).

Ефективною є спільна робота соціального педагога з батьками задля сприяння у залученні неповнолітнього до навчання чи праці, організації життєдіяльності у різних сферах.

Зміст роботи з батьками включає: засвоєння батьками необхідної багатопланової інформації про природу, причини, наслідки насильницької поведінки дітей; інструктаж та консультування, лекції та практикуми; батьківські збори, індивідуальні та групові бесіди. В ході превентивної освіти батьків дається повідомлення щодо особливостей вікової психології, короткі нариси про неправильні типи виховання з метою надання психологічно-педагогічної допомоги батькам і покращення сімейного мікроклімату. Лекції щодо природи насильства, агресивної поведінки у навчально-виховному процесі школи, визнання ролі батьків у профілактичній роботі, надання їм інформаційної допомоги та забезпечення зворотнього звязку. Під час повідомлень, лекцій, інструктажу, практикуму потрібно звертатися до колективних бесід, обговорення реальних ситуацій прояву агресій дітей на основі отриманих знань, результатів психолого-педагогічної діагностики стилю взаємин в сім’ї, наявності емоційного контакту з батьками тощо. Згадані форми і методи роботи з батьками мають здійснюватись паралельно з відповідною роботою з учнями, адекватною рівню їх розвитку, дещо випереджати її за змістом [1, 22 — 24].

15 стр., 7013 слов

Методи і форми роботи соціального педагога з прийомною сім’єю

... 3.2 Форми соціальної роботи з прийомними сім'ями та прийомними дітьми ВИСНОВКИ ДОДАТКИ ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Прийомна сім'я є відродженої формою сімейного виховання дітей, які залишилися без піклування батьків. Вона забезпечує дітям-сиротам ...

З метою визначення стану присутності чи відсутності насильства в сім’ї щодо дітей нами проведено опитування школярів ЗОШ І — ІІІ ступеня №1 м. Самбір віком від 9 до 15 років (60 респондентів) та опитування (вільне інтерв’ю) батьків учнів обраних шкіл (45 респондентів).

Щоб визначити, який саме зміст вкладають діти у поняття “домашнє насильство”, в анкету було включено відкрите запитання: “Які форми поведінки ви відносите до домашнього насильства?” Виявилося, що 63 % опитаних 5 — 8 класів вважають за таке насильство побиття та застосування фізичної сили, 35% — примус до сексу, 29% — лайку, 25% — образи, 23% — приниження. А 9% опитаних віднесли до поняття “домашнє насильство” економічний контроль, психічний тиск та ігнорування. Результати дослідження свідчать, що школярі розуміють, що таке домашнє насильство. Але в процесі анкетування з’ясувалося, що підлітки більше, ніж учні початкової школи розрізняють фізичне та психологічне насильство. Понад 2/3 хлопців та дівчат середньої школи не відносять до насильства лайки, близько 1/3 — не вважають за насильство образи, приниження.

Зауважимо, що існують розбіжності в розумінні того, що вважається насильством між хлопцями та дівчатами. Особливо це стосується психологічного насильства. Тільки незначна кількість хлопців, що були опитані, вважають поведінку батьків, пов’язану з приниженням та психологічним тиском, насильством. Тож для них це є прийнятною формою поведінки. Саме хлопчики є носіями стереотипу розуміння насильства тільки як фізичного. Тому важливо проводити просвітницьку роботу серед чоловіків та хлопців щодо проблем сімейного насильства, сприяти підготовці молодих людей до сімейного життя, надавати консультативну допомогу сім’ям, які виховують хлопчиків.

Дослідження науково-методичної літератури вказують на залежність між почуттям помсти, що породжує жорстокість та агресію, і культурним та економічним збідненням. Складність економічної ситуації все більше сприяє падінню моралі, духовності, а натомість широкому розповсюдженню насилля, жорстокості, агресивності. Втрата людьми життєвих орієнтирів породжує конфліктність у взаєминах та тривожну атмосферу в сім’ї. Так, найбільша частина конфліктів відбувається сьогодні саме в сімейному середовищі між членами подружжя.

30 стр., 14745 слов

Психологіна готовність дитини до навчання у школі

... може забезпечити повноцінну готовність дитини до навчання. Готовність до шкільного навчання ... дитини (зріст, наявність постійних зубів); стан здоров′я на момент вступу до школи; динаміка захворюваності за попередній рік. Отже, підставою до відстрочення терміну вступу до школи ... встановлення взаємостосунків з іншими дітьми, розвиненим відчуттям товариства ... днів; дітей, які не досягли станом на 1 ...

На запитання анкети “Чи часто у тебе виникають непорозуміння з батьками?” переважна більшість дітей дала позитивну відповідь, що свідчить про наявність конфліктних стосунків у сім’ ї між батьками та дітьми. Взаємовідносини між людьми в будь-якій сфері їхнього життя, а особливо в родині — це компонент, найсуттєвіший для забезпечення так званої “якості життя”. Кожна дитина прагне уникнути страждань, відчувати себе щасливою, жити без додаткових психічних навантажень. Головною причиною дисгармонії сімейних стосунків є психолого-педагогічна необізнаність чи непоінформованість батьків з питань виховання дітей та їх психологічних особливостей. Батьки на підсвідомому рівні проявляють жорстокість та агресію щодо дітей, причиною яких є економічне та культурне збідніння в суспільстві насилля, жорстокості як певних способів виживання. Найчастіше стають приводом конфлікти між батьками та дітьми питання з приводу навчання дітей у школі — 49%, понад половини дітей зазначають, що конфлікти в сім’ї виникають з питань допомоги дітей по господарству, 3 4 — конфлікти виникають з приводу проведення вільного часу дитини.

Аналізуючи отримані дані слід зазначити, що діти мають ті чи інші проблеми в стосунках з батьками. Не знайшлося дитини, яка б підтвердила, що конфлікти в сім’ї відсутні. Батьки не надають належного значення суперечкам та конфліктам з дітьми, вважаючи це звичайною справою. На їх думку, перешкодою конструктивному вирішенню суперечок є непорозуміння з боку дітей. Ставлення до дітей є певним показником духовного розвитку та соціальної зрілості суспільства. Тому негативізм стосовно дітей у сім’ї працює не на користь того суспільства, де існує дана проблема. Дані, які були отримані в результаті нашого дослідження, доводять і підкреслюють актуальність проблеми, що розглядається. Понад половини дітей стає свідком сварок своїх батьків, що неодмінно впливає на формування їх свідомості. Насильство для деяких дітей є частиною взаємодії між дитиною і значимою для неї людиною. З часом дитина починає розглядати насильницькі дії як невід’ємну складову свого життя. Взаємодія з елементами жорстокого поводження, як правило, інтегрується в сімейне життя та відбувається поза сімейними відносинами дитини.

Зазначимо, що успішність дітей, які зазнали насильства, є гіршою, ніж дітей, які виховуються в благополучних родинах. Наслідки насильства над дітьми можуть бути не тільки в заниженні самооцінки, а і в заниженні рівня успішності. Насильство над дітьми в сім’ї здійснює вагомий вплив на формування особистості дитини. Діти, які зазнали насильства, почувають себе непотрібними, поганими, нерозумними, нікчемними, мають низьку самооцінку, переживають відчуття власної неспроможності.

Опитування (вільне інтерв’ю) батьків засвідчило, що більшість з них не порушують законів, але і не знають їх. А не дозволяє їм порушувати закон їх моральні норми та уявлення про справедливість. Деякі батьки були здивовані, що в сімейному кодексі так ретельно прописані обовязки батьків. Результати опитування вказують наскільки деякі батьки далекі від виконання основних батьківських обовязків, 42% вважає, що фізичне насильство щодо дітей є виправданим, біля 2/3 опитаних повідомили, що сварять і принижують своїх дітей, якщо ті роблять щось “неправильно”.

6 стр., 2645 слов

Психологія сімейного виховання

... вчителя і учня, батьків уяву і дитини, яке може досить ефективно здійснювати шкільний психолог або соціальне педагог. Навчальний посібник «Психологія сімейного виховання» дозволяє майбутньому психолога ... жорстокістю і насильством дитина. Педагогічні концепції, котрі проповідують в усі часи Україні цього принципу, вимагали проводити виховання з урахуванням вікових особливостей дітей, їх можливостей, ...

Результати досліджень підтвердили, що більшість батьків, яких жорстоко карали в дитинстві, карають своїх дітей. Отже, модель виховання передається із покоління в покоління, відбувається відтворення дорослою людиною переважно рольової моделі своїх батьків. Не кожен із батьків розуміє, що покарання це психологічна травма. Батьки часто завдають психологічної травми без злого умислу Вони не усвідомлюють, що душевний біль у дитинстві створює проблеми в дорослому житті.

З метою профілактики сімейного насильства був проведений тренінг для дітей “Мої права”. У тренінгу взяли участь учні 4 — 5-х класів. Мета тренінгу — правова просвіта учнів: виховання почуття власної гідності і поваги до інших. Специфіка тренінгу правової просвіти учнів 4 — 5-х класів обумовлена віковими особливостями дітей і змістом матеріалу Тренінг містив елементи ігор та казок. Особливо важливим для отримання бажаного результату було створення атмосфери поваги до особистості дитини, формування у неї почуття цінності своєї особистості, а також визнання прав оточуючих на відповідну повагу і довіру. Головною нашою метою було під час тренінгу бути не поряд з дітьми, а разом з ними. Те, що тренер під час ігор знаходився в колі, ділився з дітьми своїми бажаннями, аналізував свою діяльність з точки зору дотримання прав, дало змогу отримати гарні результати.

У ході тренінгу учням були запропоновані проблемні ситуації, в ході аналізу яких дитина самостійно набуває нових правових знань, умінь, виробляє свою точку зору. Тренінг дозволив дітям відчути себе захищеним з боку суспільства, сприяв формуванню в школярів системи уявлень про особисту гідність людини, про її права і способи їх захисту, навичок оцінки явищ, що відбуваються в суспільстві і життєвих ситуацій з правової точки зору, уявлень, що володіння правами і свободами нерозривно повязане з відповідальністю людини за свої вчинки. Вправи малювання на правову тематику дозволило учням образно виразити своє уявлення ситуацій, які вони не завжди в змозі на належному рівні виразити словами (вербалізувати).

Психолого-педагогічний вплив здійснюється шляхом вибору форм і методів: налагодження взаєморозуміння між батьками і неповнолітнім; допомога у виборі технології захисту прав дитини; посилення відповідальності батьків за умови виховання й розвитку дітей.

Слід враховувати, що робота з батьками з питань охорони дитинства передбачає реалізацію усіх доступних і доцільних форм просвітницько- інформаційної роботи серед населення — підвищення правової відповідальності батьків за виховання і розвиток їхніх дітей, батьківські збори, перегляд і проведення теле-, радіопередач, індивідуальних консультацій та зустрічей батьків фахівцями соціальної сфери, працівниками правоохоронних органів, організація культурно-масових заходів.

Науковці трактують профілактичні заходи таким чином: первинна профілактика — розповсюдження плакатів, буклетів, які мають привернути увагу громадськості до проблеми насильства над дітьми та необхідності втручання у такі ситуації; проведення заходів та зустрічей між представниками місцевих громад, організацій, що працюють із дітьми, які постраждали від насильства; профілактика насильства через ЗМІ. Вторинними засобами запобігання жорстокого поводження з дітьми в сімї є спеціалізовані послуги сімям, які потребують додаткової допомоги, шляхом визначення “факторів ризику”, у ставленні до дитини. Третинні засоби запобігання жорстокого поводження з дітьми — це надання послуг дітям і сім’ям, які вже зазнали насильство чи відчули прояви нехтування їх правами.

5 стр., 2072 слов

Педагогіка сімейного виховання

... У цілому нині, можна сказати, що проблеми сімейного виховання вивчаються багатьма вченими, що висвітлюють цю проблематику ... батьківській кохання, і турботливою прив'язаності дітей і батьків. На жаль, прискорений темп сучасного ... виховання, норм моралі, конкретних ситуацій, у яких необхідно ухвалити педагогічно морально виправдані рішення. Проте такі, які воліють всіх видах впливу наказ та насильство, ...

жорстокий насильство соціальний педагогічний

Висновки

Аналіз проведених досліджень дозволяє стверджувати, що ефективність соціально-педагогічної роботи щодо попередження жорстокого поводження з дітьми відбудеться за умови, якщо робота соціального педагога буде здійснюватися за такими напрямами: вивчення медико-психологічних та соціально-педагогічних особливостей дітей, умов їхнього життя в сім’ї, специфіки мікросередовища; виявлення дітей, які стали жертвами сімейного насильства; здійснення правової просвіти школярів та їх батьків; розробка і реалізація програм реабілітації дітей, які стали жертвами сімейного насильства; взаємодія із сім’ями школярів з метою спільного вирішення проблем виховання та розвитку особистості дитини.

Ефективність процесу профілактики насильства щодо неповнолітніх забезпечується удосконаленням навчально-виховного процесу здійснення комплексного підходу до педагогічної діагностики; розширенням соціального досвіду підлітків, формуванням життєвих навичок по захисту своїх прав та інтересів у різних формах самоврядування; реалізацією потенціалу сімейного виховання у попередженні і подоланні насильства щодо підлітків через підвищення педагогічної культури батьків.

Література

1. Акименко Ю. Ф. Тренінг батьківської ефективності. Програма і методика проведення / Ю. Ф. Акименко // Практична психологія та соціальна робота, 1999. — №6. — С. 21 — 29.

2. Алєксєєнко Т. Ф. Соціальна педагогіка теорія і технології: підручник / Т.Ф. Алєксєєнко. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 314 с.

3. Запобігання і протидія насильству в сімї: методичні рекомендації для соціальних працівників / За ред. І.М. Трубавіної. — К.: ДЦССМ, 2004. -192 с.

4. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л. Соціально- психологічні аспекти проблемнасильства/НЮ. Максимова, К.Л. Мілютіна. — К.: Центр навчальної літератури, — 337 с.

5. Ролінський В.І. Соціально-педагогічні проблеми попередження та подолання насильства над підлітками /В.І. Ролінський //Рідна школа, 2004. — № 9. — С. 7 — 9.

6. Ролінський В.І. Проблеми насильства неповнолітніх як гостре соціальне явище /В.І. Ролінський // науково- методичний журнал «Нова педагогічна думка”, — № 2. — С. 101 — 102.

7. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи За заг. редакцією Пінчук І.М., Толстоухової С.В. — К.: УДЦССМ, 2000 р. — Випуск 1. — 276 с.

8. Хоменко Г.С. Педагогічні проблеми виховання неповнолітніх /Г.С. Хоменко. — К.: РШ, 1976. — 94 с.