1. Поняття комунікаційних бар’єрів
2. Типи комунікаційних бар’єрів та причини їх виникнення
3. Шляхи подолання комунікаційних бар’єрів та підвищення ефективності комунікації
Висновки
Список використаних джерел.
1. Поняття комунікаційних бар’єрів
На шляху руху інформації від відправника до одержувача зустрічаються різні перешкоди, які можуть носити як психологічний особистісний характер так і організаційний.
Комунікаційні бар’єри — це явища деформації комунікаційного процесу, викликані різними причинами, що можуть приводити до неадекватних дій одержувача. Навіть якщо одержувач отримує повідомлення і чесно намагається його зрозуміти (декодувати), цей процес може бути обмежено низкою перешкод або бар’єрів, що зазвичай виникають у фізичному оточенні або в сфері емоцій людини. Перешкоди навіть можуть зробити комунікації неможливими — або через них «проривається» тільки частина інформації, або одержувачі неправильно інтерпретують значення повідомлення.
Такі бар’єри можуть виникати через відсутність розуміння між учасниками спілкування, яке виникає на ґрунті соціальних, політичних, релігійних, професійних відмінностей, які породжують різне світовідчуття, світорозуміння, світогляд взагалі. Бар’єри у спілкуванні можуть виникати через індивідуальні психологічні особливості тих, хто спілкується (недовіра, образа, підозра та ін.).
2. Типи комунікаційних бар’єрів та причини їх виникнення
Виділяють три основні типи бар’єрів — особистісні, фізичні та семантичні. комунікаційний бар’єр спілкування семантичний
Особистісні бар’єри — це комунікативні перешкоди, породжувані людськими емоціями, системами цінностей і невмінням слухати співрозмовника. Нерідко вони виникають у зв’язку з різницею в расі, статі, культурному та соціально-економічному статусі учасників комунікацій, які хибно розуміють не традиційні для себе комунікативні сигнали (невідомі слова, рухи, жести інтонації голосу тощо).
Особистісні бар’єри можуть виникати як на роботі так і в побутовому спілкуванні людей.
До особистісних бар’єрів відноситься і так звана психологічна дистанція — почуття емоційної несумісності людей, аналогічне реальній фізичній відстані між сторонами. Ми усі на власному досвіді знаємо, що наші почуття та відношення обмежують можливості спілкування з іншими людьми як на роботі так і в особистому житті.
Реферат типи темпераменту людини
... Типи темпераментів >Темпераментом називають сукупність зазначених властивостей, характеризуючих динамічні особливості перебігу психічних процесів і навички поведінки людини, їх силу, швидкість, виникнення, припинення й зміна. Властивості темпераменту ... стриманість рухів, дуже мала рухливість особи. Зрозуміло, динамічні прояви людини можуть залежати від вимог ситуації, від вихованих установок і ...
Емоції діють як «фільтри» нашого сприйняття: ми бачимо і чуємо, насамперед, те, на що ми емоційно «налаштовані» — фактично нашими комунікаціями керують наші очікування, почуттями та відношеннями..
Отже, ефективність комунікацій підвищується, якщо почуття відправника та одержувача досить близькі по відношенню до обговорюваної проблеми.
Фізичні бар’єри — це комунікативні перешкоди, що виникають у матеріальному середовищі. Фізичні бар’єри — це несподіваний відволікаючий шум, що тимчасово заглушає голос; відстані між людьми; стіни або інші статичні перешкоди, що виникають під час прийому інформації. Як правило учасникам комунікацій стає відомо про виникнення такого роду бар’єрів, і вони прагнуть «перебороти» перешкоди.
Семантичні бар’єри виникають в результаті обмежень привільного розуміння використаних мовних символів.
Символи, зазвичай, багатозначні, але для успішної комунікації потрібно обрати одне значення, найбільш доречне у конкретній ситуації, в іншому випадку може виникнути непорозуміння. Семантичний бар’єр може спричинити виникнення емоційного бар’єру і продовження спілкування буде заблоковано.
Особливо складні проблеми виникають при спілкуванні між представниками різних мов і культур. За таких умов обидві сторони не тільки повинні знати буквальні значення слів, але й інтерпретувати їх у відповідному контексті.
3. Шляхи подолання комунікаційних бар’єрів та підвищення ефективності комунікації
Практично для всіх людей важливо вміти спілкуватися таким чином, щоб їх правильно розуміли, щоб їх слухали і чули. Тому, важливо знати способи подолання бар’єрів.
У спілкуванні завжди беруть участь, принаймні, двоє. Кожен одночасно і впливає і піддається впливу. Умовно розділимо ці функції і відзначимо, що кожний у спілкуванні одночасно є і слухаючим, і тим, хто говорить.
Керувати ефективністю можуть обидва партнера, що говорить і слухає, і кожний з них може зіграти свою роль як у підвищенні, так, і в зниженні ефективності спілкування.
Подолання уникнення. Боротьба з цим видом контрсугестії містить у собі керування увагою партнера, аудиторії, власною увагою.
Залучення уваги. Психологічні дослідження показують, що увага може залучатися зовнішніми і внутрішніми факторами. Зовнішні — це новизна (несподіванка), інтенсивність і фізичні характеристики сигналу, внутрішні — це ті, котрі визначаються актуальністю, значимістю, важливістю сигналу для людини в залежності від її намірів і цілей у даний момент.
Першим з найбільш ефективних прийомів залучення уваги є — прийом «нейтральної фрази». Суть його зводиться до того, що на початку виступу вимовляється фраза, прямо не зв’язана з основною темою, але зате напевно з якихось причин маюча значення, зміст для всіх присутніх і тому «збираюча їх увагу».
Другим прийомом залучення уваги є — прийом «залучення». Суть його полягає в тому, що промовець спочатку вимовляє щось таким чином, що важко почути, наприклад, дуже тихо, незрозуміло, занадто чи монотонно нерозбірливо. Слухаючому доводиться прикладати спеціальні зусилля, щоб хоч щось зрозуміти, а ці зусилля і припускають концентрацію уваги. У результаті говорючий «затягує» слухаючого «у свої тенета». У цьому прийомі той, хто говорить, як би провокує слухаючого самого застосувати способи концентрації уваги і потім їх використовує.
Загальна характеристика уваги у психології
... тощо. Мимовільна увага її стає умовно-рефлекторною. У дошкільному віці у дітей починає формуватись довільна увага. Необхідні для цього умови складаються в процесі спілкування дитини та дорослого, виконанні ... об'єкт, зосередитись на ньому і відволіктися від сторонніх подразників. Увага не може бути безпредметною. Предметом уваги може виступити зовнішній світ, на який спрямовано акт пізнання, сама ...
Ще одним важливим прийомом «збору» уваги є встановлення зорового контакту між тим, хто говорить і слухає. Встановлення зорового контакту — прийом, широко використовуваний у будь-якому спілкуванні, — не тільки в масовому, але й в особистому, інтимному і т.д. Пильно дивлячись на людину, ми залучаємо її увагу, постійно «втікаючи» від чийогось погляду, ми показуємо, що не бажаємо спілкуватися.
Підтримування уваги. Уміння підтримувати увагу пов’язане з усвідомленням тих же факторів, що використовуються при залученні уваги, але цього разу — це боротьба для того, щоб увага іншого відволікалась якимись «чужими», не від нас вихідними стимулами.
Увага слухаючого може бути відвернена будь-якою стороннім стосовно даної взаємодії стимулом — голосним стукотом у двері, власними міркуваннями не по темі і т.д. Перша група прийомів підтримки уваги по суті зводиться до того, щоб по можливості виключити всі сторонні впливи, максимально «ізолюватися» від них. Тому цю групу можна назвати прийомами «ізоляції».
Якщо, з погляду того, хто говорить, максимум, що він може зробити — це ізолювати спілкування від зовнішніх факторів, то для слухаючого актуально й уміння ізолюватися від внутрішніх факторів. Найчастіше перешкоди виражаються в тому, що співрозмовник, замість того, щоб уважно слухати того, хто говорить, зайнятий підготовкою власної репліки, обмірковуванням аргументів, додумуванням попередньої думки співрозмовника чи ж просто чеканням кінця його мови, щоб вступити самому. У кожному з цих випадків результат один — увага слухаючого відволікається на себе, «усередину», він щось пропускає, і ефективність спілкування падає. Тому прийомом «ізоляції» для слухаючого є навички власного слухання, уміння не відволікатися на свої думки і не втрачати інформацію.
Ще одна група прийомів підтримки уваги — це прийом «нав’язування ритму». Увага людини постійно коливається, і якщо спеціально не додавати зусиль до того, щоб увесь час її відновлювати, то вона неминуче буде вислизати, переключатися на щось інше. Особливо сприяє такому відволіканню монотонний, одноманітний виклад. Подолання такого роду перешкод покладено в спробі того, хто говорить «взяти у свої руки» коливання уваги слухаючого. Саме тут і застосовуються прийоми «нав’язування ритму». Постійна зміна характеристик голосу і мови найбільш простий спосіб задати потрібний ритм розмови.
Наступна група прийомів — «прийоми акцентування». Вони застосовуються в тих випадках, коли треба особливо звернути увагу партнера на визначені, важливі, з погляду того, хто говорить, моменти в повідомленні, ситуації і т.п. «Прийоми акцентування» умовно можна розділити на прямі і непрямі. Пряме акцентування досягається за рахунок вживання різних службових фраз, зміст яких і складає залучення уваги, таких, наприклад, як «прошу звернути увагу» і т.д. і т.п. Непряме акцентування досягається за рахунок того, що місця, до яких потрібно привернути увагу, виділяються із загального «ладу» спілкування за рахунок контрасту — вони «організуються» таким чином, щоб контрастувати з навколишнім фоном і тому «автоматично» привертати увагу.
Темперамент людини та його вплив на діяльність особистості
... темперамент. 2. розкрити поняття про темперамент та розглянути типи темпераменту. 3. визначити вплив темпераменту на діяльність особистості. Об'єкт дослідження - особливості темпераменту людини та його ... впливу темпераменту на діяльність людини раніше не так приділялося уваги, на сьогоднішній день ... темпераменту. Він не пов'язував його з психічним життям людини і говорив навіть про темперамент ...
Керування увагою в спілкуванні — важлива задача не тільки для того, хто говорить, але і для слухаючого.
Використання феномена авторитету. За критерієм авторитетності людина вирішує питання про довіру до співрозмовника. Якщо він визнається неавторитетним, його вплив не буде мати успіху, якщо ж авторитет є — тоді комунікація буде ефективною.
Звичайно прийнято вважати, що авторитетність джерела інформації може встановлюватися після визначення таких його параметрів, як надійність, компетентність, привабливість, щирість, повноваження, об’єктивність. Надійність джерела — це власне і є авторитетність. Чим більше людина довіряє співрозмовнику, тим більше його надійність. Цей показник складається з компетентності й об’єктивності, обумовленої як незацікавленість — чим менше слухаючий думає, що його хочуть переконати, тим більше він довіряє тому, хто говорить.
Цікавий факт, виявлений у дослідженнях впливу авторитету, полягає в наступному. Виявилося, що якщо слухаючий довіряє тому, що говорить, то він дуже добре сприймає і запам’ятовує його висновки і практично не звертає уваги на хід міркувань. Якщо ж довіри менше, то і до висновків він відноситься прохолодніше, зате дуже уважний до аргументів і ходу міркування. Очевидно, що при різних цілях комунікації необхідно по-різному керувати довірою слухаючого. Так, при навчанні краще мати «середній» авторитет, а при агітації — високий.
Що стосується привабливості і статусу того, хто говорить, а також згоди, то ці характеристики дозволяють визначити соціальне походження людини, визначити, «свій» він чи «чужий», і, звичайно ж, чим більше «свій» той, хто говорить, тим ефективніший його вплив.
Таким чином, не тільки зовнішні умови важливо враховувати в пошуках основ довіри слухаючого до того, що говорить, але і те, наскільки слухаючий співвідносить говорючого із собою, наскільки вважає його своїм, представником своєї групи.
Висновки
1. Комунікаційні бар’єри — це явища деформації комунікаційного процесу, викликані різними причинами, що можуть приводити до неадекватних дій одержувача.
2. Виділяють три основні типи комунікаційних бар’єрів:особистісні, фізичні та семантичні.
3. Особистісні бар’єри — це комунікативні перешкоди, породжувані людськими емоціями, системами цінностей і невмінням слухати співрозмовника.
4. Фізичні бар’єри являють собою комунікативні перешкоди, що виникають у матеріальному середовищі (відстані між людьми; стіни або інші статичні перешкоди, що виникають під час прийому інформації, тощо).
Темперамент і його значення в житті людини
... зв'язана зі змінами, а витримка не по його частині. Меланхолійний темперамент людини похмурої вдачі Людина, розташована до меланхолії (не ... навпаки. Інертність- протилежність рухливості. Нервова система тим більше інертна, чим більше часу або зусиль потрібно, щоб перейти від ... Кант (22.06.1724-12.021804) ,говорив що з фізіологічної точки зору, коли мова йде про темперамент, мають на увазі фізичну ...
5. Семантичні бар’єри виникають в результаті обмежень привільного розуміння використаних мовних символів.
До причин, що зменшують ефективність комунікації належать комунікаційні перешкоди. Серед основних виділяють: конкуренція між повідомленнями, сприйняття повідомлення адресатом, мова, логіка, абстрагування, статус особи, яка надсилає повідомлення, опір змінам.
Список використаних джерел
1. Люшер М. Сигналы личности: ролевые игры и их мотивы. — Воронеж: НПО «МОДЕК», 1993.
2. Маккей X. Как уцелеть среди акул: Опередить конкурентов в умении продавать, руководить, стимулировать, заключать сделки / Пер. с англ.- М.: Экономика, 1992.
3. Мельник Л.П. Психологія управління: курс лекцій. — К.: МАУП, 1999.
4. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурй Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. — М.: «Дело», 1992.
5. Обозов Н.Н., Щекин Г.В. Психология работы с людьми. — К.: МАУП, 1998.
