Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість
1. Предмет психології та її завдання, Психологія — одна з наук про людину.
Психічна активність людини спрямовується на різні об’єкти. Задовольняючи свої матеріальні (органічні) та духовні потреби як необхідну умову життя, людина шукає й одержує з навколишнього природного та соціального середовища необхідні для цього джерела, здобуває знання, планує свої дії, визначає засоби й шляхи їх здійснення, напружує сили, щоб досягти поставленої мети, переживає успіхи та невдачі. Все время становиться психикой людей, как наука психология.
Тема психологии и закономерности — развитие и проявление психических явлений и механизмов., Психічне життя людини
Как форма представления действия, высокоорганизованный материал — нервная система, мозг — психика характеризуется низкими особенностями.
- Во-первых, психическое изображение моего активного персонажа связано с шуткой и множеством способов показать сознание медиума.
- В противном случае психическая визуализация носит характер змейки, которая будет учитывать функцию перевода ее в действие и поведение.
- В-третьих, кожный психический акт является результатом деятельности, которая объективируется через субактивность, через человеческую индивидуальность, что добавляет немного мудрости в психическую жизнь.
- Ежеквартально в процессе активной деятельности психика постоянно реализуется и развивается.
Знание психики, природы психических явлений и законов разума более важно в жизни и силе людей для керування, чем психическое развитие и особенности.
2. Рефлекторна природа психіки
Творческая деятельность людей попадает в засаду из-за рефлексивной активности мозга. Фундатором вчення про рефлекторну природу психіки є видатний російський фізіолог І. Сєченов (1829-1905).
У своих предков вино означало, что они представляют собой всплеск умственных действий, таких как воображаемая активность и оцепенение двигателей, которые передаются в организм. Эффективность подвала заключается в процессе взаимодействия человека с результатами, так что операторы рефлексивной активности мозга могут помочь. У своїй відомій праці «Рефлекси головного мозку» (1863) І. Сученов писал, что «все поступки семейной и непонятной жизни основаны на способе ходьбы и мышления», но без этого осмысленного издевательства мыслительная деятельность неудобна.
Хромосомные заболевания человека и факторы их развития и наследования
... исследования, Объект исследования:, Предмет исследования: 1. Хромосомные болезни человека 1.1 Понятие и особенности хромосомных болезней человека Хромосомными болезнями (хромосомными синдромами) называются комплексы множественных врожденных пороков развития, вызываемых числовыми (геномные ...
Вчення І. Сеченова про рефлекторну природу психіки розвинув І. Павлов (1849-1936) у своєму вченні про вищу нервову діяльність.
Теорія рефлекторної діяльності спирається на три основні принципи наукового дослідження:
- детермінізму, тобто поштовху, причини будь-якої дії, її ефекту;
- аналізу та синтезу, тобто розкладання цілого на частини і потім складання нового цілого з елементів;
- структурності та пристосування динаміки до структури.
Засадовим стосовно вчення І. Павлова о поисках нервов и интеллекта материалистическом интеллекте организма и среды. В організмі «все із зовнішнього світу», — зазначає І. Павлов. Зв’язок організму з його середовищем здійснює нервова система. Вона є системою відносин, зв’язків. В основе поведения организма лежат те умы, буржуазные, в которых он жив и жив.
У своїх дослідженнях І. Павлов убежден, что большой мозг играет роль в жизни всего тела. Кора больших мозговых инфузий, из-за чего потребление тела является нездоровым, одновременно с нервными центрами, наиболее близкими к кори, обладает аналитической и синтетической активностью сворачивания. Они создают множество нервов, на которые требуется время, остальная часть которых регулируется как организмом, так и центром онемения, а также досягаемостью самого организма. Цю діяльність великих півкуль головного мозку І. Павлов і називає вищою нервовою діяльністю.
Поведение живого организма от поющей системы реакций или рефлексов до мотиваторов внешней и внутренней среды.
Рефлекс — это реакция организма на поддразнивание, как будто он ищет помощи у нервной системы. Рефлекторна діяльність — основна форма діяльності нервової системи.
Розрізняють два види рефлексів:
- безумовні, з якими народжується жива істота,
- умовні, які виробляються у неї упродовж життя.
Безумовні рефлекси
Безумные рефлексы, вызванные безумным поддразниванием, то есть как воздействовать на какие-то рецепторы: соленый, дотиковый и иньший, злые на телесные реакции. Сумасшедшие рефлексы этого не знают и целый час ходят с нормальным телом. А рушащаяся система сумасшедших рефлексов воплотилась в реальность, как говорится, инстинктивная.
Сумасшедшие рефлексы не могут удовлетворить потребности других организмов, но они живут разумным разумом. Зловоние могло быть использовано для сохранения организмов потребителя с абсолютным постоянством нового средневековья. Осколки звездной середины постоянно качаются, потом цепляться за новое за помощью какого-то лишения сумасшедших рефлексов несчастливо. их необходимо дополнить освященными веками музыкальными шкатулками, как бы изображая живых существ и людей.
Основним принципом роботи великих півкуль головного мозку, як довів І. Павлов, є утворення тимчасових нервових зв’язків, або умовних рефлексів. Виконуючи дослідження, він помітив, що за певних умов у тварин виникають рефлекси і за відсутності безумовних подразників (наприклад, іноді слина у собаки починає виділятися при появі людини, яка його годує, хоча в цей момент їжі собаці не дають).
Условные и безусловные рефлексы
... на сохранение целостности и стабильности системы «организм—среда». И. П. Павлов назвал условный рефлекс временной связью раздражителя с ответной деятельностью, образующейся в организме при определенных условиях. Поэтому в литературе ...
Рефлекси в цьому разі виникають під впливом подразників, які І. Павлов назвав умовними. Win показал, что если на одном существе одновременно оказываются два читера: один сумасшедший, например їжа, а другой умный, сам по себе не имеющий злого рефлекса, например, кольцо, то двое просыпаются в мозгу — для этого. Через эту вонь в течение часа происходит дрожание нервных центров, так что возникает нервное кольцо. Единодушный призыв — разумный друг. Посвященный — порочная рефлекторная реакция, которая безумна.
Зі зміною умов життя змінюються рефлекси., Умовно-рефлекторна діяльність людини — надзвичайно складна, різноманітна й тонка система зв’язків.
Основними процесами нервової діяльності є збудження та гальмування.
На лай больших пони мозга, по часу за раз, у многих подразников, но на большое количество подразников организм не реагирует, оскилька забудження, виккликані их, ворчат.
Гальмування відбувається одночасно зі збудженням. Гальмуванню заводчики невысоки в случае кори.
Для поющих умов галоп кори расширяется, распространяясь по коре огромных прудов, галоп девушек, которые знают, что они растут, сосредоточенные на своей победе.
Руководители организации осведомлены о свидетельствах развития ассоциаций: образы, мысли, возможно, как если бы они могли или если бы они не чувствовали себя хорошо.
В момент сосредоточения, в конце часа песня о кори и младенцах молодой женщины поморщится. Расширение энергоэффективности и гальванизация для соблюдения закона концентрации излучения нервных процессов.
Збужение и гальмування взаимомодіют, разрізняют індуксію положительное и отрицательное.
Гальмування нервных процессов сошла с ума, внешне, внешне или внутренне.
Zovnishn galmuvannya настоял на сильном стороннем последователе. Яркое отражение ума, например, когда вы видите собаку, раскинувшуюся в свете электрического света, откидывающуюся назад, как если бы это был почти громкий звук.
Зовнішнє гальмування є проявом дії негативної індукції. Он появится в позиции viglyadi переплетенного galmuvannya, как vinyak todi, если сила пробуждения изменяет силу первичного нерва cellini. При этом сила последователя — это не просто злая реакция, а навпаки, реакция меняется или призывается к храбрости.
Оцинкованные процессы, которые происходят у клиентов из-за перенапряжения, защищают от разорения. Тому таке гальмування називають ще захисним.
Внутрішнє гальмування так само зумовлюється зовнішніми обставинами. Одним из проявлений психического, или внутреннего гальмування, является ослабление звуков часов. Воно настає Тоді, коли умовний подразник (наприклад світло), на який вироблено умовний рефлекс, час від часу не підкріплюється безумовним подразником (наприклад їжею).
Утворений зв’язок у цьому разі гальмується, і рефлекс згасає.
Поскольку разумный искуситель знает, что он безумен, мозг временных нервов легко обновить, а разумный искуситель знает разумный рефлекс. Гальмування тимчасових нервових зв’язків спричинює забування.
Важное проявление внутреннего цинкования є дифференциальное цинкование. Как и в случае с хитрыми покровителями, в том, как колебался умный рефлекс, когда сумасшедшая чирлидерша лишалась деяка, умный рефлекс проявлялся в умных головоломках, которые были безумными. И азарт тех, кто не занимается распутными связями, не проявляет себя, не проявляет себя, и на них не появляется мысленное отражение.
Темперамент людини та його вплив на діяльність особистості
... розвитку вчення про темперамент. 2. розкрити поняття про темперамент та розглянути типи темпераменту. 3. визначити вплив темпераменту на діяльність особистості. Об'єкт дослідження - особливості темпераменту людини та його типи. ... сильне порушення, не входячи в стан охоронного гальмування. Говорячи про врівноваженість нервових процесів, Павлов мав на увазі рівновагу процесів збудження і гальмува
Итак, если психический рефлекс на звук нарушен, если звук лишен певческой частоты интенсивности, то интеллектуальный рефлекс удален от звука той же частоты и интенсивности, что и звук издающегося. Відбувається диференціювання подразнень. Организм — это как раз что-то вроде сумасшедшей головоломки, так что это не похоже на сумасшедшую головоломку. Дослідженнями встановлено, що собака, наприклад, може диференціювати звукові подразники з точністю до 1/8 тону.
Диференційне гальмування
Порядок умственных функций большого мозга также аналитический и синтетический.
Организм, помимо того, что формируется центром, не реагирует на все провокации, но он не достигает мозга, а лишает вас тех, кто служит для удовлетворения ваших потребностей. Разрезняю тизер, мозг на одном из них отображается, а на другом нет. Так аналізуються предмети зовнішнього світу.
Самый простой и элементарный анализ визуализации нижних представлений центральной нервной системы. Жизненный анализ, который мы внедрим во многие поведенческие акты, идет на помощь кори, великим инъекциям мозга. Суть роботи кори полягає в аналізі та синтезі подразнень, що доходять до неї.
Аналітична діяльність відбувається за допомогою спеціальних механізмів, які І. Павлов назвав аналізаторами. Запах вина, возникший в процессе биологического развития пищи, во всех отношениях связан с сознанием жизни, с новыми видами энергии нового света, излитого в тело — светом, звуком, температурой.
Отличный півкулі отличный световой анализатор как внешнего, так и внутреннего по отношению к телу.
Анализ головного мозга, с одной стороны, при анализе здоровья рецепторов, в том числе на периферии, и с самого начала — в процессе гальванизации, развивающейся в коре больших мозговых высыпаний и в дальнейшем. Подробно о процессе гальванизации мозга. Сразу же при анализе большой сыпи в головном мозге начнется синтез, день светового поля в оглушенном нервном соединении.
Синтетична діяльність великих півкуль буває дуже складною. Утворюються цілі ланцюги й системи тимчасових зв’язків. Процессы, которые психология называет ассоциациями, пока, например, установление звуков часов, не могут действовать как синтез. Мислення є асоціацією: спочатку елементарною, а потім — ланцюгами асоціацій; проте кожна перша асоціація є моментом народження думки.
Чтобы успешно управлять развитием, существо не может однозначно анализировать и синтезировать его. Пизнавальные процессы, вводящие в заблуждение — цена складной аналитической и синтетической активности кори при больших прививках мозга. В частности, люди пропускают подвал по причине подвижной кори.
Діяльність великих півкуль головного мозку — це сигнальна діяльність. Великие вдохновения мозга всегда чувствительны к умным насмешкам, как к сигналам о тех, которые важны для жизни тела. Например, свет или звук могут сигнализировать звук живого предмета о проявлении жизни, это не уверенно.
Сигналы, сдерживающие объекты, силы или проявления природы, становятся сигнальной системой, имеющей силу как для существ, так и для людей. Первая сигнальная система — это физиологическая сигнальная система, spryman, sensing. С большей вероятностью будут высмеивать способность существ сигнализировать, так как они могут легко достичь особых клеток здоровых, слуховых и других рецепторов в теле, а также тех, которые воображаются у крупных заводчиков.
Поняття особистості в психології ( )
... чином, поняття «особистість» ... людини як суб’єкта діяльності відповідно є здібності, які характеризують психічну діяльність переважно з її операціональної сторони, що визначає темпи освоєння, різноманітність способів і результативність діяльності, тобто Інструментальні прояви особистості. ... діяльності. У цьому сенсі суб’єкт діяльності стає одночасно суб’єктом пізнання і свідомості як свідомості, у ...
Вища нервова діяльність людини як суспільної істоти якісно
Мовна функція
Якщо відчуття та сприймання предметів і явищ навколишнього світу є для людини першими, конкретними сигналами дійсності, то мова, насамперед кінестезичні подразнення, що йдуть до кори головного мозку від мовних органів, — це другі сигнали, сигнали сигналів. Слово «заводяки» в парадной жизни взрослых связано с призванием и внутренними загадками, так что они приходят к великим приключениям. Вот признаки, которые нужно заменить, и что все эти действия, реакции, побеждающие над определенными тонкостями, могут быть победоносными.
Другой системы отчетности на основе первой нет и без нее невозможно. Нет никакой связи с первой системой указателей, объединяя ее в самые эффективные соединения.
Другая сигнальная система заключается во взаимодействии с первыми и физиологическими признаками еды, абстрактном неверном толковании людей и свидомостей, в способах познания себя. Фізіологічним підґрунтям низки інших психологічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, утворення навичок тощо) також є взаємодія першої та другої сигнальних систем. Судьба других сигнальных систем в круговороте психологических процессов ограбила их со свидомим.
Крупные мозговые инстилляции — чрезвычайно гибкая динамическая система. У процесі діяльності постійно утворюються нові й нові умовні зв’язки. Вони об’єднуються в певні системи. Системність зв’язків забезпечує успішну діяльність тварини та людини. Процессы, наблюдаемые в больших вливаниях в мозг, постепенно подталкиваются к объединению, стереотипной уникальности. Безлич дразнит, добирается до больших событий, таких как zzovny, затем в середине тела атакует, меняет местами, систематизирует и в конечном итоге формирует динамический стереотип.
Динамический стереотип необходим для успешного взаимодействия с телом и центром. Повторение одних и тех же ударов и действий, одних и тех же поведенческих актов, подобных реакциям тела, гарантирует, что никто не добьется успеха в исполнении, удовлетворяющем спрос.
Видимо, как люди называют способ пения DIY, виробля способ пения спримання, запамятовування, вводящего в заблуждение. Автоматизуючи свої дії, вона виробляє навички та звички, які полегшують свідомо спрямовану діяльність. Провідну роль у цьому відіграють динамічні стереотипи.
У процесі діяльності постійно утворюються нові динамічні стереотипи. Старі ж динамічні стереотипи не зникають, вони взаємодіють з новостворюваними, сприяють їх утворенню або, навпаки, перешкоджають цьому, внаслідок чого успішне утворення нових стереотипів гальмується.
Вироблення й перебудова динамічного стереотипу потребують великої роботи нервової системи. Ця робота може займати багато часу й залежить від складності виконуваної діяльності, а також від індивідуальних особливостей та стану тварини чи людини. Вироблення й підтримка динамічного стереотипу завжди пов’язуються з певними переживаннями.
Сучасні психологічні теорії особистості
... особистості тощо. В. Джемс вивчав особистість у межах власної концепції свідомості, центральним поняттям якої є «потік свідомості». На його погляд, у самосвідомості особистості ... комплексам рис особистості: 1.Альтруїзм 3. Краса 6. Зовнішня діяльність, ініціатива 2.Знання: ... діяльності О.М. Леонтьева та поняття особистості 11. Погляди Б.Г. Ананьева на особистість 12. Концепція особистості ...
Нервові процеси, що відображаються у великих півкулях головного мозку при встановленні й підтримуванні динамічного стереотипу, є підґрунтям почуттів і зумовлюють характер та інтенсивність почуттів. Фізіологічним підґрунтям почуттів труднощів, бадьорості і стомленості, задоволення і засмученості, радості й відчаю тощо є зміни, порушення старого динамічного стереотипу чи складність встановлення нового.
Динамічний стереотип краще утворюється тоді, коли подразники діють у певній системі, певній послідовності та певному порядку. Підтримується динамічний стереотип додержанням певного зовнішнього порядку, системи та режиму діяльності.
3. Психіка і свідомість
У процесі еволюції живих істот психіка як відображення об’єктивної дійсності в мозку розвивалася залежно від умов життя того чи іншого виду живих істот, набувала дедалі складніших форм. Найвищим рівнем її розвитку є властива людині свідомість.
Психологія пояснює виникнення людської свідомості суспільним способом буття людей і трудовою діяльністю, що спричинила її розвиток. З переходом до суспільних форм життя докорінно змінилася структура людської поведінки. Поряд з біологічними її мотивами, які залежали від безпосереднього сприймання середовища, виникли вищі, «духовні» мотиви та потреби, вищі форми поведінки, які засадово зумовлені здатністю абстрагуватися від безпосереднього впливу середовища.
Поряд з двома джерелами поведінки — спадково закріпленою програмою та власним досвідом самого індивіда — виникло третє джерело, що формує людську діяльність, — трансляція та засвоєння суспільного досвіду. У задоволенні цієї важливої соціальної потреби одним з вирішальних чинників була мова, що стала формою існування свідомості.
Характерними особливостями і структурними компонентами свідомості є такі:
- Знання про навколишню дійсність, природу, суспільство. Рівень свідомості безпосередньо залежить від рівня засвоєння знань і досвіду особистості. У процесі суспільно-історичного розвитку в людини розвинулася потреба в знаннях, яка є найважливішою її спонукою, мотивом пізнавальної діяльності.
- Виокремлення людиною себе у предметному світі як суб’єкта пізнання, розрізнення суб’єкта «Я» та об’єкта «не Я», протиставлення себе як особистості іншому об’єктивному світові. Характерним щодо цього є самопізнання, що стало підґрунтям для самосвідомості, тобто усвідомлення власних фізичних і морально-психологічних якостей.
- Цілеспрямованість, планування власної діяльності та поведінки, передбачення її результатів. Цей бік свідомості виявляється в самоконтролі та коригуванні власних дій, їх перебудові, у змісті стратегії і тактики, якщо цього потребують обставини.
- Ставлення особистості до об’єктивної дійсності, до інших людей, до самої себе. Ставлення особистості до оточення виявляється в оцінюванні та самокритиці, в яких важливу роль відіграє емоційно-вольова сфера особистості.
Виокремлення та протиставлення людиною себе іншому предметному світові, природним і суспільним явищам, переживання свого ставлення до об’єктивної дійсності та самої себе є засадовими стосовно самовиховання. Завдяки свідомості, самопізнанню та самосвідомості особистість стає суб’єктом виховання, тобто сама ставить перед собою виховні цілі й досягає їх. Свідомість людини характеризується активністю. У процесі відображення дійсності інформація, що надходить до мозку, відображується не механічно, а свідомо оброблюється відповідно до мети, завдання та досвіду особистості.
Психологічна теорія діяльності
... свідомості, а "розкривається" діє. Другий момент: дію - це й акт поведінки. Отже, теорія діяльності ... суб'єкт (у вигляді мети), психологічна теорія діяльності стверджує принцип активності. І, ... свідомості). 2. Поведінка не можна розглядати окремо від людської свідомості. Зблизька поведінки свідомість ... іншого стороною його багатогранній особистості - його організаторськими здібностями. Розумний ...
Рівень розвитку й виявлення свідомості в людини буває різний залежно від рівня розвитку її знань і наукового світогляду, ідейних і моральних переконань, ставлення до інших людей і до самої себе, до форм суспільного життя.
Людині властиві й неусвідомлювані форми психічної діяльності (інстинктивні та автоматизовані дії, потяги тощо).
Але несвідоме входить до свідомого й завдяки цьому може контролюватися людиною.
Вивчаючи форми психічної діяльності, треба зважати на те, що психічне життя, свідомість та діяльність особистості завжди постають в єдності. Ця єдність виявляється в цілеспрямованій діяльності людини, її різноманітних пізнавальних, емоційних та вольових реакціях, ставленні до інших і до самої себе.
Людина взаємодіє з навколишнім середовищем як цілісна система. Цілісність взаємодії забезпечується насамперед вищим відділом центральної нервової системи — корою великих півкуль головного мозку, яка інтегрує (об’єднує) діяльність організму й керує нею.
12.02.2012
