Особистість в психології

метки: Особистості, Психологія, Особов, України, Військової, Військового, Воїна, Психічних

Поняття

«особистість» в психології.

Особистість — складне, багатогранне явище життя, ланка у системі громадських відносин. Вона — продукт суспільно- историческою розвитку, з одного боку, і діяч у суспільному розвиткові — з іншого.

Поняття особистості початок складатися у минулому. Спочатку термін «особистість» означав маску, яку одягав актор древнього театру, потім самого актора й його роль поданні Згодом термін «особистість» став позначати реальної ролі людини у життя.

Психологія під особистістю розуміє конкретної людини, який є представником певного суспільства, національності, класу, колективу, що займається будь-яким виглядом діяльності, усвідомлюючої своє ставлення до оточення і наділеного індивідуальними психічними особливостями.

У визначенні етичності слід виділити передусім громадську сутність. Людина народжується людиною, але особистістю він працює у процесі суспільної та найменшою трудовою діяльності. Йдеться біологічному чинник, належним чином впливає формування особистості. Так уродженими, що передаються у спадок є особливості нервових процесів порушення та гальмування, який визначає своєрідність типу вищої нервової роботи і людини, такі анатомо-физические особливості, як зростання, почасти статура, вага і інші. Проте, ці біологічні особливості є визначальними в особистості.

Термін «особистість» вживається тільки стосовно людині, до того ж починаючи лише з некоторою етапу його розвитку, ми говоримо «особистість тваринного» як «особистість новонародженого». Ми всерйоз не говоримо стосовно особи дворічної дитини, але він виявляє як свої спадкові особливості, а й безліч особливостей, придбаних під впливом соціального оточення. Отже психологія соціальне і біологічне у людині розглядає в діалектичній єдності, виділяючи у тому єдності як основних та визначальних соціальні чинники.

Ставлення до розуміння «особистості» в різних дослідників був і залишається різним.

Охарактеризовать особистість воїна з психічної боку — це що означає показати особливості її психіку, у структурі яких можна виділити:

• психічні стану
• психічне освіту
• психічні процеси
• психічні властивості

Психічні стану — це тимчасові цілісні стану психіки людини, що впливають перебіг психічних процесів і прояв властивостей особистості.

До психічним станам ставляться: підйом, наснагу, бадьорість, впевненість, рішучість, невпевненість, туга, смуток і інші.

Індивідуальні психологічні особливості особистості

... індивідуальні особливості поведінки, зумовлені темпераментом, від тих, які породжені мотивами і психічними станами ,треба врахувати, що : на відміну від мотивів і психічних станів ті самі властивості темпераменту ... погляди, переконання інтереси і т.п.), не визначає цінність особистості або межі можливих для даної людини досягнень. Він має лише відношення до динамічної сторони діяльності. Хоча ...

Вплив зовнішніх впливів на поведінки війна залежить з його психічного стану, яке, своєю чергою, зумовлює психічні процеси та практичні дії.

Тому командиру важливо враховувати особливості психічних станів підлеглих.

Можна виокремити такі суттєві психічні стану:

особистісні і ситуативні (перші притаманні конкретної людини, другі зумовлюються даної ситуацією — тимчасової чи тривалої)

глибокі й поверхневі;

• позитивно чи негативно які діють людини (наприклад, апатія пригнічує, натхнення викликає підйом сил);
• тривалі і короткі;
• усвідомлені і неусвідомлені.

Особливості станів залежать, передусім, від психічних властивостей особистості, мотивації сили, чи слабкості нервової системи.

Небезпеки, перевантаження, перевищують можливості людей, позбавлення, активність і вогонь противника, складність розв’язуваних завдань, необхідність крайнього напруження всіх сил можуть породжувати різні психічні стану, що утрудняють діяльність воїнів і що перешкоджають досягнення її цілей. До них віднести фрустрацію, занепокоєння, тривогу, невпевненість, страх, пригніченість, розпач, апатію, почуття

невпевненості та т. буд.

Фрустрация — психічний стан людини виникненні

уявних перепон шляху до мети. що він оцінює як складні нездоланні.

Виниклі у своїй труднощі й перешкоди неможливо індивід здійснити свої наміри України і задовольнити потреби. Такі умови і .перевидають стан фрустрації.

Типові форми фрустрації: стеническая (гнів. агресія, роздратування, посилення активності та наполегливості) і астеническая (безсилля, апатія, пригніченість, невпевненість, страх).

Сила і тривалість фрустрації залежить від значимості мети,

розміру й характеру перепон, мотивів поведінки й індивідуальних особливостей особистості, і навіть проведеної виховної роботи.

Психічна напруженість -це різновид широкого класу стану у важких (стресових) ситуаціях.

Будучи особливим психічним станом, вона є наслідком мимовільної, переважно емоційної реакцію найрізноманітніші труднощі. Тому викликається як ситуацією небезпеки, ризику, а й незвичайністю обстановки, зростанням відповідальності, необхідністю виконання завдання, що з

великими перешкодами.

З цього погляду можна виокремити декілька форм напруженості:

Перцептивную, виникає у разі великих труднощів і прямих помилок в сприйнятті необхідної інформації.

Інтелектуальну, коли дуже знижуються розумові здібності, не може знайти метод рішення або з критичну ситуацію. Емоційний, коли виникають емоції, і почуття, що потенційно можуть як активізувати, а й дезорганизов ати діяльність.

Вольову, коли людина може виявити свідоме зусилля і опанувати собою.

Мотивационную, пов’язану з боротьбою мотивів, наприклад, продовжувати виконувати борг або ж ухилитися від небезпеки, і ризику,

• Умови бою, зазвичай, надають тривале впливом геть бійця,

ситуації особовий склад бути піддається впливу загрози

Фізіологічна та психологічна надійність людини з точки зору БЖД ( )

... небезпеки та до деградації резервів організму людини. З позицій безпеки життєдіяльності особливо важливим є те, ... вона без причини ніколи не стане прагнути ушкоджень. Причини, як показує ... її цінності буде визначатися наступна дія людини. Водночас, для з’ясування засобів відображення у свідомості людини ... людини. Серед багатьох ознак йог,о структури (передній, проміжний, середній, довгастий) суттєву роль ...

Тривалість фактичного чи очікуваного впливу не є великою навантаженням на психіку і нервову систему.

І.П. Павлов, «володіє вищої реактивністю, отже,

социональной разрушаемостью, швидкої втомлюваності». Втома веде до .порушення нормального взаємовідносини

гальмування, причому починає виявляти перевагу гальмівний процес,

усе це веде до відхилення психічних функцій.

Дуже згубними для військового колективу та тому дуже важливими вивчення є такі психічні стану як власний страх і паніка. Страх і паніка мають причини як суб’єктивного (рівень мотивації. емоційно-вольовий стійкості майстерності тощо.), і об’єктивного порядку (характер обстановки, складність завдань, перевага супротивника й т.д.).

Вони виявляються як в окремих осіб, і у груп.

Ступінь і форми їх прояви різноманітні. Хоча страх — передусім, індивідуальної психології, а паніка — переважно колективної (груповий), це близькі емоційні стану.

Кошти і прийоми управління діями воїнів, поддавшихся страху паніці, залежить від викликали їх про причини і форм.

• Переляк виникає з урахуванням інстинкт самозбереження у зіткненні з небезпекою, різким несприятливим зміною середовища. Тому безпосереднє,

управління поведінкою людини, подавшегося переляку, утруднено. Емоція переляку прямо пов’язана з очікуванням небезпеки чи підготовкою яких — або діям, людини зненацька, може відразу ж потрапити порушити течії психічних процесів і діяльність загалом. І все-таки активізація почуття військового обов’язку, бойового досвіду, образних і рішучих дій, відволікання і перемикання

допомагають воїну опанувати собою. Стійкість воїна до переляку підвищується завдяки попередньої натренованості в баскому коні й правильному сприйнятті несподіванок бою.

У Випадку виникнення страху (емоційного стану перед виконанням що з ризиком, небезпекою) безпосереднє управління поведінкою може бути більш результативним, ніж при переляку. Побоювання, зазвичай, є вістрям недооцінки своїх зусиль і переоцінки труднощів. Боязни супроводжують тривога занепокоєння, невпевненість. Такий стан буває в солдатів перед боєм, у десантників перед стрибками у ракетників перед бойовим пуском, у підводників перед першим зануренням. Побоювання часто виникає нестачі інформації, і навіть практичних навичок, необхідні успішних дій у складній обстановці. Облік обставин, у яких може стати підрозділи (частина, з’єднання), своєчасна інформація, уточнення бойового наказавши ході його виконання — вірний засіб поліпшення морально-боевого Власне страх — тяжке емоційний стан — з’являється у реальних умов, а й у результаті уявлюваного небезпеки. На те й противник, поширюючи недостовірні чутки про оточення, ого змісту, посилено пропагуючи своє військово-технічне а відкритому бої кількісне перевага.

Активний страх найсильніший. Він викликається дуже небезпечними, надзвичайними обставинами і що час паралізує спроможність до дії, до боротьби. людина ціпеніє, пасивно чекає своєї долі чи біжить, куди очі дивляться.

На війні люди діють у умовах прямій чи очікуваної небезпеки Попереднє ознайомлення з ймовірними ускладненнями чи можливо смертельно небезпечної ситуацією лише за певних умов зменшує їх психологічне вплив він повинен викликати упевненість у сприятливому результаті діяльності, підказати вихід із самого критичного становища.

Метод спостереження і самоспостереження в психології

... в програму спостереження. Важливим для визначення сутності спостереження як методу психологічного дослідження є поділ його ... в психології -- унікальний метод ... спостереження За яких умов здійснювалось спостереження Що виявлено у процесі спостереження Пояснення даних спостереження Що спостерігалося Дата спостереження Спостереження використовується при застосуванні всіх інших методів вивчення ...

Вивчення підлеглих досягається, зазвичай, двома взаємопов’язаними шляхами:

Перший — збирання та аналіз різних даних про життя, навчанні, служби й поведінці воїна {аналіз документів і майже розмова).

Другий — спостереження підлеглими під час повсякденної життєдіяльності.

Аналіз документів:

Фундаментальна обізнаність із документами — процес, що дозволяє виробити попереднє уявлення про військовику.

Анализируются документи особистого справи (автобіографії, заяви, анкети, характеристики, карти професійного психологічного відбору), різні довідки, відгуки, щоденники, листи, фотографії, службові картки, листи індивідуальних співбесід, медичні книжки.

Їх вивчення дозволяє:

• по-перше, виявити соціальні передумова переважного формуванню і закріплення у військовослужбовця тих чи інших индивидуально-психологических якостей, сприяють чи гальмують нормальну адаптацію до військової служби, наступне професійне становлення;
• по-друге, виділити у навчальній та виробничої діяльності юнаки до призову до армії конкретні прояви (факти), що свідчить про стійкості певних інтересів, ціннісними орієнтаціями чорт характеру, спрямованості;
• по-третє, визначити загальне напрям і склад методичних прийомів задля її подальшого дослідження особистих якостей військовослужбовця.

Важливу інформацію про пізнавальних здібностях, рівні нервно-психической стійкості, військово-професійної спрямованості і окремих професійно важливих якостях військовослужбовця можна з карти професійного психологічного відбору призовника, у якому заносяться результати соціально-психологічного вивчення, психологічного і фізіопсихологічного обстеження під час приписки і призову .

Особливості використання методу спостереження.

Метод спостереження дозволяє командиру отримати найбільш об’єктивну інформацію. Він систематично вивчає групову діяльність військовиків у цілях виявлення та виваженості аналізу фактів,

характеризуючих військовий колектив (форми, частоту і змістом міжособистісних взаємовідносин; розподіл «ролей» серед військовослужбовців; канали поширення офіційною та неофіційною інформації; наявність традицій, ритуалів).

Предмет спостереження: міжособистісні контакти членів колективу, їх кількість, тривалість, характер, активність, пристосування, ініціатива, домінування. Спостереження допомагає вивчити індивідуальні особливості військовослужбовців. При спостереженні предметом вивчення є практичні дії (вчинки)

окремої людини.

При визначенні ставлення до військової служби слід звернути увагу до дотримання і правил, регламентованих статутами ЗС РФ, виконання розпорядку дня, функціональних

обов’язків, на дисциплінованість, старанність, стосунки з командирами.

Психологічна характеристика військової служби та військового колективу

... не сприймає колектив. Найчастіше останніми стають ті, хто слабо підготовлений до військової служби, не роз ... 3. Які специфічні соціально-психологічні особливості військового ко­лективу? 4. Що таке ... сукупності формують готовність особистості до служби в армії. психологія — Сприймання, мислення, запам'ятовування виника ... світі певним чином відображаються, залишають слід. Це відо­браження у кожної ...

Щодо якостях характеру, здібностях військовослужбовця та ступеня його нервно-психической стійкості дають дії складних та небезпечних ситуаціях, потребують витримки, самовладання та психологічної гарту. Швидкість, точність і якість виконання різноманітних нормативів і завдань зі бойової частини і спеціальної підготовці дають можливість оцінити рівень сформованості индивидуально-психологических якостей.

Окрему увагу слід привернути до себе розв’язне поведінка, дратівливість, запальність, нетерпеливість і метушливість,

театральність, демонстративність, сором’язливість, замкнутість,

плаксивість, ніяковість, незграбність і різкість рухів, скутість пози, незручну посадку, невмотивовані руху саме руками і ногами, часте моргання, сіпання століття та щік, закусывание губ, почервоніння шкірних покровів обличчя і шиї, підвищену пітливість. Ці ознаки свідчить про тій чи іншій рівня вираження нервно-психической нестійкості військовослужбовця, істотно затрудняющей нормальне проходження військової служби. При виявленні їх в військовослужбовця його треба проконсультувати у психолога військовій частині.

За необхідності поглибленого вивчення військовослужбовців слід звернутися до психолога військовій частині чи фахівцю центру (пункту) психологічної допомогу й реабілітації.

Розмова- найважливіший метод вивчення індивідуальних особливостей.

Індивідуальна розмова одна із найважливіших і найдійовіших методів вивчення особистих якостей військовослужбовців. Слід пам’ятати, що має зводитися до безпредметному розмові. вона є цілеспрямованої формою вивчення військових і вимагає дотримання певних умов проведення.

По-перше, перед початком розмови потрібно чітко визначити основну мета, продумати послідовність постановки поставлених питань. вивчити всю інформацію, зокрема результати вивчення документів.

По-друге, слід подбати, щоб співбесіду розвивався спокійною й довірчій обстановці, за відсутності

сторонніх осіб і переривалося. Усі внутрішні питання мають бути прості і зрозумілими, ставити його потрібно те щоб вони сприяли розгортання єдиного цілісного оповідання військовослужбовця себе, своєї життєдіяльності, труднощі військової служби.

Розмова має перетворитися на простий опитування. Попередньо намічені питання що неспроможні обмежити зміст розмови —

тільки основні орієнтири його загальної спрямованості. Разом з

тим доцільно дотримуватися певного плану, особливо

молодому офіцеру.

При вмілому проведенні розмови командир може лише оцінити потреби, мотиви, схильності, інтереси, риси характеру, пізнавальні процеси, а й виявити глибоко особисті переживання воїна, у тому мірою що утрудняють проходження військової служби, його думку про стан справ у військовому колективі, про сослуживцах, командирах.

Усю одержану інформацію про особливості особистості обстежуваного, своїх висновків слід записувати тільки після здійснення розмови. Слід пам’ятати, у результаті розмови важливо як почерпнути важливу інформацію про військовику, а й надати нею позитивне психолого-педагогічне вплив. Насамкінець розмови доцільно висловити побажання, дати корисні поради, які полегшують адаптацію до місцевих умов військової служби.

Темперамент людини та його вплив на діяльність особистості

... вчення про темперамент. 2. розкрити поняття про темперамент та розглянути типи темпераменту. 3. визначити вплив темпераменту на діяльність особистості. Об'єкт дослідження - особливості темпераменту людини та його типи. ... темпераментів, що ґрунтувалася на гуморальних ідеях Гіппократа про "красис" (темперамент) і включала 13 типів темпераменту. На його думку, переважання жовтої жовчі свідчить ...

Методи вивчення суспільної думки.

Методи вивчення суспільної думки:

1. Спостереження.

2. Вивчення документів.

3. Аналіз практичної діяльності військових і підрозділів.

4. Обговорення питань загальних зборах.

5. Індивідуальна виховна робота.

6. Круглі столи.

7. Вечори запитань і відповідей.

8. Опитування.

Схема вивчення суспільної думки

1. Визначення предмета дослідження суспільної думки (ОМ)

військового колективу.

2. Розробка програми дослідження.

3. Визначення змісту, форми і методів роботи з вивчення ОМ.

4. Формування й інструктування робочих груп з вивчення ОМ.

5. Організація діяльності робочих груп з вивчення ОМ.

6. Узагальнення і систематизування результатів вивчення ОМ.

7. Вироблення рекомендацій для командирів і штабів.

Вплив бойової обстановки на особистість воїна.

Бойова обстановка надає на військовослужбовців сильне психологічне поєднання жадає від них прояви стійкості, ініціативи й дисципліни. Тому воїни, які мають розпочати бій, мають обов’язково пройти психологічну підготовку. Зазвичай, підготовлені морально воїни на бойовий обстановці виявляють підвищену увагу, розумне мислення, їхні діяння відрізняються активністю і цілеспрямованістю. Усього цього скажеш психологічно непідготовлених.

Командирам треба зазначити чинники, що визначають поведінка бою в бою. Вони залежить від бойового настрою, ступеня душевного й фізичного втоми, впливу стресу і страху.

Особливості взаємин у військовому колективі.

Життєдіяльність військового колективу, у значною мірою визначається характером взаємин між його членами. Наприклад, доброзичливі взаємовідносини, створені задля підтримку одне одного, підвищують якість навчально-бойовій діяльності, а не налагоджені — руйнують