Психологія як наука

Психологія як наука

Зміст

Вступ

Методи та принципи психології

Психіка як свідомість людини

Основні розділи психології як

науки

Література

Вступ

З найдавніших часів знання самої людини, розуміння властивостей і механізмів її поведінки, законів її психічної діяльності, фактів і умов її розвитку та формування, складали і складають по сьогоднішній день одну з найбільш необхідних частин професійних знань учителя, одну з основ його педагогічної діяльності.

В розв’язанні цього важливого завдання велика роль належить психології.

Що таке психологія? Перш за все це наука, яка є найскладнішою, досить цікавою і важливою для людини наук. Тим більше, що вона є однією з найдивніших наук. Правда, в наш час здивувати людину чим-небудь не так вже й легко. Адже наше сьогодення наповнене вражаючими дивовижними відкриттями і звершеннями в соціальній, науковій, політичній та економічній сферах. І все таки, найзагадковіші далеко ще не вивчені до кінця таємниці знаходяться в самій людині і особливо в її психічній діяльності. Вдумаймось, наскільки дивні духовні сили людини, якій вдалося відкрити і обґрунтувати різноманітні закономірності людського буття, закономірності загадкового всесвіту. Мабуть, найбільш загадковим і надалі залишається мозок людини маленька крихітка в порівнянні з всесвітом, яка вміщує в собі весь цей всесвіт із усіма його чудесами, законами, властивостями і силами. Ось, чому ми кажемо, що зі всіх чудес, які нам відомі це сама людина. Тому заклик «пізнай самого себе», який був звернений до людей ще древньогрецьким філософом Сократом, залишається одним з найактуальніших

і для людей ХХІ століття.

«Психологія» вживається в повсякденному, життєвому розумінні. Психологом називають людину, яка завдяки життєвому досвіду може багато відчути, побачити, зрозуміти і навіть передбачити в інших людях. В такому розумінні кожний з нас є психологом і займається психологією. Адже ми постійно взаємодіємо з іншими в різноманітних сферах людського життя. При цьому ми так чи інакше змушені формувати для себе відповідні уявлення про внутрішній світ і особливості особистості цих людей, про їх ставлення до нас і оточуючого середовища, про їх наміри, думки та інше.

14 стр., 6879 слов

Психологія професійної діяльності

... професійного і людського вигляду, індивідуального стилю і професійного шляху фахівця: цінності, потреби змісту, відносини в спільній діяльності і т.д. ... і почуттів). Поняття суб'єкта необхідно і для розробки «психології дії». На стороні суб'єкта - свідомість і несвідоме. ... неудачна без разделения и разделения группы на отдельного человека. Вдивляючись у природну мову, бачимо аналогію між пропозицією ...

Наше ставлення до інших людей, наші реакції на їхні дії, наші дії по відношенні до них визначається цим нашим тлумаченням внутрішнього, психологічного розуміння і змісту поведінки людей, з якими ми зустрічаємось на всьому життєвому шляху. І таке тлумачення, таке розуміння інших людей береться головним чином з набутого досвіду людських стосунків. Проте, від таких інтуїтивних узагальнень і висновків із власного особистого часткового досвіду ще далеко до справжньої науки.

Методи та принципи психології

Психологія — наука про загальні психічні закономірності взаємодії людини із середовищем.

Психологія вивчає, яким образом зовнішній вплив переходить до внутрішнього, психічного відображення і стає регулятором нашої діяльності. А також вона вивчає загальні закономірності психічних процесів і своєрідність їхнього протікання в залежності від умов діяльності і від індивідуально-типологічних особливостей людини.

Методи вивчення психології:

1) природний і лабораторний експеримент;

2) спостереження;

3) дослідження продуктів діяльності людини;

4) метод тестів і анкетування.

Для дослідження тієї чи іншої психологічної проблеми використовується відповідна система прийомів і правил дослідження — методика конкретного дослідження (висування гіпотези, вибір експериментального прийому і відповідного матеріалу, виділення контрольних і експериментальних груп випробування, визначення змісту серій експерименту, статистична і теоретична обробка експериментального матеріалу і т.і.).

Основні теоретичні принципи психології:

1) визнання детермінованості психічних явищ матеріальної дійсності;

2) генетичний підхід до психічних явищ, дослідження їх у розвитку;

3) вивчення психіки людини у взаємозв’язку біологічних і соціальних факторів;

4) визнання нерозривного взаємозв’язку психіки і діяльності.

Наукове розуміння психіки людини можливо лише при цілісному розгляді сукупності психічних явищ. Абсолютизація окремих сторін психіки приведе до помилкових концепцій і теорій.

Психологія вивчає властивість мозку, що полягає в психічному відображенні матеріальної дійсності, у результаті якого формуються ідеальні образи реальної дійсності, необхідні для регуляції взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Психіка як свідомість людини

Основним поняттям психології є поняття психічного образа.

Психічний образ — цілісне, інтеграційне відображення відносно самостійної, дискретної частини дійсності; це інформаційна модель дійсності, яка використовується вищими тваринами і людиною для регуляції своєї життєдіяльності.

Психічні образи забезпечують досягнення визначених цілей, і їх зміст обумовлюється цими цілями. Найбільш загальною властивістю психічних образів є їхня адекватність дійсності, а загальною функцією — регуляція діяльності.

Психічне відображення світу людини зв’язано з його суспільною природою, воно опосередковується суспільно виробленими знаннями. Психіка, як здатність є й у тварин. Але вищою формою психіки є свідомість людини, що виникла в процесі суспільно-трудової практики. Свідомість нерозривна з мовою. Завдяки свідомості людина довільно регулює свою поведінку. Свідомість не фотографічно відбиває явища дійсності. Вона розкриває об’єктивні внутрішні зв’язки між явищами.

11 стр., 5230 слов

Темперамент людини та його вплив на діяльність особистості

... темперамент та розглянути типи темпераменту. 3. визначити вплив темпераменту на діяльність особистості. Об'єкт дослідження - особливості темпераменту людини та його типи. Предмет дослідження - закономірності взаємозв'язку темпераменту та поведінки в діяльності ... людини і говорив навіть про темперамент окремих органів, наприклад серця, печінки. [18] Але з часом з'явилися висновки про те, які психічні ...

Змістом психіки є ідеальні образи об’єктивно існуючих явищ. Але ці образи виникають у різних людей по різному. Вони залежать від минулого досвіду, знань, потреб, інтересів, психічного стану і т.і. Інакше кажучи, психіка — це суб’єктивне відображення об’єктивного світу. Однак суб’єктивний характер відображення не означає, що це відображення неправильне; перевірка суспільно-історичної й особистої практики забезпечує об’єктивне відображення оточуючого світу.

Отже, психіка — це суб’єктивне відображення об’єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких регулюється взаємодія людини з зовнішнім середовищем.

Зміст психіки містить у собі не тільки психічні образи, але і необразні компоненти — загальні ціннісні орієнтації особистості, змісти і значення явищ розумової дії.

Однак психіка людини, як вища форма, позначається ще і поняттям «свідомість». Але поняття психіки ширше, ніж поняття свідомості, тому що психіка включає в себе сферу підсвідомості і надсвідомості («Поверх-Я»).

Усі психічні явища, які підлягають вивченню психології, поділяються на три групи:

1) психічні процеси;

2) психічні стани;

3) психічні властивості особистості.

Психічний процес — це акт психічної діяльності, що має свій об’єкт відображення і свою регульовану функцію.

Психічне відображення — це формування образа тих умов, у яких здійснюється дана діяльність.

Психічні процеси — це орієнтовно-регулюючі компоненти діяльності. Вони підрозділяються на пізнавальні (відчуття, сприйняття, мислення, пам’ять і уява), емоційні і вольові.

Уся психічна діяльність людини — це сукупність пізнавальних, вольових і емоційних процесів.

Психічний стан — це тимчасова своєрідність психічної діяльності, обумовлена її змістом і відношенням людини до цього змісту.

Пізнаючи та перетворюючи світ засобами науки, духовної культури, індивідуальної та суспільної практики, людина в усі часи намагалася з’ясувати свою власну природу, розкрити тайни свого внутрішнього світу, визначити рушійні сили свого розвитку, закони поведінки, заподій і спонуки актів, які здійснюються, сенс свого існування і своє призначення у світі.

Людське життя суперечливе у своїй сутності. Кожна людська істота так чи інакше самовизначається і самоутверджується в просторі й часі, відміряному їй на життя, знаходить собі на перетині біологічного й соціального, фізичного й психічного, індивідуального й універсального, внутрішнього й зовнішнього, суб’єктивного та об’єктивного, матеріального й духовного вимірів існування.

Психологія взагалі має давню історію, але як самостійна наукова дисципліна є досить молодою. Її вік налічує лише близько ста років. За цей короткий історичний період вона затвердилася як відносно автономна галузь наукового знання, що вирізняється тільки їй властивою теорією, методологією, методами дослідження.

Значення психології серед інших наук постійно зростає. Водночас і світ у своєму динамічному русі стає дедалі складнішим і загадковішим. Виникають нові проблеми людського існування, що вимагають нових наукових підходів, теорій, концепцій, нової методології і нових методів дослідження психічних явищ. Проте це не означає, що все надбане раніше психологією як наукою має бути відкинуто як застаріле і непотрібне. Адже існують одвічні проблеми людського буття, глобальні питання, відповідь на які сучасна наука не може дати без урахування попереднього досвіду.

3 стр., 1287 слов

Дитинство як предмет науки. Причини виникнення дитячої психології

... одностайним визнанням психологів, він вважається засновником дитячої психології. Об'єктивні умови становлення дитячої психології, які склалися до кінця XIX ... соціальних умовах розвитку розвивається довше і швидше людини колишніх історичних епох .. . Прийнято вважати, ... сприймаються як наївні, обмежені рівнем розвитку науки XIX ст. він, наприклад, розглядав психічний розвиток дитини як приватний ...

Вітчизняна психологічна наука має свою історію, свої традиції, які формувалися не осторонь світової психології. Отже, важливим критерієм її сучасності й розвиненості є відповідність світовим досягненням, бачення свого місця серед психологічних напрямів, які визначають світовий рівень наукових досліджень у цій галузі.

У психології як науки висвітлюються принципові, загальнонаукові теоретико-методологічні положення, які характеризують психологію як самостійну галузь наукового знання. стрелковые очки купить защитные. Як відомо, предмет і метод визначають специфіку будь-якої науки, а також окреслюють змістові та формальні межі, перспективи розвитку конкретного наукового знання. Історія психологічної думки та сучасний її стан демонструють “життєздатність” і перспективність психології як частки загальнолюдської культури та змістової складової суспільного життя в конкретний історичний проміжок години – сьогодення.

А також розкривається можливий осередок у побудові системи психологічних знань та основний принцип – вчинковий – у тлумаченні змісту психічного. Цей принцип дає змогу поєднати в розкритті змісту психічного не тільки власне загально-психологічні, а й вікові та інші характеристики тих чи інших психологічних феноменів. Використана пояснювальна модель не пропагується як єдино можлива, вона подається як варіант, що не виключає побудову інших – споріднених чи принципово відмінних, але спрямованих до більш глибокого і детального висвітлення змісту психологічних феноменів.

Сучасна психологія являє собою дуже розгалужену систему наукових дисциплін, що перебувають на різних щаблях формування, пов’язаних з різноманітними сферами практики.

Як же класифікувати ці численні галузі психологічних знань?

Психологічне пізнання – це пізнання психічного, опосередкованого багатогранними істотними конкретними зв’язками, у які включене життя людини, його природи, конкретного змісту, механізмів і закономірностей розвитку. Дане пізнання відбувається на різних рівнях узагальнення – від практичного до теоретичного і, навпаки, шляхом з’ясування особливостей ситуативних, мотиваційних. Дійових і післядійових психічних феноменів.

Становлення і розвиток психологічної науки, структури і взаємодії її різноманітних галузей, що на сьогодні перевищують сотню, уже неможливо подати в лінійному або двомірному плані. Як слушно зауважує відомий психолог К.К.Платонов, мова може йти лише про “дерево” психологічної науки.

Основні розділи психології як науки

Загальна психологія – галузь психологічної науки, яка вивчає психіку людини, її загальні закономірності, розробляє систему психологічних знань, виявляє її логічний осередок, з’ясовує методологічні основи психологічної дисципліни, відповідно тлумачить психологічні феномени.

5 стр., 2323 слов

Предмет психології як науки

... історії і який їй по праву належить. 1. Предмет психології як науки психологія наука теоретичний методологічний Предметом психології є психіка (від грец. psychikos - душевний) ... наука про закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності. Вона вивчає психічне життя людини в його суб'єктивних та об'єктивних вимірах. Завдання та значення психології Психологічна наука ...

Психологія особистості – галузь науки, яка вивчає закономірності формування людини як суб’єкта життєтворчості; механізми, форми і методи інтегрування всіх психічних процесів, станів, властивостей індивіда у системну якість, що опосередковує його взаємодію із соціумом через предметну діяльність, соціально-значущі взаємини, процес соціалізації.

Вікова психологія – галузь психологічної науки, що вивчає специфічні властивості індивіда, особистості, громадянина, його психіки в процесі зміни вікових стадій розвитку.

Акмеологія – галузь психологічної науки, що виникла на перехресті природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін. Вона вивчає феноменологію, закономірності та механізми розвитку людини на щаблі зрілості, особливо за досягнення нею високого рівня в цьому розвитку.

Геронтопсихологія – галузь психологічної науки, яка вивчає явища і процеси, пов’язані зі старінням організму, властивими йому інволюційними тенденціями (притупленням окремих психічних функцій, затуханням окремих процесів, спадом активності особи).

Предметом геронтопсихології є з’ясування психологічних аспектів старості і психологічної підготовки особистості до неї.

Психологія творчості (самотворчості) – галузь науки, яка вивчає обдарованість, креактивність або творчу діяльність як базові характеристики особистості і процес продукування творчого результату. Творчість – це відкриття себе, самовираження власного “Я”, самореалізація. Предметом психології творчості як науки є творча діяльність у контексті культури, тенденції формування національно-культурної еліти, творчість…