Запровадження
Педагогічна психологія пов’язана з багатьма іншими науками з низки причин. По-перше, вона є конкретної галуззю общепсихологического знання, яка зараз переживає центрі трикутника наукового знання. По-друге, пов’язана з іншими науками через те, що освітній процес за своїм цілями та змісту є передача соціокультурного досвіду, у якому акумульовано саме різнопланове цивілізаційне знання знаковою, мовної формі. По-третє, предметом її вивчення є сам познающий і який навчається цьому пізнання людина, що вивчається багатьма іншими человековедческими науками. Вочевидь, що педагогічна психологія тісно пов’язана з такими науками, як, наприклад, педагогіка, фізіологія, філософія, лінгвістика, соціологія та інших. У той самий час твердження, що педагогічна психологія є галузь общепсихологического знання, означає, що вона формується його основі, тобто. знаннях про психічному розвитку, його рушійних силах, індивідуальних і статевовікових особливостях людини, його особистісному становленні та розвитку тощо. Через це педагогічна психологія пов’язані з іншими галузями психологічного знання (соціальної, диференціальної психологією тощо.) і з вікової психологією.
Педагогічна і вікова психологія найтісніше пов’язані між собою спільністю об’єкта яких, яким є що розвивається людина.
1 Предмет і завдання педагогічної психології
Зблизька педагогічної психології, як будь-який інший галузі науки, необхідно, передусім, розмежувати поняття її об’єкту і предмета.
Об’єкт науки — те, що є називається як реальність поза самого вивчення, що може бути вивчено різними науками. Як об’єкт можуть виступати матеріальні і нематеріальні явища, тіла, процеси; живі, біологічні і абстрактні системи; біологічні організми різного рівня складності. Як об’єкт наукового (теоретичного і емпіричного) дослідження виступають рослинний і тваринний світ, людина, суспільство, цивілізація, космос тощо.
Кожен об’єкт (і достойна людина як об’єкт наукового пізнання) може вивчатися безліччю наук. Так, людина вивчається антропологією, фізіологією, психологією, соціологією, педагогікою тощо. Але кожна наука має власний предмет, тобто. те, що вона вивчає в об’єкті. Вікова і педагогічна психологія, наприклад, мають загальний об’єкт вивчення — людини, але предмети яких різні. Для вікової психології це закономірності і механізми психічного розвитку чоловіки й особистісного формування від народження до старості, для педагогічної — передусім механізми і закономірності освоєння людиною соціокультурного досвіду освітньому процесі. Вочевидь, що спільність об’єкта вивчення обумовлює тісну, внутрішньо нерозривну зв’язок педагогіки і психології, вікової і педагогічною з психології та достатню умовність їх диференціації виходячи з розрізнення їх предметів.
Психологія як наука
... в нерозривному взаємозв’язку з іншими галузями наукового знання і суспільної практики. Психологія як наука становить систему пов’язаних між собою та з іншими науками галузей. Передусім це соціальна, історична, економічна, ...
Предметом педагогічної психології є факти, механізми, закономірності освоєння соціокультурного досвіду людиною і викликані цим процесом освоєння зміни у рівні інтелектуального і особистісного розвитку людини (дитини) як суб’єкта навчальної діяльності, організовуваній і керованої педагогом за умов процесу творення. Зокрема, педагогічна психологія «вивчає закономірності опанування змісту освіти, вміннями і навички, досліджує індивідуальні розбіжності у цих процесах, вивчає закономірності формування в школярів активного самостійного творчого мислення, ті зміни у психіці, що відбувається під впливом навчання і виховання», тобто. формування психічних новоутворень. У широкому значенні слова предметом науки і те, що вона вивчає в об’єкті. Наведене визначення промовисто свідчить складність, многоаспектности і неоднорідності предмета педагогічної психології. На сучасному розвитку педагогічна психологія стає більш об’ємної. Так, вітчизняна педагогічна психологія вивчає психологічні механізми управління навчанням (Н.Ф. Тализіна, Л. Н. Ланда та інших.) і освітнім процесом загалом (B.C. Лазарєв та інших.); управління процесом освоєння узагальнених способів дії (В.В. Давидов, В.В. Рубцов та інших.); навчальну мотивацію (О.К. Маркова, Ю.М. Орлов та інших.); індивідуально-психологічні чинники, що впливають успішність цього процесу, наприклад співробітництво (Г.А. Цукерман та інших.), особистісні особливості учнів та вчителів (B.C. Мерлін, М.С. Лейтес, А.А. Леонтьєв, В.А. Кан-Калик та інших.).
У цілому сказати, що педагогічна психологія вивчає психологічні питання управління процесом навчання, формування пізнавальних процесів (додамо, і теоретичного мислення), «відшукує надійні критерії розумового розвитку та визначає умови, у яких досягається ефективне розумовий розвиток у процесі навчання, розглядає питання відносин між педагогом і учнями, і навіть стосунки між учнями» загалом контексті завдання формування особистості учня.
Завдання педагогічної психології
У цілому нині педагогічна психологія виявляє, вивчає і описує психологічні особливості і закономірності інтелектуального і особистісного розвитку людини у різних умовах навчально-виховної діяльності, процесу творення. Конкретными завданнями педагогічної психології є:
- розкриття механізмів і закономірностей який навчає і воспитывающего на інтелектуальне й особистісне розвиток обучаемого;
- визначення механізмів і закономірностей освоєння які навчаються соціокультурного досвіду, його структурування, збереження (упрочивания) в індивідуальному свідомості студента та використання у різних ситуаціях;
- визначення зв’язок між рівнем інтелектуального і особистісного розвитку студента і формами, методами який навчає і воспитывающего впливу (співробітництво, активні форми навчання дітей і ін.);
- визначення особливостей організації та управління навчальної діяльністю учнів і вплив цих процесів з їхньої інтелектуальне, особистісне розвиток виробництва і учебно-познавательную активність;
- вивчення психологічних основ діяльності педагога, його индивидуально-психологических і рис;
- визначення механізмів, закономірностей навчання, зокрема розвитку наукового, теоретичного мислення;
- визначення закономірностей, умов, критеріїв засвоєння знань, формування операционального складу діяльності з їхньої платній основі у процесі рішення різноманітних завдань;
- визначення психологічних основ діагностики рівня та якості засвоєння та його відповідності освітніми стандартами;
- розробка психологічних основ подальшого вдосконалення процесу творення всіх рівнях освітньої системи.
2. Методи дослідження, у педагогічної психології
Педагогічна психологія, має основним арсеналом наукових методів, як-от спостереження, розмова, анкетування, експеримент, аналіз продуктів діяльності (творчості), тестування, социометрия та інших. Залежно від рівня наукового пізнання — теоретичного чи емпіричного — методи визначаються як теоретичні чи емпіричні. У педагогічної психології використовуються переважно емпіричні методи.
Предмет психології як науки
... і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності. Вона вивчає психічне життя людини в його суб'єктивних та об'єктивних вимірах. Завдання та значення психології Психологічна наука розв'язує ... розуміння психіки і втрата психологією своєрідності свого предмета. Місце психології серед інших наук ілюструє мал. 1. З суспільними науками (історією, економікою, соціологією, лінгвістикою та ін. ) ...
Спостереження — основний, найпоширеніший у педагогічній психології (й у педагогічної практиці загалом) емпіричний метод цілеспрямованого систематичного вивчення людини. Наблюдаемый не знає у тому, що якого є об’єктом спостереження, що може бути суцільним чи вибірковим, — з фіксацією, наприклад, всього ходу уроку чи поведінки лише одну чи навіть кількох учнів. За підсумками спостереження то, можливо дана експертну оцінку. Результати спостереження заносять у спеціальні протоколи, у якому підкреслюється прізвище спостережуваного (можна побачити), дата, час і чітку мету. Протокольные дані піддаються якісною і кількостей венної обробці.
Самонаблюдение — метод спостереження людини за собою з урахуванням рефлексивного мислення (об’єктом самоспостереження може бути мети, мотиви поведінки, результати діяльності).
Цей метод є основою самозвітів. Він характеризується достатньої суб’єктивністю, використовується як додатковий (межі XIX-XX ст. самоспостереження було основою інтроспективної психології).
Розмова — найпоширеніший у педагогічній психології (й у педагогічної практиці) емпіричний метод отримання даних (інформації) про людину спілкування з ним саме в результаті його відповіді цілеспрямовані питання. Ведучий розмову не повідомляє про її мети тому, хто вивчається. Відповіді фіксуються або магнітофонного записом, або скорописом, стенографированием (наскільки можна не приваблюючими уваги яка розмовляє).
Розмова може бути як самостійним методом вивчення людини, і допоміжним, наприклад предваряющим експеримент, терапію тощо.
Інтерв’ю як специфічна форма розмови можна використовувати щоб одержати відомостей як про интервьюируемом, знаний звідси, а й інших людей, подіях тощо.
Під час розмови, інтерв’ю то, можливо дана експертну оцінку.
Анкетування — емпіричний соціально-психологічний метод отримання відповіді на спеціально підготовлені й формує відповідні основний завданню дослідження питання. Підготовка анкети — відповідальне, яка потребує професіоналізму справа. Під час упорядкування анкети враховуються: 1) зміст запитань, 2) їх форма — відкриті й закриті, за останні слід відповідь «так» чи «немає», 3) їх формулювання (ясність, без підказки відповіді тощо.), 4) кількість і Порядок прямування питань. У педагогічної практиці на анкетування відводиться трохи більше 30—40 хв. Порядок прямування питань найчастіше визначається методом випадкових чисел.
Методологічні та теоретичні проблеми психології
... психологии. Однак зрозуміло, що методологічні проблеми, які виникають в умовах ... Як зазначає В.В.Рибалка, вітчизняна психологія завжди вирізнялася серед світового ансамблю ... в психології, взаємозв'язок мозку і психіки, роль органів чуття та їх ... понятный аппарат, полностью понимать методы тонкого мышления. От большого ... В.В.Стасюк, В.М.Крайнюк, Я.І.Український, А.Ю.Трофімов, 2008 ISBN 978-966-521-468-7 ...
Анкетування то, можливо усним, письмовим, індивідуальним, груповим, але у будь-якому випадку він має відповідати двом вимогам — репрезентативності і однорідності вибірки. Матеріал анкетування піддається кількісної та якісної обробці.
Експеримент — центральний емпіричний метод наукового дослідження, який одержав стала вельми поширеною у педагогічній психології. Розрізняють лабораторний (у спеціальних умовах, з апаратурою тощо.) і природний експеримент, проводять у умовах навчання, життя, праці, але з спеціальної їх організацією, вплив якої може і вивчається. Однією із найефективніших і поширених у останні десятиліття (особливо у вітчизняної педагогічної психології) форм природного експерименту є яка формує експеримент. У його ході вивчаються зміни у рівні знань, умінь, відносин, цінностей, в рівні психічного і особистісного розвитку учнів під цілеспрямованим обучающим і які мають впливом.
Укладання
Усі розглянуте показує, що педагогічна психологія є багатогранну область психологічного знання, облік особливостей, закономірностей, забезпечення і методів дослідження якій у змозі надавати значну допомогу у реалізації психолого-педагогічних завдань воспитывающего і навчання у будь-якій освітньою системою.
Педагогічна психологія є міждисциплінарну самостійну галузь знання, яке грунтується на знанні загальної, вікової, соціальної психології, психології особистості, теоретичної і з практичної педагогіки. Вона має історію становлення та розвитку, аналіз якої дозволяє зрозуміти суть і специфіку предмету дослідження.
Список використаних джерел
1 Ананьєв Б.Г. Людина як пізнання [Текст] / Б.Г. Ананьєв. СПб., 2001 – ISBN 5-7695-0684-9
2 Андрєєва Г.М. Психологія соціального пізнання [Текст] / Г.М. Андрєєва. – М.:Аспект – прес, 2004 — ISBN 5-7567-0138-9
3 Божович Л.И. Обрані психологічні праці. Проблеми формування особистості [Текст] / Л.И. Божович. – М., 1997. — 352с. – ISBN 978-5-699-24415-7
4 Волков Б.С. Методологія та фізичні методи психологічного дослідження [Текст] /Б.С. Волков. – 5-те вид. – М.: Академічний проект, 2006 — ISBN 5-8291-0471-7
5 Зимова І.А. Педагогічна психологія [Текст] /учеб.пособие / І.А. Зимова. – М: ИНФРА-М, 2008 — ISBN 5-94807-015-8
6 Лубовский Д.В. введення у методологічні основи психології [Текст] / учеб.пособие для вузів /Д.В. Лубовский – 2-ге вид. – М.:МПСИ, 2007 — ISBN 978-5-9770-0216-5
7 Нємов Р.С. Психологія Кн. 2. [Текст] / Р.С. Нємов – М.: «ВЛАДОС», 1998. – 640с. – ISBN 5-691-00112-4
8 Нуркова В.В.Психология [Текст] / В.В. Нуркова.- М., 2004. Гл. 1 – ISBN 5-04-010498-7
Історія розвитку юридичної психології
... XX ст.). 1. Рання історія юридичної психології Як більшість нових наук, що виникли на стику різних галузей людських знань, юридична психологія на перших етапах свого розвитку не мала самостійності ... «забування є правило, а спогад -- виняток ». Підсумки свого дослідження В. Штерн доповів на засіданні Берлінського психологічного товариства, вони викликали великий інтерес у юридичних колах багатьох ...
9 Слободчиков В.І. Психологія людини [Текст] / В.І. Слободчиков — М, 1995 — ISBN 5-8291-0291-9
10 Шарков Ф.И. Методологія і силові методи психологічного дослідження [Текст] / Ф.И. Шарков. – М.: Акакдемический проспект, 2006 — ISBN 5-8291-0725-2
