Вікова психологія

Реферат

року міністерство освіти Російської Федерації

ГОУВПО «Братський державний технічний університет»

Вікова психологія

частина 1. загальні питання вікової психології

Учебно-методическое посібник

Братськ 2003 р.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Учебно-методическое посібник за курсом «Вікова психологія» призначено для студентів денний, заочній і прискореної форм навчання з спеціальності «Педагогіка та колективна психологія».

Вікова психологія – одну з основних дисциплін, освоєння котрих необхідно для професійної діяльності педагога-психолога, оскільки це наука, вивчає закономірності етапів психічного розвитку та формування особистості протягом життя.

Метою дисципліни є розгляд різноманіття складових психічного розвитку особистості протягом життя.

Основне завдання вивчення курсу – розкрити що визначають закономірності психічного розвитку, дати розуміння найважливіших етапів психічного розвитку, вікових і індивідуальних особливостей психіки людини.

ТЕМА 1. Предмет, завдання й методи вікової психології

1.1. Вікова психологія як наука

Вікова психологія – то окрема галузь психології, що вивчає закономірності вікового розвитку.

Предмет дослідження вікової психології — вікова динаміка психіки людини, онтогенез психічних процесів і психологічних якостей особистості зростаючого і що розвивається людини. Пригадаємо, що онтогенез — це такий розвиток психіки від народження на все життя людини.

Вікова психологія вивчає факти і що закономірності розвитку психіки людини, і навіть розвиток особи різними етапах онтогенезу. Відповідно до цим виділяються дитяча, підліткова, юнацька психологія, психологія дорослої людини, і навіть геронтопсихология.

Наукову основу вікової психології нашій країні становлять фундаментальні теоретичні положення про соціальної природі психіки чоловіки й закономірності його розвитку всіх етапах онтогенезу, й це позначається в працях Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, О.Н. Леонтьєва, Л.И. Божович, Б.Г. Ананьева, А.В.Запорожца, Д.Б.Эльконина, А.В. Петровського, В.В. Давидова, П.Я.Гальперина та інших. Відповідно до цих положенням, психіка людини (як і филогенетическом, і у онтогенетическом відношенні) є продуктом розвитку. Психічне розвиток проходить у процесі присвоєння соціального досвіду, накопиченого людством протягом усього свого існування.

11 стр., 5230 слов

Темперамент людини та його вплив на діяльність особистості

... історією розвитку вчення про темперамент. 2. розкрити поняття про темперамент та розглянути типи темпераменту. 3. визначити вплив темпераменту на діяльність особистості. Об'єкт дослідження - особливості темпераменту людини та його типи. Предмет дослідження - закономірності взаємозв'язку темпераменту ...

Головною проблемою вікової психології – проблема становлення особистості. У виконанні вітчизняної психології особистість сприймається як цілісна психологічна структура, формирующаяся у життя особи на одне основі засвоєння їм громадських форм свідомості людини та поведінки. Становлення особистості починається із перших хвилин життя і відбувається разом із психічним розвитком дитини.

1.2. Завдання вікової психології

Вікова психологія є фундаментальній теоретичній дисципліною, але отримані у ній знання і набутий вироблені методи використовують у прикладних сферах. Л. Монтада пропонує виділяти 6 основних цілей, які стосуються сферу застосування психології розвитку на практике[1]:

1. Орієнтація в життєвий шлях. Це завдання передбачає визначення рівня розвитку з урахуванням статистичних вікових показників. Завдяки нормам розвитку можна надати загальну оцінку розвитку, як і індивідуальних випадках, і у закладах освіти і виховних питаннях. Знаючи, які завдання самостійно вирішує дитина 7 років, можна визначити, перебуває конкретна дитина нижче, вище чи поруч із нормою. Одночасно можна визначити, чи відповідають навчальні та виховні вимоги даної нормі самостійності.

2. Визначення умов розвитку та зміни. Це завдання передбачає вивчення про причини і умов, що призвели до цього рівню розвитку. Вікова психологія аналізує властивості особистості та її порушення у залежності від різних чинників: установок особистості, довкілля, взаємодії з вихователями, особливих подій. У цьому найбільше зацікавлення представляють довгострокові (а чи не короткочасні) впливу чинників розвитку. Враховується також кумулятивний характер впливу чинників розвитку та дискретний характер причинно-наслідкових зв’язків. Знання умов дозволяє затримати порушення розвитку і прийняти відповідних заходів щодо його оптимізації.

3. Прогноз стабільності і мінливості властивостей особистості. Це завдання передбачає прогноз як розвитку, а й вжитих заходів втручання. «Багато заходи у практиці навчальної та виховної роботи – явно чи неявно – припускають прогноз її подальшого розвитку. Приміром, право турботи про дитину після розлучення батьків зберігається за матір’ю в тому разі, якщо вважається, що так найкраще подальшого розвитку дитини. Щоб робити такі прогнози, необхідні знання про стабільності чи нестабільності властивостей і умов розвитку, як особистості самої собою, і особистості групі. Через численності чинників що така психологічні прогнози часто бувають ошибочными»[2].

4. Пояснення цілей розвитку та корекції. Це завдання визначає, що можна, реально, що має бути виключено. Вікова психологія, на відміну педагогіки, нейтральна стосовно соціальному замовленню, громадському і особистої думки. Тому вона може і зобов’язана їм протистояти, якщо суперечить встановленим фактам і закономірностям. Разом про те, брехливо встановлена норма розвитку призводить до істотним искривлениям на практиці навчальної та виховної роботи.

5. Планування корекційних заходів. Це завдання передбачає розробку конкретних заходів у випадках, коли розвитку ведуть до небажаному його ходу. Тут слід розрізняти: 1) мети розвитку самого індивіда; 2) потенціали розвитку самого індивіда; 3) соціальні вимоги до розвитку; 4) можливості розвитку. Відповідно, і корекційні заходи мусять диференціюватися за призначенням. Метою запланованої корекції то, можливо профілактика порушень розвитку, корекція розвитку чи оптимізація процесів розвитку. У кожному випадку мають прийняти обгрунтовані рішення у тому, коли втручання заповідається бути успішним, куди воно має бути докладено і який метод слід вибрати.

4 стр., 1913 слов

Єкт і завдання пенітенціарної психології предмет і той пенітенціарної психології

... у педагогічній психології. З соціальної психології пенітенціарна психологія позичає узагальнення ... завдання виправно-трудовій психології належить дослідження з психологічних позицій самого процесу виправлення і перевиховання засудженого, т. е. вивчення закономірностей і немає механізмів зміни психіки засудженого, розвитку ... особистість, стимулює переростання вікової опозиції, у кримінальну, саме ...

6. Оцінка корекції розвитку. Це завдання передбачає аналіз корекційних заходів. Сучасна вікова психологія вважає, що справжню оцінка ефективності корекційних впливів може бути отримана тільки внаслідок тривалого контролю над індивідом, під час якого мають бути як позитивний ефект, і побічні впливу. Вважається також, що оцінка ефективності багато чому визначається тієї наукової парадигмою, якої дотримується психолог.

1.3 Зв’язок вікової психології коїться з іншими науками

Біологія, генетика, фізіологія розвитку. Ці дисципліни важливі розуміння пренатального розвитку, і навіть для наступних етапів онтогенезу з погляду його ранніх підстав. Вони значної ролі під час аналізу адаптивних можливостей новонароджених, і навіть загального фізичного і моторного (рухового) розвитку, особливо у його ставлення до наступним змін поведінки й переживання. Особливу увагу має тут розвиток центральної нервової системи, органів почуттів та ендокринних залоз.

Культурна антропологія і етнологія. Предметом вивчення культурної антропології і етнології є надкультурные універсалії і межкультурные розбіжності у поведінці й переживанні. Ці дисципліни дозволяють, з одного боку, перевірити закономірності, виявлені в американо-європейської культурної середовищі, інших культурах (наприклад, восточно-азиатской) і, з іншого – шляхом розширення культурної середовища виявити межкультурные відмінності, що зумовлюють різне перебіг процесів розвитку.

Соціологія і соціальні дисципліни. Ці дисципліни мають значення для вікової психології як у теоретичному плані (рольова теорія, теорія соціалізації, теорії освіти установок і норми тощо.), і з допомогою аналізу процесів соціального взаємодії сім’ї, школі, групі однолітків, і навіть з допомогою дослідження соціально-економічних умов розвитку.

Психологічні дисципліни. Загальна психологія дозволяє краще зрозуміти психічні процеси мотивації, емоцій, пізнання, навчання тощо. Педагогічна психологія замикає вікову психологію на педагогічну практику, процеси навчання і виховання. Клінічна (медична) психологія допомагає зрозуміти розвиток дітей із порушеннями різних сторін психіки і стуляється з вікової психологією лініями дитячої психотерапії, психопрофилактике, психогигиены.

1.4 Методи вікової психології

Основні групи методів, застосовувані в вікової психології за класифікацією Б.Г.Ананьева:[3]

1. 1 група — організаційні методи:

1.1. порівняльний,

1.2. лонгитюдный

1.3. комплексний.

2. 2 група – емпіричні методи:

2.1. спостереження і самоспостереження;

2.2. експериментальні методи;

2.3. психодиагностические методи – тести, анкети, опитувальники, социометрия, интервью-беседа;

2.4. аналіз процесів і продуктів діяльності;

2.5. біографічні методи.

3. 3 група – методи обробки даних:

4 стр., 1845 слов

Методи вікової психології

... психології синтез забезпечує з'ясування загальних положень, наприклад особливостей психічного розвитку самосвідомості, спонукальної сфери, інтелекту людини; б) порівняння і класифікація. Аналіз і синтез нерозривно пов'язані з такими теоретичними методами, ... питання. Залежно від характеру дослідження бесіда може бути ... загальнонаукові методи пізнання психологічної дійсності: а) теоретичний аналіз і ...

3.1. кількісний (статистичний) аналіз;

3.2. якісний аналіз.

4. 4 група – інтерпретаційні методи:

4.1. генетичний метод;

4.2. структурний метод.

Основні етапи психологічного дослідження, у вікової психології:

1. Підготовчий

2. Власне дослідження

3. Обробка даних

4. Використання інтерпретаційних методів.

Розглянемо докладніше зміст методів дослідження:

1. Організаційні методи

1.1. Порівняльний метод (чи метод поперечних зрізів) – є зіставлення різних груп (наприклад, експериментальний контрольний класи).

Цей метод визначає стан груп на даний момент дослідження. Дані кожної групі порівнюються між собою і злочини робляться висновки у тому, які тенденції розвитку тут і що вони обумовлені.

Переваги методу:

  • нагоду отримати швидко статистично достовірні дані

Недоліки методу:

  • не простежуються природа, рушійні сили, механізми розвитку;
  • отримані дані усредняются,
  • в повному обсязі враховуються індивідуальні відмінності,
  • процес розвитку (динаміка) відсутня.

1.2. Лонгитюдный метод — тривалий, диктує дещо методик (подовжні зрізи).

Простежується розвиток кожної дитини протягом багато часу. Метод застосовується у різні види дослідження, наприклад, в вибірковому чи комплексному дослідженні.

Выборочное дослідження: вивчається динаміка розвитку окремого психічного процесу одному й тому ж методикою через проміжок у часі.

Комплексне дослідження: вивчається динаміка комплексу цікавлять параметрів.

Переваги методу:

  • можливість вивчення якісних особливостей розвитку;
  • можливість виявлення механізмів формування психіки й особистості загалом;
  • дає змоги виявити більш тонші тенденції розвитку, невеликі зміни, які у інтервалах, які охоплюються «поперечними» зрізами.

Недоліки методу:

  • небезпека перенесення індивідуального випадку на вибірку загалом (дані одну дитину усім дітей групи).

1.3. Комплексний метод – передбачає поєднання порівняльного і лонгитюдного методів (поперечних і поздовжніх зрізів).

2. Емпіричні методи (досвідчені):

2.1. Метод спостереження – цілеспрямоване і планомірне сприйняття явищ, результати якого фіксуються спостерігачем.

2.2. Експериментальний метод – навмисне створення певних умов для вивчення процесу розвитку та активного впливу нього.

Види експерименту в вікової психології:

  • Констатирующий експеримент – визначається рівень культури й особливості розвитку (особистісного і інтелектуального) досліджуваних.
  • Природний експеримент – проводиться за умов природною життя, дослідник сам активно викликає процес необхідний дослідження.
  • Формирующий експеримент — є таку схему організації наукового дослідження:
  • констатуючий експеримент – отримання системи фактів;
  • яка формує експеримент – організоване контрольоване вплив на систему фактів (навчання);
  • контрольний експеримент – фіксація змін — у системі досліджуваних фактів.

2.3. Психодиагностические методи:

4 стр., 1694 слов

Методи психології

... виховання, визначити ефективні шляхів розвитку в учня мислення, пам'яті, уваги, уяви, здібностей. Психолого-педагогический розвиваючий експеримент є головним методом у педагогічній психології. 4. Спеціальні методи психологічного дослідження, Метод розмови Щоб розмова дала ...

2.3.1. Розмова – сприяє встановленню довірчих відносин, налаштовує про співробітництво і відвертість. Розмова використовується для збору біографічних даних, із єдиною метою з’ясування особливостей поведінки піддослідних, способів реагування у різних ситуаціях, та інших.

2.3.2. Тест – стандартизированная вимірювальна методика, яку використовують визначення рівня розвитку психічних процесів, особистісних утворень, виявлення емоційного гніву й ін.

2.3.3. Социометрия (вимір колективу) — виявлення міжособистісних взаємин у групі і надасть динаміки розвитку, дозволяє виміряти коефіцієнт згуртованості, соціальний статус кожного члена групи.

2.3.4. Анкета – найпоширеніший метод збору первинної інформації з допомогою списку питань, логічно що з завданням дослідження.

2.3.5. Опитування — проводиться в усній чи письмовій формах, формі стандартизованої розмови (список питань заздалегідь складено).

2.4. Аналіз процесів і продуктів діяльності – хронометрия, циклография, оцінка виробів і виконаних робіт, зокрема щоденникових записів, учнівських робіт, творів тощо.

2.4.1. Традиційні методи аналізу продуктів діяльності (документів) – поділяються на загальні (розуміння, інтуїція, осмислення) і спеціальні (джерелознавство, психологічні, юридичні методи).

2.4.2. Формализованные методи аналізу продуктів діяльності – контент-аналіз, який залежить від виділення тексті ключових понять (чи інших значеннєвих одиниць) з наступним підрахунком частоти вживання цих одиниць, співвідношення різних елементів тексту друг з одним, ні з загальним обсягом інформації.

2.5. Биографический метод – аналіз подій життєвого шляху людини, документації, свідчень тощо.

2.6. Обсервационные методи – спостереження і самоспостереження.

3. Методи обробки даних:

3.1. Кількісний (статистичний) аналіз — дисперсионный, кореляційний, факторний, дискриминантный аналіз;

3.2. Якісний аналіз – диференціація матеріалу за групами, варіантів, опис випадків, як найповніше виражають типи і варіанти, і є винятками.

4. Интерпретационные методи:

4.1. Генетичний метод – інтерпретує весь оброблений матеріал дослідження, у характеристиках розвитку, виділяючи фази, стадії, часи критичні процесу становлення психічних функцій, утворень чи властивостей особистості;

4.2. Структурный метод – інтерпретує весь оброблений матеріал дослідження, у характеристиках систем і типів перетинів поміж ними, їхнім виокремленням особистість, соціальну групу тощо.

1.5 Взаємозв’язок методології, методів і методик психологічного исследования[4]

Методологія дослідження — система принципів, і способів організації та побудови теоретичної діяльності, і навіть вчення про цю систему.

Метод дослідження — шлях дослідження, що з загальних теоретичних уявлень про сутність досліджуваного явища.

Методика — це конкретним втіленням методу як виробленого способу організації взаємодії суб’єкта і об’єкта дослідження з урахуванням конкретного матеріалу і жителів конкретної процедури.

Мал.1. Взаємозв’язок методології, методів і методик дослідження

Тема 2. Становлення вікової психології як науки: історичний нарис

2.1 Історія становлення вікової психології

Описательный (донаучный) етап історії вікової психології пов’язують із тим, що психологічні знання були у надрах:

6 стр., 2896 слов

Основні методи психологічних досліджень

... дослідження експериментатор добирає такі умови, котрі забезпечують найбільш яскравий прояв певних сторін психічної діяльності. Метод бесіди, анкетний метод ... Насамперед існують такі особливості, способи діяльності, що мимоволі без ... обробки. Психологічний аналіз процесу і продуктів творчої діяльності Коли ... років) або оформлюють у вигляді психологічних характеристик. Експеримент Проводячи дослідження ...

  • педагогіки, дифференцирующей розвиток на віку в освітніх цілях;
  • медицини, що розділює онтогенез на основні періоди з позиції фізіологічних змін;
  • філософії, яка намагалася пояснити розвиток психіки.

Перші нагадування класифікації віку можна натрапити у древневосточной і античної філософії. Платон (427 – 347 рр. е.), спираючись на ідеї виховання й спеціальної освіти, як процесів, створюють ці зміни, пропонував такі етапи освіти:

  • від народження до 3 років діти виховуються у ній;
  • з 3 до 6 років під керівництвом призначених державою вихователів займаються майданчику іграми;
  • із сьомої до 12 років відвідують державну школу, де навчаються читання, письма, рахунку, музиці і співу;
  • з 12 до 16 років відвідують школу фізичного виховання;
  • із 16-го до 18 років вивчають арифметику, геометрію і астрономію, переважно з практичними цілями;
  • із 18-ї до 20лет проходять эфебию, тобто. отримують военно-гимнастическую