Контрольна робота
Зміст
Запровадження
1. Ділове поведінка працівників: творча самореалізація особистості діловому поведінці
2. Взаємодія особи і колективу сучасного підприємства
3. Етика ділового спілкування. Ключові поняття
Укладання
Список використаної літератури
Запровадження
Проблеми етики ділових відносин, підприємництва мають так самодавнею історію, як і саме підприємництво і була об’єктом вивчення, ще Аристотель дорівнював прибуток до лихварства. Нині в усьому світі питання етики ділових відносин широко досліджуються, служать предметом наукових дискусій ще й форумів, вивчаються у багатьох вищих і середніх навчальних закладах, які забезпечують підготовку кадрів на ринку.
Ділове спілкування — це складний багатоплановий процес розвитку контактів для людей в службової сфері. Його учасники виступають на офіційних статусах і орієнтовані досягнення мети, конкретних завдань. Специфічною особливістю названого процесу є регламентованість, т. е. підпорядкування встановленим обмеженням, визначених національними та культурними традиціями, професійними етичними принципами.
Практика показує, що вміння встановлювати ділові зв’язки, працювати з партнерами, управляти людьми, ситуацією собою домогтися комерційного успіху надзвичайно складно. Тим більше що в багатьох наших підприємців, мій погляд недостатньо високий рівень соціальної культури спілкування, що дуже знижує їх ділову активність не дозволяє максимально реалізувати свою ініціативу.
У Росії її, останнім часом проблеми етики ділових відносин також вийшли на чільне місце, оскільки стала очевидною, що у цивілізований ринок нашому батьківщині не ввійти без серйозної етичної основи, насамперед у підприємництво.
1. Ділове поведінка працівників: творча самореалізація особистості діловому поведінці
Перш ніж на поставлене запитання напевно стоїть відволіктися саме визначення, що таке особистість. Поняття особистості належить до найскладніших, у російській давно вживається термін “образ” для характеристики зображення особи на іконі. У європейських мовами слово “особистість” походить від латинського поняттю “персона”, що означає маску актора тут, соціальну роль й екології людини, як певна цілісне істота. У східні мови, як-от японський, слово “особистість” пов’язують лише з обличчям людини, але у більшою мірою з його тілом. У європейській традиції обличчя у опозиції з його тілом, тому що особа символізує душу людини, а китайського мислення характерно поняття “життєвість, куди належать факти й тілесні, і духовні якості індивіда”.
Поняття особистості в психології ( )
... у людини виявляється якості, які не можуть у своїй безпосередній чуттєвій формі бути угледівши. Особистість втілює в собі систему відносин, ... Н. Леонтьєв). Таким чином, поняття «особистість» потребує особливої ??характеристиці, яка ... психології позначається системне (соціальне) якість, що набувається індивідом у предметній діяльності та спілкуванні і характеризує міру представленості суспільних відносин ...
На цей час виділяють чотири теорії особистості:
1.Биологизаторская – з цієї теорії кожна особистість формується розвивається відповідно до її уродженими якостями і особливостями, соціальне оточення не грає у своїй особливій ролі.
2.Социологизаторская – особистість це продукт, що цілком формується тільки під час соціального досвіду, біологічна спадковість не грає у своїй значної ролі.
3. Психоаналітична теорія Фрейда – особистість це сукупність бажань, імпульсів, інстинктів.
Фрейд окреслив таку структуру особистості:
а) “Ід” (“воно”) – несвідоме поведінка особистості, це інстинкти, потреби, які особистістю не усвідомлюються.
б) “Его” (“Я”) – це усвідомлення людиною себе, своїх бажань, і потреб.
в) “Суперего” – усвідомлення людиною і правил суспільства.
З теорії Фрейда можна дійти такого висновку: особистість – це істота суперечливе. Конфлікт між несвідомим поведінкою та аналогічних норм суспільства сприяє самореалізації та розвитку особистості.
4.Идоническая теорія Р. Юнга – особистість це система реакцій різні стимули довкілля. Головним мотивом поведінки людини прагнення отримати задоволення або уникнути купи неприємностей, страждань і головний біль. Отже поведінкою людини, можна управляти, пропонуючи поза певні дії ту чи іншу винагороду.
Ну із кожної з теорій можна посперечатися чи спростувати її, але напевно кожна гілка теорій побудовано реальні факти,чтож спробуємо робити висновків:
Особистість – це соціальна сутність людини, сукупність соціальних характеристик, які у ході соціального досвіду, що формується розвивається у процесі життєдіяльності, тобто. купується певний соціальний досвід.
Хотів би виокремити такі чинники розвитку особистості (потребу народу і є соціальним досвідом):
1. Біологічна спадковість – вона створює початкове відмінність особи від інших членів товариства, створює додаткових можливостей чи обмеження розвитку тих чи інших якостей особистості.
2. Фізичне оточення – означає, що особливості поведінці людей багато чому визначаються особливостями клімату, географічного простору природних ресурсів, організації простору.
3. Культура суспільства – тобто. кожне суспільство дати усім своїм представникам особливі культурні зразки, мову, цінності, які інші суспільства запропонувати що неспроможні.
4. Груповий досвід – внаслідок взаємодії і спілкування коїться з іншими людьми людина освоює безліч соціальних ролей, і навіть формує власний “Я – образ”, який з’являється у результаті оцінок оточуючих.
5. Індивідуальний досвід – це сукупність почуттів, емоцій, вражень, подій, переживань, пережитих особистістю. Індивідуальний досвід унікальний і неповторний.
Багато проведених у Россі за кордоном досліджень показав, що з результативності бізнесу першочергового значення має бездоганну з юридичної погляду етики й культури проведення ділових контактів, і ділових взаємовідносин. Від уміння, здібності вести справи – делікатно, суворо дотримуючись узвичаєні норми правила, від характеру поведінки, стану колективу залежить результат господарських відносин із партнерами, отже й фінансове добробут компанії. Як показало практика самореалізація особистості діловому поведінці, наприклад для менеджера, може виражатися у вмінні найбільш раціонально вести будь-які ділові переговори, домагатися наміченого з усіх встановлених етичних порядків й у водночас виробляючи на партнерів максимально сприятливе враження, формуючи цим імідж свій власний та самої компанії, представником якої є.
Психологічні властивості людини
... людини у матеріальну та Духовну культуру свого нашого суспільства та людства, тобто неповторний внесок особистості ... індивідуальних властивості та ... особистість. Індивідуальність людини ... людини. Нарешті ознакою індивідуальності можуть виступити більші аспекти характеристик людини, зумовлені як чинники розвитку індивідуальності: біологічні, психологічні ... життєвий шлях особи у суспільстві. ... спираються на ...
З іншого боку, творча самореалізація особистості діловому поведінці для підприємства, може допомогти діагностика особистості, її інтелекту, і навіть міжособистісних відношенні у колективі. І тому широко використовуються популярніпсиходиагностические методики, минулі масову апробацію і довели свою практичну цінність. У будь-якій робочої групі важливо вміти оцінити схильності й інтереси партнерів у спілкуванню, їхні особистістні особливості, нарешті, ступінь відповідності тій же соціальній ролі, яку вони претендують.
Природно, що високі вимоги висуваються до психічної організації, особистісними характеристиками і інтелекту людини, що є керівником. Сучасний керівник зобов’язаний мати елементарної соціально – психологічної культурою й уміти діагностувати як особистісні характеристики, а й колективні, приміром, такі, як наростання рівня конфліктності, зміну цін і формування суспільної думки, і ще. Саме психодіагностика дозволить проаналізувати і знайти конструктивний підхід до розв’язання як-от психологічний клімат у колективі, динаміка настрої, конфронтація лідерів.Включенность сучасної людини у скрутні соціальні залежності диктує нагальна потреба кожному за члена робочої групи впсиходиагностике свого майна, своїх і перспектив своєї діяльності.
Та заодно не слід забувати, будь-якої особи для творчої реалізації необхідна підтримка, чи навіть відсутність перешкод, але це в сою чергу дозволяє перейти до другої темі реферату.
2. Взаємодія особи і колективу сучасного підприємства
Основа успіху будь-який сучасної колективної діяльності – відносини співробітництва Києва та взаємодопомоги на противагу конфлікту і конфронтації. Поведінка,ориентирующееся спільну діяльність особи і колективу, припускає наявність певних передумов. Як умов формування кооперативної взаємозалежності виділяються:
- Свобода і відкритість інформаційного обміну;
- Взаємна підтримка дій, переконання у тому виправданості;
- Довіра, дружелюбність у взаєминах сторін.
Натомість, взаємної довіри сторін сприяє: наявність нейтральних осіб, які полегшують взаємні успіхи; нагоду отримати попередню інформацію про дії іншого; особистісні особливості учасників взаємодії та його роль колективі.
Психологія групи — це сукупність певних соціально психологічних явищ, що виникають у процесі її формування та функціонування з урахуванням становлення внутрішніх зв’язків у колективі, форм та способіввзаимоудовлетворения потреб його членів. Сюди ставляться морально-психологічний клімат, способи спілкування, громадську думку і настрій, звичаї і започаткував традицію, проблема лідерства, природа внутрішньогрупових конфліктам та т.д.
Психологія ділового спілкування
... досвідом, здібностями і результатами діяльності. Специфіка ділового спілкування зумовлена тим, що його виникає з урахуванням і з ... взаємин у робочої групі. Керівник прагне максимально враховувати інтереси своїх виробництва та інтереси колективу, об'єднанню діловитості і ... встановлення дружніх стосунків, приємною атмосфери, зручного для співробітників темпу роботи. У цьому керівника особливо цікавить, ...
Існує 5 типів взаємовідносин всередині колективів, істотно різняться з погляду морально – психологічного клімату.
1. Невтручання: низький рівень турботи керівника про виробництві й людей. Керівник багато робить сам, не делегує своїх можливостей, рветься до серйозних досягненням. Головне йому – зберегти своєю посадою.
2. Тепла компанія: високий рівень клопоти про людей, прагнення до встановлення дружніх стосунків, приємною атмосферою, зручного для співробітників темпу роботи. У цьому керівника особливо цікавить, чи буде у своїй досягнуто конкретні, які стійкі результати.
3. Завдання: увагу керівника повністю зосереджено на рішенні виробничих завдань. Людський чинник або недооцінюється, або ігнорується.
4. Золота середина: керівник своєї діяльності прагнути оптимально поєднувати інтереси справи й інтереси персоналу, не вимагає занадто багато від працівників, але й займається потуранням.
5. Команда: найкращий тип взаємин у робочої групі. Керівник прагне максимально враховувати інтереси своїх виробництва та інтереси колективу, об’єднанню діловитості і людяності всіх рівнях відносин.
Так само цікаві дослідження динаміки міжособистісних взаємин у системі «керівник — підлеглий», запропонована двома американцями –Херси іБланчардом. У цього підходу передбачається, що ступінь керівництва співробітником та її емоційної підтримки найбезпосереднішим чином пов’язані з рівнем його професійній зрілості, тобто. зі зростанням професіоналізму керівник дедалі менше управляє і більше підтримує співробітника, вселяючи до нього упевненість у своїх силах. Разом про те з найбільшим досягненням середній рівень зрілості і від керівник як менше керує, а й менше емоційно підтримує, оскільки такий підлеглий у змозі сам контролювати себе, у цій ситуації скорочення опіки розцінюють як довіру із боку шефа.
Квазінаціональне середовище у своїй групова згуртованість може мати позитивну, негативну або конформістську спрямованість. У першому випадку перша група сприймає кращі ділові і моральні якості своїх членів, люди пишаються своєї приналежністю до цього колективу, проблеми вирішуються по-діловому, ініціативно і творчо, що дозволяє та великі шанси для творчу самореалізацію. У другий випадок більшість енергії колективу витрачається щодо участі конфліктів між різними угрупованнями, неформальними і формальними лідерами, з’ясування стосунків з іншими підрозділами. Виробничі проблеми ніби відходять другого план. Конформістська спрямованість характеризується суто зовнішньої показною зацікавленістю працівників у результатах їхній трудовий діяльності, байдужістю до колективним зусиллям. Сфера інтересів співробітників перебуває поза робочої групи: суспільно-політична діяльність, сім’я, особисті ж проблеми і т.д.
Підсумовуючи наведене можна сказати, що ефективності роботи колективу, його спроможність вирішувати поставлені завдання під що свідчить залежить від морально- психологічного клімату, і навіть від панівного групи «настрою» співробітників, який, за інших рівних умов, обумовлений, по-перше, якісним складом персоналові та, по-друге, особливостями неформальних відносин між керівником та його підлеглим, особистістю і колективом.
Соціально-психологічні особливості становлення ділових відносин в колективі
... метою: вивчити основні складові ділових взаємовідносин; охарактеризувати соціально-психологічні аспекти ділового спілкування; розкрити особливості конфлікту як одного ... індивіда та інтерпретацію на цій основі його вчинків. Люди не тільки сприймають, оцінюють один одного, ... набути внутрішнього або навіть зовнішнього змісту. Тому керівник повинен намагатися не доводити ситуацію до конфлікту ...
Зупинимося цих проблемах докладніше. Наукові дослідження та узагальнення досвіду практичної роботи свідчать, що продуктивними є робочих групах, які з осіб різного віку, статі та темпераменту. Молоді працівники краще сприймають нове, більш енергійні, але часом самовпевнені, схильні до компромісів. Літні, навпаки, досить консервативні, але мають життєвий досвідом, схильні до авантюр, здатні ухвалювати виваженіші рішення, зазвичай, уникають конфліктним ситуаціям. Далі, суто жіночі і такі суто чоловічі колективи мають специфічними вадами: в жіночих колективах частіше трапляються дріб’язкові чвари, більше втрат робочого дня у зв’язку з систематичним обговоренням життєвих труднощів і т. буд., тоді коли у деяких чоловічих колективах у час процвітає лихослів’я і « погані звички». Інакше кажучи, спільну роботу осіб різної статі хіба що підтягує працівників, підвищує самодисципліну, вимогливість себе. Так само важливо мати у групі індивідів з різними темпераментом, бо з них, як ми сьогодні вже з’ясували, має чесноти та вади.
Основоположне значення мають повагу чужого гідності. Морально – психологічною основою цього принципу є аксіома соціальної психології, за якою жодної особи не почувається досить комфортно без позитивної самооцінки. Отже, керівник зобов’язаний вбачати у реформі кожного підлеглого не посаду, а особистість, виявляти доброзичливість та терпимість, з повагою ставитися для її особистому житті, та заодно уникати рад у цій галузі. Бажано завжди пам’ятати, що «сильний будь-коли принижує» і, отже, неприпустимо підвищувати голос на свого співробітника, розвішувати ярлики типу «ледар», «ледар», «тупиця» тощо.
Якщо підлеглий помилився чи допустив провина, він, зазвичай, розуміє своєї вини і адекватно сприймає покарання, якщо начальник у своїй зачепить його самолюбство, не пробач цього. Отже, при розборі ситуації необхідно розділяти чоловіки й вчинок: критикувати конкретні дії, а чи не особистість винного.
Важливо пам’ятати, що поважають лише про тих керівників, які хвалять попри всі, а вимовляють сам на очей; будь-коли скаржаться у своїх співробітників і, коли треба, беруть їх провину він; своєчасно й відкрито визнають своїх помилок. Попри особисті симпатії та перспективи антипатії, керівник зобов’язаний пред’являти всім підлеглим однакові вимоги, всім ставитися одно, нікого не виділяти; при сторонніх звертатися до своїх співробітників на ім’я та батькові не залежність від віку. Неприпустимо читати нотації і повчати персонал, коли самого керівник ніхто не дотримується ця вимога: виховне значення має тут лише особистий приклад керівника.
Типова помилка молодих керівників – прагнення стати « своїм»
3. Етика ділового спілкування. Ключові поняття
Ділове спілкування є необхідною частиною людського життя, найважливішим виглядом відносин із на інших людей. Вічним одним із головних регуляторів цих відносин виступає етичних норм, у яких виражені наші уявлення, про добро і зло, справедливості і несправедливості, правильності чи неправильності вчинків людей. Залежно від цього, як людина розуміє моральні норми, який зміст стоїть у яких вкладає, може як полегшити собі ділове спілкування, і утруднити це спілкування і навіть зробити його неможливим.
Поняття педагогічної майстерності педагогічного спілкування
... нього — і розвиток учня. ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ ТА ВИМОГИ ДО ... учителя і вихователя». Справді, зовні майстерність виявляється в успішному розв'язанні різноманітних педагогічних ... самого закипає гнів і ненависть до всього цього дикого світу. Це — ненависть безсилля, бо ... саме ми бачимо і в ситуації, коли вихователь дізнається, що в спальні ріжуться хлопці. ...
Етика – вчення мораль, моральності.
Мораль – це система етичних цінностей, які зізнаються людиною.
Мораль – найважливіший спосіб нормативної регуляції громадських відносин, спілкування, і поведінки людей найрізноманітніших життя. Норми моралі отримують своє ідейний вираження у загальних уявленнях, заповідях, принципах у тому,
