>МЕЖРЕГИОНАЛЬНАЯ АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯПЕРСОНАЛОМ
>Реферат
На тему: «Психологічний діагноз»
Виконала студентка
>III-курса
Група:In-33-09-07БСП (4.0) буд.
Мельник Марія
Зміст
Запровадження
1. Поняття психологічного діагнозу
2. Рівні встановлення психологічного діагнозу
3. Співвіднесення діагнозу медичного і діагнозу психологічного
4. Предмет психологічного діагнозу
Література
Запровадження
Термін «діагноз» почав розумітись як розпізнавання будь-якого відхилення від нормально функціонувати чи розвитку і як визначення стану конкретного об’єкта (індивіда, сім’ї, малої групи, тій чи іншій психічної функції чи процесу в конкретної особи).
Поняття «психодіагностика» поширилося і профілактичне обстеження індивідів і груп.
>Психолог-исследователь (зокрема і дослідник у сфері психодіагностики) орієнтовано пошук невідомих закономірностей, що пов’язують абстрактні перемінні, використовує «відомі» (тобто. певні по якомусь ознакою) піддослідних і нехтує їх індивідуальними відзнаками й емпіричну цілісністю. Дляпсиходиагноста-практика саме ця індивідуальні розбіжності емпірична цілісність є об’єктом вивчення.
Можна виділити два типу діагнозу:
1. Діагноз з урахуванням констатації наявності або відсутність будь-якого ознаки.
2. Діагноз, дозволяє знаходити місце випробуваного чи групи піддослідних на «осі континууму» по виразності тих чи інших якостей.
1. Поняття психологічного діагнозу
Психологічний діагноз — це структуроване опис комплексу взаємозалежних психічних властивостей — здібностей, мотивів, стійких особливостей особистості.
психологічний діагноз
>диагностограмм
Психологічний діагноз важливий для психологічного прогнозу поведінки (крім діагностики поточного психічного стану, що необхідне вибору оптимального методу взаємодії з людиною у тому стані).
діагностичні ознаки діагностичні категорії і діагностичний висновок.
Ознаки різняться тим, що можна безпосередньо спостерігати й реєструвати. Категорії що приховані від безпосереднього спостереження, це внутрішні психологічні чинники (психологічні причини), що зумовлюють певна поведінка людини. Тож у соціальних науках діагностичні категорії прийнято називати «латентними перемінними». Для кількісних категорій часто застосовується також назва «діагностичні чинники».
Морально-психологічний клімат у медичному колективі
... а тим більше егоїстичні інтереси, у колективі завжди буде виникати небезпека для розвитку негативного морально-психологічного клімату [8]. Морально-психологічний клімат в організації вважається стабільним і комфортним, ... й діяльності, керівництва і лідерства тощо [1]. Поняття „ціннісні орієнтації”, яке широко використовується в соціальній психології, виражає позитивну або негативну значущість для ...
>Диагностический висновок
Психологічний діагноз
2. Рівні встановлення психологічного діагнозу
рівні встановлення психологічного діагнозу:
1)симптоматический, побудований з урахуванням математичного опрацювання даних дослідження (що ще може виконувати комп’ютер);
2) етіологічний, враховує як наявність певних особливостей (симптомів), а й їх виникненню;
3) типологічна, що полягає у визначенні місця та значення даних в цілісної динамічної структурі особистості випробуваного.
Психологічний діагноз впсиходиагностике якісного аналізу встановлюється виходячи з матеріалів, які є результатом експериментального дослідження психічного явища, аналізу спеціальних даних про ньому — із урахуванням фізичного і психічного розвитку випробуваного.
Психологічний діагноз — це виявлення прихованої причиниобнаружившегося неблагополуччя.Областью психологічного діагнозу є індивідуально-психологічні відмінності як і нормі, і при патології.
Вирізняють чотири основні напрями у роботіпсиходиагноста.
1. Здійснення діагнозу діяльності, поведінки, тобто. опис, аналіз стану і характеристика особливостей поведінки обстежуваного.
2. Здійснення діагнозу процесів регуляції діяльності чи вивчення психічних процесів, внаслідок чого здійснюється діяльність.
3. Здійснення діагнозу механізмів регуляції, механізмів психічних процесів, від яких їх перебіг — діагностика систем нервових зв’язків.
4. Діагностика генези механізмів регуляції чи на запитання у тому, як у яких умовах формувалася психіка даного індивіда.
5. Діяльність сприймається як направлений замінити певний результат процес.
Мета діагнозу особистості — як визначення джерел патології, а й зон ефективного функціонування.
3. Співвіднесення діагнозу медичного і діагнозу психологічного
Основне в медичному діагнозі — означення й класифікація наявних проявів захворювання, які з’ясовуються через їх зв’язку з типовим для даного синдромупатофизиологическим механізмом.
У психіатрії обмеженістьнозологического (>синдромологического) діагнозу особливо чітко усвідомлюється у зв’язку з завданнями реабілітації психічнохворих. У зв’язку з цим розробляється теорія функціонального діагнозу. Цей діагноз складається частину тричастинного: клінічної, психологічної і соціальної.
Функціональний діагноз дає лікаря як «назва» хвороби, а й дозволяє запитання у тому, хто має (який особистості) у якій середовищі (соціальна мікросередовище) виникає хвороба.
У психологічному діагнозі, на відміну медичного, ми зіштовхуємось із необхідністю з’ясування у кожному окремому разі того, чому дані прояви виявляються поведінці обстежуваного, які мають причини слідства.
Реферат соціально психологічний клімат в організації
... організації, робити помилки не боячись покарання й т.д. Несприятливий соціально-психологічний клімат ... соціально-психологічного клімату в трудовий колектив. Слушний соціально-психологічний клімат є умовою підвищення продуктивність праці, задоволеності працівників і колективом. Соціально-психологічний клімат виникає спонтанно. Але хороший клімат ... впливають на соціально-психологічний клімат робочих ...
Психологічний діагноз — кінцевий результат діяльності психолога, спрямованої на письмо речей та з’ясування сутностіиндивидуально-психологических особливостей особистості з оцінки їх актуального стану, прогнозу подальшого розвитку та розробки рекомендацій, визначених метою дослідження.
Причини діагностичних помилок включають дві основні групи. Це помилки, пов’язані з збиранням даних, і їх переробкою. До першої групи помилок ставляться:
- помилки спостереження (наприклад, «сліпота» на важливі діагнозу риси, прояви особистості;
- спостереження рис у перекрученою якісно чи кількісно формі);
- помилки реєстрації (наприклад, емоційна забарвленість записів в протоколі, яка свідчить скоріш про ставлення психолога до обстежуваному, ніж про особливості її поведінки).
помилки інструментальні виникають через невміння користуватися апаратурою і той вимірювальної технікою як у технічному, і у інтерпретаційному аспекті.
Основні помилки у переробці, інтерпретації даних:
- ефект «першого враження» — помилка, джерело якої в переоцінці діагностичного значення первинної інформації;
- помилка атрибуції — приписування обстежуваному чорт, яких в нього немає, чи розгляд нестабільних рис у ролі стабільних;
- помилка удаваної причини;
- про пізнавальний радикалізм — тенденція до переоцінці значення робочих гіпотез і небажання шукати найкращі рішення;
- пізнавальний консерватизм — гранично обережна формулювання гіпотез.
4. Предмет психологічного діагнозу
Предметом психологічного діагнозу є з’ясуванняиндивидуально-психологических відмінностей як і нормі, і патології. Найважливіший елемент діагнозу — необхідність з’ясування у разі того, чому дані прояви виявляються поведінці обстежуваного, які мають причини слідства.
У цілому нині психологічний діагноз то, можливо визначений віднесення стану дитину до стійкою сукупності психологічних змінних, що обумовлюють певні параметри своєї діяльності чи стану.
Література
1.Шмелев О.Г. Основи психодіагностики. — М.: «Фенікс», 1996
2.БурлачукЛ.Ф.Психодиагностика. Підручник для вузів. — Пітер, 2005
3.БурлачукЛ.Ф., МорозовС.М.Словарь-справочник попсиходиагностике. — СПб, 1999
4. НємовР.С. Психологія: в 3-х т. — М, 2000. -Т.2.
5. Столяренка Л.Д. Основи психології.Практикум. — Ростов-на-Дону, «Фенікс», 2005
