Українські иучбові матеріали на українській мові

Реферат: Педагогічна етика

Зміст

Нормативна частина

1. Теоретико-методологические проблеми педагогічної етики.

2. Педагогічна мораль і її прояви у діяльності педагога.

3. Моральне виховання педагога.

Творча частина

“Моральні аспекти відносин вчителя з батьками учнів”

1. Необхідність співпраці педагога і батьків які у рамках педагогічного процесу

2. Причини протиріч між вчителем історії та батьками учнів

3. Вимоги щодо поведінки вчителя під час встановлення їм контактів із батьками учнів

Укладання

Список літератури

Нормативна частина.

Розділ 1. Теоретико-методологические проблеми педагогічної етики.

Предмет і завдання педагогічної етики.

Професійної етикою загалом називають кодекси поведінки, щоб забезпечити моральні характер тих відносин між людьми, які випливають із їхній професійній діяльності. Особливістю професійної етики є її тісний зв’язку з діяльністю членів конкретної групи і нерозривне єдність із загальної теорією моралі.

Педагогічна етика є самостійним розділом етичної науку й вивчає особливості педагогічної моралі, з’ясовує специфіку реалізації загальних принципів моральності у сфері педагогічного праці, розкриває її функції, специфіку змісту принципів, і етичних категорій. Також педагогічної етикою вивчається характер моральної діяльності вчителя і моральних взаємин у у професійному середовищі, розробляються основи педагогічного етикету, це сукупність вироблених в учительській середовищі специфічних правил спілкування, манер поведінки й т.п. людей, які займаються навчанням і вихованням.

Перед педагогічної етикою стоїть низку насущних завдань (які можна розділені на теоретичні і прикладні), у тому числі дослідження проблем методологічного характеру, з’ясування структури та вивчення процесу формування моральних потреб вчителя, розробка специфіки моральних аспектів педагогічного праці, виявлення пропонованих вимог до моральному виглядом педагога тощо.

Практична діяльність вчителя який завжди відповідає нормам професійної етики, що викликано складністю і протиріччями педагогічної практики, тому одне з найважливіших завдань педагогічної етики – до вивчення стані моральної свідомості педагога. З цією метою необхідно розташовувати досить коректними і науково обгрунтованими методами. Універсальні і найпоширеніші методи дослідження громадської думки області педагогічної етики спрямовані на з’ясування ціннісними орієнтаціями, мотиваційної сфери особистості, оціночних суджень опитуваних. Этико-социологические методи дозволяють вивчити етичну ерудицію вчителя, ціннісні орієнтації, моральну вихованість і характеру колективних взаємовідносин. Можна назвати серед методів дослідження педагогічної етики: метод «частотних словників», метод етичного практикуму, контент-аналіз, метод громадської атестації та інших.

15 стр., 7286 слов

Етика вчителя та педагогічний такт

... з проблеми дослідження. Визначити особливості педагогічного такту сучасного вчителя. Дослідити рівень педагогічного такту майстерності вчителя. Розробка рекомендацій. Методи дослідження: аналіз літератури; порівняння; узагальнення; анкетування; спостереження. Педагогічний такт та етика вчителя Нема жахливішої роботи, ніж ...

Серед завдань курсу педагогічної етики – підвищити рівень морально-педагогической підготовки вчителя і озброїти його знаннями, користуючись якими, протиріччя навчально-виховному процесі їм можна вирішити ефективніше. Вивчення педагогічної етики дає матеріал, необхідний аналізу педагогічного процесу як процесу моральних відносин між його учасниками.

Зародження та розвитку педагогічної етики.

Потреба суспільства передавати свій досвід минулого і знання підростаючим поколінням викликала до життя систему шкільної освіти і породила особливий вид суспільно необхідної діяльності – професійну педагогічну діяльність. Елементи педагогічної етики з’явилися разом із виникненням школи як особливої громадської функції.

Философами античного суспільства на свої роботи висловлювалися деякі судження з питань педагогічної етики. Наприклад, Демокріт говорив про необхідність співвідносити виховання із дикою природою дитини, про використання дитячої допитливості як вчення, про перевагу коштів переконання над засобами примусу; Платон сповідував ідею необхідності підпорядкування дітей волі вихователя та сталого контролю над ними, високої оцінки слухняності й порядку використання методів покарання при непокорі; Аристотель вважав виховання справою державної ваги; але Квинтилиан вперше поставив питання педагогіки фаховому рівні – його рекомендації виглядали узагальнення педагогічного досвіду, застерігали педагога від використання примусу, апелювали до здорового глузду й зацікавленості дитини у процесі навчання і її результатах.

У період середньовіччя суспільство не цікавило питання педагогічної етики через домінування релігію у питаннях навчання. У період Відродження опікується цими питаннями отримали своє нове розвиток – в працях Монтеня (брати до уваги особисті якості наставника, враховувати “душевні схильності дитини”, не вимагати беззаперечного прийняття ідей вчителя учнем), Коменського (акцент на доброзичливому відношенні педагога до студентів, критика формально-показного виконання учительських обов’язків), Локка (приділяв увагу моральним відносин між вихователем і вихованцем, я виступав проти примусу і покарань, вважав значимим приклад власного поведінки вчителя).

Представники французького Просвітництва трактували завдання морального виховання, формулювали вимоги до моральному виглядом вчителя і висували свої етичні концепції, вважаючи двигуном прогресу просвітництво, науку і. Як думав Руссо, вчитель має бути не містить людських вад й у моральному відношенні стояти вище суспільства. Песталоцці вважав, що істинний педагог мусить уміти у кожному дитині знайти й розвинути позитивні особисті якості, пропагував ідеї трудового і морального виховання. Німецькі просвітителі, такі як Дистервег, глибше конкретизували вимоги до молодого вчителя і критикували ізольоване від суспільства виховання. Зокрема, Дистервег сформулював чіткі вимоги до молодого вчителя (досконале володіння предметом, любов до професії та дітям, бадьорість, оптимізм, робота з себе тощо.)

14 стр., 6718 слов

Педагогічний талант вчителя

... і структура педагогічного таланту 2.2 Методичні основи педагогічного таланту вчителя 2.3 Напрями ... його зростанні. Своєрідність педагогічної професії полягає і в тому, що вона за своєю природою ... зв'язку з цим із галузі “чистого” виховання в педагогічній професії виділилась відносно самостійна ... праці і підкреслює важливість моральних аспектів. Специфічним є і результат педагогічної діяльності - людина, ...

Якісно новий етап у розвитку етики й питань педагогічної моралі пов’язані з російськими революционерами-демократами, обогатившими і углубившими етичні ідеї діячів Просвітництва. Зокрема, велику увагу питанням педагогічної моралі приділено у Добролюбова – він доводить, що повинна грунтуватися не так на авторитеті придушення, але в високому освіті та всебічному розвитку педагога, його твердих і непогрішних переконаннях, повазі прав дітей.

У радянські часи розробку проблем професійної етики ми бачимо у Сухомлинського. Їм неодноразово підкреслювалося, що вчення – це передусім живі людські стосунки між педагогом й дітьми. Значний внесок у розробку теоретичних і практичних питань педагогічної моралі, вивчення рівня моральної свідомості вчителя, пошуку шляхів вдосконалення моральних взаємин у педагогічному колективі був внесён такими вченими, як Гоноболин, Кузьміна, Гришин, Согомонов, Чернокозовы та інших.

Категорії педагогічної етики.

Педагогічна етика розглядає сутність основних категорій педагогічної основі моралі й моральних цінностей. Моральными цінностями може бути систему поглядів на добро і зло, справедливості і честі, котрі виступають своєрідною оцінкою характеру життєвих явищ, моральних достоїнств і вчинків покупців, безліч т.п. До школи застосовні все основні моральні поняття, проте окремі поняття відбивають такі риси педагогічних поглядів, роботи і відносин, які виділяють педагогічну етику у досить самостійний розділ етики. Серед цих категорій – професійний педагогічний борг, педагогічна справедливість, педагогічна честь і педагогічний авторитет.