Педагогічна діагностика » Українські и

метки: Педагогічна, Діагностика, Інформації, Навчають, Успішності, Визначення, Більш, Повинні

Московський державний лінгвістичний університет

____________________________________________________________________________</ p>

• _____________________</ p>

• РЕФЕРАТ </ p>

• Тема: «ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА І ТЕСТУВАННЯ». </ p>

• студентка 301 групи вечірнє відділення факультету французької мови </ p>

• Керівник: </ p>

• Сєрова Анна Олександрівна </ p>

• Москва 2000 </ p>

• Зміст. </ p>

1. Введення. Педагогічна діагностика (поняття, що складають і функціїпедагогічної діагностики).

3 </ p>

2. Історія розвитку педагогічної діагностики. 4 </ p>

3. Діагностична діяльність: 6 </ p>

3.1. критерії якості вимірювання, принципи діагностування та контролювання навченості 6

3.2. система діагностування, контролю, перевірки і оцінювання знань 8

3.3. діагностування навченості 9 </ p>

4. Тестування — одна з методик педагогічної діагностики: 10 </ p>

4.1. історія застосування діагностичних тестів 10

4.2. вимоги до правильно складеним тестів 12

4.3. класифікація тестів 12

4.4. критерії діагностичних тестів навченості 13

4.5. основні правила підготовки матеріалів для тестового контролю

15

4.6. Централізоване тестування в Росії 15 </ p>

5. Висновок. 17 </ p>

• Література: 18 </ p>

• Введення. Педагогічна діагностика (поняття, що складають і функції педагогічної діагностики).

  </ P>

• Педагогічна діагностика налічує стільки ж років, скільки всяпедагогічна діяльність. Хто вчив планомірно, завжди намагався визначитиі результати своїх зусиль. Це робилося протягом декількохтисячоліть педагогічної діяльності за допомогою методів, які за нашимининішніми поняттями є донаукових. І тільки в останні два сторіччя увсезростаючої мірі стали застосовуватися науково контрольовані методи. </ p>

• Поняття «педагогічна діагностика» було запропоновано К. Інгенкампом поаналогією з медичної та психологічної діагностикою в 1968 р. в рамкаходного наукового проекту. За своїми завданнями, цілями та сфері застосуванняпедагогічна діагностика самостійна. Вона запозичила свої методи ібагато в чому образ думок у психологічної діагностики. </ p>

• Педагогічна діагностика сьогодні все ще є скоріше активнооспорюваної і невизначеною програмою, ніж сформувалася науковоїдисципліною. Тому не дивно, що існують різні визначеннянаукової діагностики. Розрізняють діагностування навченості, тобтонаслідків, досягнутих результатів, і здатності до навчання. </ p>

• У діагностику вкладається більш широкий і більш глибокий зміст, ніж утрадиційну перевірку знань, умінь учнів.
  14 стр., 6837 слов

  Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  ....3 Розділ 1. Педагогічна майстерність і особистість викладача………..4 1.1. Елементи педагогічної майстерності..............................................4 1.2. Педагогічна техніка викладача........................................................9 Розділ 2.Майстерність педагогічного спілкування та педагогічна ...

  Перевірка лише констатуєрезультати, не пояснюючи їх походження. Діагностування розглядаєрезультати у зв’язку з шляхами, способами їх досягнення, виявляє тенденції,динаміку формування продуктів навчання. Діагностування включає в себеконтроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних, їханаліз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвиткуподій. Таким чином, педагогічна діагностика покликана, по-перше,оптимізувати процес індивідуального навчання, по-друге, в інтересахсуспільства забезпечити правильне визначення результатів навчання і, по -третє, керуючись виробленими критеріями, звести до мінімуму помилкипри переведенні учнів з однієї навчальної групи в іншу, при направленні їхна різні курси і виборі спеціалізації навчання. Діагностика, що служитьполіпшення навчального процесу, повинна орієнтуватися на наступні цілі: </ p>

1. внутрішня і зовнішня корекція в разі невірної оцінки результатів навчання; </ p>

2. визначення прогалин у навчанні; підтвердження успішних результатів навчання; </ p>

3. планування подальших етапів навчального процесу; </ p>

4. мотивація за допомогою заохочення за успіхи у навчанні та регулювання складності наступних кроків; </ p>

5. поліпшення умов навчання. </ p>

2 Історія розвитку педагогічної діагностики. </ P>

• Сучасна, науково обгрунтована дидактика приречена на поразку, якщовона не спирається на багатий інструментарій максимально об’єктивних методівпедагогічної діагностики. </ p>

• Цей інструментарій був створений протягом останніх ста років. Предтечеютесту шкільної успішності були з’явилися приблизно в 1864 р.

«Scale books» (шкалірованние книги) англійця Джорджа Фішера. У 1894 роціамериканець Дж.М. Райс застосовував свої таблиці з перевірки знань орфографіїдля вивчення ефективності дидактичних прийомів. </ p>

• Діагностична діяльність, спрямована на визначення кваліфікації,в набагато більшому ступені залежить від відповідних громадських структурі вимог. В якості самого раннього приклад діагностики особистоїуспішності при отриманні посади в літературі згадуються китайськііспити в системі суспільних служб, які проходили більш ніж за 1000 років дон. е.. У більшості європейських держав у період між 1790 і 1870 рр..були введені іспити для прийому на державну службу. Громадськозначущим наслідком введення іспитів було забезпечується ними рівністьшансів. </ p>

• У середні віки табель, будучи документом, необхідним для отриманнястипендії, виконував зовсім інші завдання. Він видавався тільки нужденнимучням як посвідчення для одержання стипендій або іншиханалогічних посібників і містив більше інформації про відвідуваність іповедінці, ніж про успішність. З переходом на класно-випускну системуприблизно в середині XIX ст. і введенням у 1920 р. загальної чотирирічноїпочаткової школи, коли шкільні атестати із зазначеними у нихуспішністю, здібностями і інтересами стали враховуватися при перекладі вшколи другого ступеня, табель придбав надзвичайне значення, якесьогодні досягло своєї кульмінаційної точки в практиці відбору учнів длянавчання дисциплін із обмеженою кількістю місць. Оцінка, що буладостатнім критерієм при проведенні дуже приблизною атестації,стала домінуючим засобом визначення успішності, незважаючи на те, щовона містила дуже мало інформації для вдосконалення навчальногопроцесу. </ p>

• На міжнародних конференціях, що проходили в кінці 20-х — початку 30 —х рр.., було дано поштовх критичному аналізу існуючої оціночноїпрактики, який знайшов своє відображення в роботах англійських, американських інімецьких вчених (Hartog, Rhodes, Kandel, Bobertag).
  12 стр., 5829 слов

  Основні принципи навчання

  ... необхідність досягнення міцності знань - одне з початкових положень викладацької діяльності. Принципи навчання, що традиційно склалися, одержують глибше обґрунтування в сучасних психолого-педагогічних ... погляду цих закономірностей виникають певні вимоги до навчання і викладання. Принципи навчання виражають ці вимоги. Наприклад, закономірністю навчання є необхідність наукових знань в розвитку ...

  </ p>

— Після війни протягом перших півтора десятиліть в теорії і практиціпедагогічної діагностики майже не відбувалося змін, не рахуючипояви окремих тестів, складання яких заохочувалося військовоїадміністрацією США і які проте не отримали широкого застосування.

Лише з появою тестів, що визначають рівень фізичного та розумовогорозвитку дитини, необхідний для початку шкільної освіти (з них у

1960 існувало вже дев’ять групових тестів), було їх більшеактивне впровадження. </ p>

3 Діагностична діяльність: </ p>

— Систематичне спостереження вчителя за своїми учнями вже єдіагностичної діяльністю. При цьому для обговорення деякихпринципових питань не так важливо, яким чином здійснювався збірдіагностичної інформації: за допомогою відповідного інструментарію

(класні роботи, тести, анкети і т.д.) або без нього (наприклад, методомпростого спостереження).

</ p>

У діагностичної діяльності можна виділити, перш за все, наступніаспекти:

1. порівняння,

2. аналіз,

3. прогнозування,

4. інтерпретація,

5. доведення до відома учнів результатів діагностичної діяльності, </ p>

6. контроль за впливом на учнів різних діагностичних методів. </ p>

• a критерії якості вимірювання, принципи діагностування та контролювання навченості </ p>

• У педагогічній діагностиці також важливо визначити якістьрезультатів вимірювання. Розроблено відповідні критерії, якідозволяють дати оцінку якості вимірювання. Найважливішими з них є: a. об’єктивність, b. надійність, c. валідність. </ p>

важливими принципами діагностування та контролювання навченості

(успішності) учнів є об’єктивність, систематичність,наочність (гласність).

Об’єктивність полягає в науково обгрунтованомузміст діагностичних тестів (завдань, питань), діагностичнихпроцедур, що дорівнює, дружньому відношенні педагога до всіх учнем, точному,адекватному встановленими критеріями оцінювання знань, умінь. Практичнооб’єктивність діагностування означає, що виставлені оцінки збігаютьсянезалежно від методів і засобів контролювання та педагогів, що здійснюютьдіагностування. </ p>

Розподіл тестів на психологічні та педагогічні

... більша вагу випадковості перевірки знань, тим вона нагадує лотерею: Що чинник ">лотерейности", тим, ясна річ, менш справедливою є перевірка і - оцінка знань. На відміну від традиційних ... тестів навчальних досягнень при оцінюванні рівня знань одна із напрямів гуманізації системи освіти, оскільки тестування з порівнянню з традиційною системою оцінювання, ставить учня на більш комфортні психологічні ...

• Вимога принципу систематичності полягає в необхідності проведеннядіагностичного контролювання на всіх етапах дидактичного процесу —від початкового сприйняття знань і до їх практичного застосування.

Систематичність полягає й у тому, що регулярному діагностуванняпіддаються всі учні з першого і до останнього дня перебування внавчальному закладі. Шкільний контроль необхідно здійснювати з такоючастотою, щоб надійно перевірити всі щось важливе, що навчаним належитьзнати і вміти. Принцип систематичності вимагає комплексного підходу допроведення діагностування, при якому різні форми, методи і засобиконтролювання, перевірки, оцінювання використовуються в тісному взаємозв’язку ієдності, підпорядковуються одній меті. Такий підхід виключає універсальністьокремих методів і засобів діагностування. </ p>

• Принцип наочності полягає, насамперед, у проведенні відкритихвипробувань всіх тих, яких навчають за одними й тими ж критеріями. Рейтинг кожногоучня, що встановлюється в процесі діагностування, носить наочний,порівнянний характер. Принцип гласності вимагає також оголошення і мотиваціїоцінок. Оцінка — це орієнтир, за яким навчають, судять про еталонахвимог до них, а також про об’єктивність педагога. Необхідною умовоюреалізації принципу є також оголошення результатів діагностичнихзрізів, обговорення та аналіз їх за участю зацікавлених людей,складання перспективних планів ліквідації прогалин. </ p>

• b система діагностування, контролю, перевірки і оцінювання знань </ p>

• Діагностувати, контролювати, перевіряти та оцінювати знання, умінняучнів потрібно в тій логічній послідовності, в якій проводиться їхвивчення. </ p>

• Першою ланкою в системі перевірки слід вважати попереднєвиявлення рівня знань учнів. Як правило, воно здійснюється на початкунавчального року, щоб визначити знання учнями найважливіших (вузлових)елементів курсу попереднього навчального року. Попередня перевіркапоєднується з так званим компенсаційним навчанням, спрямованим наусунення прогалин у знаннях та вміннях. Така перевірка можлива і доречнане тільки на початку навчального року, а й в середині, коли починаєтьсявивчення нового розділу. </ p>

• Другим ланкою перевірки знань є їх поточна перевірка в процесізасвоєння кожної досліджуваної теми. Хоча вона і здійснюється з уроку в урок,але забезпечує можливість діагностування засвоєння учнями лишеокремих елементів навчальної програми. Головна функція поточної перевірки —навчальна. Методи та форми такої перевірки можуть бути різними, вони залежатьвід таких факторів, як зміст навчального матеріалу, його складність,вік і рівень підготовки учня, рівень і мети навчання,конкретні умови. </ p>

— Третім ланкою перевірки знань, умінь є повторна перевірка,яка, як і поточна, повинна бути тематичною. Паралельно з вивченнямнового матеріалу учні повторюють вивчений раніше. Повторна перевіркасприяє зміцненню знань, але не дає можливості характеризуватидинаміку навчальної роботи, діагностувати рівень міцності засвоєння.

Негативные эмоциональные состояния

... могут приводить к нарушению процессов эмоциональной саморегуляции, развитию бодрствования, неврологической важности, тревожности. Одна из сутт является признаком негативных психических состояний, тех, которые большинство из них ... проективні методики - тест тривожності Р. Темпл, М. Дорки; дитячий апперцептивний тест, малюнкові тести: „Неіснуюча тварина”, „Дім-дерево-людина”, „Малюнок сім’ї”, „Що мені ...

Належний ефект така перевірка дає лише при поєднанні її з іншимивидами і методами діагностування. </ p>

• Четверте ланка в системі — періодична перевірка знань, уміньучнів з цілого розділу або значною темі курсу. Мета такоїперевірки — діагностування якості засвоєння учнями взаємозв’язків міжструктурними елементами навчального матеріалу, що вивчаються в різних частинахкурсу. </ p>

• П’ятим ланкою системи є підсумкова перевірка і облік знань, уміньтих, яких навчають, придбаних ними на всіх етапах дидактичного процесу. Це,перш за все, діагностування рівня (якості) фактичної навченості таїї відповідності мети, поставленої на даному етапі. </ p>

• Спеціальним видом є комплексна перевірка. З її допомогоюдіагностується здатність учнів застосовувати отримані при вивченнірізних навчальних предметів знання та вміння для вирішення практичних завдань.

Головна функція комплексної перевірки — діагностування якості реалізаціїміжпредметних зв’язків. Практичним критерієм комплексної перевірки частішевсього виступає здатність учнів пояснювати явища, процеси, події,спираючись на комплекс відомостей, почерпнутих з усіх вивчених предметів. </ p>

• c діагностування навченості </ p>

• Діагностування навченості невіддільне від діагностуванняздатності до навчання, оскільки правильне уявлення про досягнуті результатиможе бути отримано тільки у зв’язку з умовами їх досягнення. </ p>

• Обучаемость (це здатність учня опановувати заданим вмістомнавчання. Найважливішими компонентами поняття навченості є наступні: </ p>

1. потенційні можливості якого навчають; </ p>

2. фонд дійових знань (тезаурус); </ p>

3. узагальненість мислення; </ p>

4. темпи просування в навчанні (засвоєння знань).

</ p>

• Потенційні можливості як фактор включають в себе індивідуальніхарактеристики якого навчають. Серед них (сприйнятливість, готовність дорозумової праці, здатність навчатися, успішність пізнавальноїдіяльності та ін Найбільше важливі сформованість розумових дій,широта знань, загальна ерудиція учнів, їх мовний розвиток, рівеньзасвоєння знань, умінь та ін </ p>

• Узагальненість мислення (ще одна визначає комплексний фактор,відповідальний за якість пізнавального процесу. Такі характеристикимислення, як сила, гнучкість, самостійність, економічність і інші,істотно визначають можливості та переваги кожної особистості внавчанні. </ p>

— Фактор темпів логічно розглядати як продовження попередніх, томущо всі переваги особистості, що має більш високу здатність до навчання передособистістю з більш низькою характеристикою даної якості, практичнозводяться до різниці в темпах освоєння знань, умінь, просування в навчанніі приросту результатів. На темпи впливають і потенційні можливостітих, яких навчають, і фонд їх дієвих знань, умінь, і характеристики мислення.

Сучасний педагог

... прямо. Вони опановуються духовними зусиллями самої особистості. 1.2 Педагог - професійна діяльність і особистість Управління педагогічним процесом ... загальній системі наук, в загальній системі "Речей і знань" педагогіка виступає як єдина наука, що має своїм ... виховної діяльності, здебільшого спрямований на управління пізнавальною діяльністю учнів. Водночас в наш час успішність навчання багато в ...

Звідси саме темпи є визначальною характеристикою здатності до навчання. Допідвищення темпів і зниження витрат часу в кінцевому підсумку зводиться всяекономія в навчанні. </ p>

4 Тестування — одна з методик педагогічної діагностики: </ p>

• a історія застосування діагностичних тестів </ p>

• З усіх існуючих на сьогоднішній день методик діагностуваннянайбільш перспективною вважається тестування. </ p>

• Застосування діагностичних тестів в зарубіжних школах має давнюісторію. Визнаний авторитет у галузі педагогічного тестування Е.

Торндайк (1874-1949) виділяє три етапи впровадження тестування в практикуамериканської школи: </ p>

• Період пошуків (1900-1915).

  На цьому етапі відбувалося усвідомлення іпервинне впровадження тестів пам’яті, уваги, сприйняття та інших,запропонованих французьким психологом А. Біне. Розробляються і перевіряютьсятести інтелекту, що дозволяють визначати коефіцієнт розумового розвитку. </ p>

— Наступні п’ятнадцять років — роки «шуму» у розвитку шкільноготестування, що призвели до остаточного осмислення його ролі і місця,можливості і обмежень. Були розроблені і впроваджені тести О. Стоуна заарифметики, Б. Зекінгема для перевірки правопису, Е. Торндайк подіагностиці більшості шкільних предметів. Т. Келлі розробив спосібвиміру інтересів і здібностей учнів (при вивченні алгебри), а

Ч. Спірмена запропонував загальні основи використання кореляційного аналізу длястандартизації тестів. </ p>

• З 1931 р. починається сучасний етап розвитку шкільного тестування.

Пошуки фахівців спрямовуються на підвищення об’єктивності тестів,створення безперервної (наскрізної) системи шкільної тестової діагностики,підпорядкованої єдиної ідеї і загальним принципам, створення нових, більшдосконалих засобів заявлення та обробки тестів, накопичення іефективного використання діагностичної інформації. </ p>

• Що стосується Росії, педологія, що розвинулася здесь на початку століття,беззастережно прийняла тестову основу об’єктивного шкільного контролю. Алепісля відомої постанови ЦК ВКП (б) «Про педологічні збочення всистемі Наркомосу »(1936) були ліквідовані не тільки інтелектуальні,але й прості тести успішності. Спроби відродити їх у 70-х роках ні дочого не привели. У цій області наша наука і практика значно відсталивід зарубіжної. </ p>

• У школах розвинених країн впровадження і вдосконалення тестів йшлошвидкими темпами. Широке поширення одержали діагностичні тестишкільної успішності, які використовують форму альтернативного виборуправильної відповіді з декількох правдоподібних, написання дуже короткоговідповіді (заповнення пропусків), дописування букв, цифр, слів, частин формулі т.п. </ p>

• За допомогою цих нескладних завдань вдається накопичувати значнийстатистичний матеріал, піддавати його математичної обробки, отримуватиоб’єктивні висновки у межах тих завдань, які пред’являються до тестовоїперевірці. Тести друкуються у вигляді збірників, додаються до підручників,поширюються на комп’ютерних дискетах. </ p>

• b вимоги до правильно складеним тестів </ p>

Слово «тест» англійського походження і на мові оригіналу означає

Історія розвитку юридичної психології

... історія юридичної психології Як більшість нових наук, що виникли на стику різних галузей людських знань, юридична психологія на перших етапах свого розвитку ... методи вивчення людської особистості. Значна кількість робіт з юридичної психології з'явилося в Росії в 3-й чверті XIX ст. Це роботи ... Над їх вирішенням на початку XIX ст. в Росії працювали В.К. Єлпатьєвський, П.Д. Лодій, Л.С. Гордієнко, Хр. ...

«Випробування», «перевірка». Тест навченості — це сукупність завдань,зорієнтованих на визначення ступеня засвоєння певних аспектів

(частин) змісту навчання. Правильно складені тести навченостіповинні задовольняти ряду вимог. Вони повинні бути: </ p>

1. відносно короткостроковими, тобто не вимагати великих затрат часу; </ p>

2. однозначними, тобто не допускати довільного тлумачення тестового завдання; </ p>

3. правильними, тобто виключати можливість формулювання багатозначних відповідей; </ p>

4. відносно короткими, що потребують стислих відповідей; </ p>

5. інформаційними, тобто такими, які забезпечують можливість співвіднесення кількісної оцінки за виконання тесту з порядкової або інтервального шкалою вимірювань; </ p>

6. зручними, тобто придатними для швидкої математичної обробки результатів; </ p>

7. стандартними, тобто придатними для широкого практичного використання — вимірювання рівня навченості можливо більш широких контингентів учнів, оволодівають однаковим об’ємом знань на одному й тому ж рівні навчання. </ p>

• c класифікація тестів </ p>

• Тестування проводиться як з окремими особами, так і в групах. Упедагогіці домінують групові тести, проведені у шкільних класах, такяк вони є найбільш економними для викладача. Використанняіндивідуальних тестів (не рахуючи тестів інтелекту, які проводитьвикладач-консультант) рекомендується тільки тоді, коли досліджуванийповедінку, наприклад читання вголос, вимова і т.п., неможливо вимірятив умовах групової перевірки. </ p>

— Тести навченості, або, як їх ще називають, шкільні тести, — цевсього лише один з різновидів психологічних та педагогічнихвипробувань для діагностування різних сторін розвитку і формуванняособистості. Якщо в основу класифікації тестів покласти різні аспекти

(компоненти) розвитку і формування людських якостей, то вона будевиглядати наступним чином:

1. Тести загальних розумових здібностей, розумового розвитку.

2. Тести спеціальних здібностей у різних сферах діяльності.

3. Тести навченості, успішності, академічних досягнень.

4. Тести для визначення окремих якостей особистості (пам’яті, мислення, характеру та ін.)

5. Тести для визначення рівня вихованості (сформованості загальнолюдських, моральних, соціальних та інших якостей).

</ P>

• Застосування тих чи інших тестів буде найбільш ефективним і забезпечитьнадійні висновки лише за умови правильного їх поєднання з усіма іншимигрупами тестів. Тому тестові випробовування завжди мають комплекснийхарактер. </ p>

• d критерії діагностичних тестів навченості </ p>

• При розробці тестів важливо, наскільки вони відповідаютьзапроектованим цілям навчання, освіти, розвитку учнів.

Найважливішими критеріями діагностичних тестів навченості є:

1. дієвість (валідність, показові),

Валидность психологического теста

... конструирования качественных тестовых заданий, которые должны соответствовать необходимым критериям валидности. Линерт и Ратц (Lienert, Raatz) определяют психологический тест как «... научный метод рутинного исследования одного или более эмпирически определяемых черт ...

2. надійність (ймовірність, правильність),

3. диференційованість (помітне).

</ p>

• Дієвість тесту за своїм змістом близька до вимоги повноти,всебічності перевірки, пропорційного представлення всіх елементівдосліджуваних знань, умінь. Укладач тесту зобов’язаний ретельно вивчити всірозділи навчальної програми, навчальної книги, добре знати мету і конкретнізавдання навчання. Лише тоді він зможе скласти тести, які будутьдієвими для певної категорії учнів. Чітка і яснапостановка питання в межах освоєних знань — невід’ємна умовадієвості тесту. Якщо тест виходить за межі освоєного змісту абож не досягає цими межами, перевищує запроектований рівеньнавчання, то він не буде дієвим для тих учнів, яким вінадресований. Дієвість тесту визначається статистичними методами. </ P>

• Ступінь надійності характеризується стабільністю, стійкістюпоказників при повторних вимірах за допомогою того ж тіста або йогорівноцінного замінника. Кількісно цей показник характеризуєтьсяймовірністю досягнення запланованих результатів (правильністюзначень).

  </ p>

• Грамотно складені та апробовані тести навченості дозволяютьдосягти коефіцієнта надійності 0,9. Встановлено, що надійністьпідвищується при збільшенні кількості тестових завдань. </ p>

• Встановлено також, що чим вище тематичне, змістовнерізноманітність тестових завдань, тим нижче надійність тесту. </ p>

• Надійність тестів навченості значно залежить від труднощі їхвиконання. Складність визначається за співвідношенням правильних і неправильнихвідповідей на тестові питання. Включення до складу тестів таких завдань, наякі всі учні відповідають правильно або ж навпаки, неправильно,різко знижує надійність тесту в цілому. Найбільшу практичну цінністьмають завдання, на які правильно відповідають 45 — 80% учнів. </ p>

• Характеристика диференційованості пов’язана з використанням такихтестів, де потрібно вибирати правильну відповідь з декількох можливихальтернатив. Якщо, скажімо, всі учні безпомилково знаходять правильнийвідповідь на одне питання й також дружно не можуть відповісти на інший, то цесигнал для вдосконалення тесту в цілому. Його необхіднодиференціювати, зробити помітним. </ p>

• Крім розглянутих критеріїв використовується і показник ефективностітесту. Тест, що забезпечує за інших рівних умов більшу кількістьвідповідей за одиницю часу, вважається більш ефективним. </ p>

• e основні правила підготовки матеріалів для тестового контролю </ p>

При підготовці матеріалів для тестового контролю необхіднодотримуватися таких основних правил:

1. Не можна включати відповіді, неправильність яких на момент тестування не може бути обгрунтована учнями.

2. Неправильні відповіді повинні конструювати на основі типових помилок і повинні бути правдоподібними.

3. Правильні відповіді повинні розташовуватися серед всіх пропонованих відповідей у випадковому порядку.

4. Питання не повинні повторювати формулювань підручника.

5. Відповіді на одні запитання не повинні служити підказками для інших.

6. Питання не повинні містити «пасток». </ P>

• f Централізоване тестування в Росії </ p>

— Відставання Росії від світового рівня в галузі тестування вельмизначно, але в останні роки робляться спроби творитипевну культуру тестування. Першим кроком у цьому напрямку збоку федерального органу управління освіти стало відкриття в 1990році лабораторії централізованого тестування учнівської молоді за

Виды тестов по психологии

... отдельные интеллектуальные качества (например, оригинальность мышления) тесты. Тесты на специфические способности Социально-психологические тесты. Социометрия Вторая группа тестов в классификации по исследуемому объекту - тесты социально-психологические. Они исследуют поведение индивида в группе, ...

Московському державному педагогічному університеті (МПГУ).

</ P>

Центр тестування здійснює:

1. організацію і фінансування розробки тестів для централізованого тестування, їх апробації та експертизи;

2. ведення банку тестових завдань

3. методичне та організаційне керівництво проведенням тестування регіонах Росії;

4. автоматизовану обробку результатів тестування;

5. ведення банку статистичного аналізу результатів тестування. </ p>

• Суть централізованого тестування полягає в тому, що в один день врізних містах Росії тестування випускників шкіл з кожної дисциплінипроводиться за тестами, які формуються з єдиного банку тестовихзавдань. Таке тестування пропонується школярам як додатковеплатне освітня послуга (незалежна, об’єктивна оцінка знань),використання якої носить суто добровільний характер. </ p>

Для розвитку системи тестування в Росії на базі наявногопотенціалу Центру тестування необхідно:

1. доопрацювати і затвердити концепцію централізованого тестування;

2. розробити та затвердити єдину шкалу навчальних досягнень;

3. розробити та впровадити нормативні відомчі акти, що вказують правову підтримку кожному етапу розвитку централізованого тестування;

4. сформувати організаційно-правові умови, що створюють стійкий мотиваційний комплекс для використання об’єктивної інформації про рівень знань учнів для всіх категорій користувачів: від самих учнів та їх батьків до керівників освітніх установ </ p>

• (школи, ВНЗ) і до керівників регіональних і федерального органів управління освіти;

5. ввести результати централізованого тестування в державну систему звітності за освітою і систему оцінки якості освіти;

6. виділити кошти з бюджетів регіональних та федерального органів управління освіти для часткової компенсації витрат Центру тестування на підготовку інформації з освітньої статистики. </ p>

5 Висновок. </ P>

• Традиційні способи оцінки, що існують в системі освіти,мають потребу в систематичному додаток об’єктивними методами. Методикапедагогічної діагностики вимагає наукового обгрунтування. Виходячи з цього, зодного боку, не слід зводити педагогічну діагностику до простоготестування, а з іншого боку, без розумного використання інформативнихтестів добитися істотного покращення в нашій оціночної практицінеможливо. </ p>

• Тести навченості застосовуються на всіх етапах дидактичного процесу. Зїх допомогою забезпечується попередній, поточний, тематичний і підсумковийконтроль знань, умінь, облік успішності та академічних досягнень. </ p>

• Не всі необхідні характеристики засвоєння можна отримати за допомогоютестування. Такі, наприклад, показники, як уміння конкретизувати свійвідповідь прикладами, знання фактів, уміння пов’язано і логічно висловлювати своїдумки, деякі інші характеристики знань, умінь, навичокдіагностувати тестуванням неможливо. Це означає, що тестуванняповинно обов’язково поєднуватися іншими формами і методами перевірки. </ p>

6 Література: </ p>

1. Смирнов С.Д. Педагогіка і психологія вищої освіти: від діяльності до особистості. — М.: Аспект Пресс, 1995. — 271с. </ P>

2. Інгенкамп К. Педагогічна діагностика: Пер. с нем. — М.: Педагогіка, </ p>

1991. — 240с. </ P>

3. Стоунс Е. Психопедагогика. — М., 1984. (238с. </ p>

4. Подласый И. П. Новий курс: Підручник для студентів педагогічних вузів: </ p>

• У 2 кн. — М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999. — 576с. </ p>

5. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів та педагогічних коледжів/Под ред. П. І. Пидкасистого. — М.: </ p>

• Педагогічне суспільство Росії, 1998. — 640с. </ p>

6. В. А. Хлєбніков, Т. Г. Михалева. Централізоване тестування в Росії: необхідність, можливість, проблеми. (Шкільні технології, № 1-2, </ p>

1999 р., с. 213 — 219. </ p>