Екологічна психологія

Реферат

12

Зміст

  • Екологічна освіта в умовах екологічної кризи
    • Предмет і задачі екологічної психології
    • Відношення до природи як предмет психологічного дослідження
    • Проблема суб’єктного сприйняття миру природи
    • Механізми формування суб’єктивного відношення до природи
    • Формування суб’єктивного відношення до природи як система
    • Розвиток суспільної екологічної свідомості в процесі соціогенезу
    • Розвиток суб’єктивного відношення до природи в онтогенезі
    • Структурні особливості відношення до природи в різних групах
    • Історія і перспективи екологічної освіти
    • Зміст екологічного процесу формування екологічної свідомості особи
    • Принципи і методи екологічної психопедагогики

Екологічна освіта в умовах екологічної кризи

Екологічна криза викликається не тільки технічним прогресом, але і пануючою антропоцентричною екологічною свідомістю. Для його подолання необхідно сформувати екологічну свідомість егоцентричного типу.

Взаємодія з природою володіє великим психолого-педагогічним потенціалом, який повинен бути використаний в процесі екологічної освіти, що дозволяє йому стати чинником загального формування і розвитку особи.

Головну роль в глобальному рішенні екологічних проблем виконує не тільки робота фахівців з довкілля охорони, але і спеціальна система екологічної освіти. Екологічна освіта має універсальний, міждисциплінарний характер, тому воно повинне увійти до змісту всіх форм загальної освіти.

Предмет і задачі екологічної психології

В даний час термін «екологічна психологія » застосовується в науковій літературі для позначення ряду близьких, але не тотожних областей досліджень: психологічної екології, психології навколишнього середовища, екологічного підходу в психології і власне екологічній психології (психології екологічної свідомості), які мають самостійні предмети досліджень, свої задачі і методологічні особливості.

14 стр., 6610 слов

Методологічні та теоретичні проблеми психології

... анализе важнейших категорий психологии. Однак зрозуміло, що методологічні проблеми, які виникають в умовах розвит­ку ... й об'єкта в психології, взаємозв'язок мозку і психіки, роль органів чуття та їх вплив на ... тощо, кінцевою метою яких є розкриття природи психічних явищ. Немного подождав мысли, так ... и учащихся начальных классов. Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 14/18. 2-2264 ...

Предметом дослідження в екологічній психології є екологічна свідомість, що розглядається в соціогенетичному, онтогенетичному і функціональному аспектах.

Екологічна психологія характеризується двома основними методологічними особливостями, що відрізняють її від близьких областей досліджень: по-перше, в ній розглядається взаємодія людини тільки з природою, а не зі всім навколишнім його середовищем, по-друге, об’єктом досліджень є не «природне середовище «, а «мир природи «.

У екологічній психології існують чотири основні напрями досліджень: екологічної свідомості в цілому, а також трьох його підструктур — екологічних уявлень, суб’єктивного відношення до природи, стратегій і технологій взаємодії з нею.

Перед екологічною психологією стоять наступні задачі: створення технології, аналіз розвитку в процесі соціогенезу і онтогенезу, вивчення механізмів формування і функціонування, індивідуальної і групової специфіки, розробка принципів і методів діагностики, — які розв’язуються в рамках кожного з чотирьох напрямів досліджень, а також задача вивчення функцій, які може здійснювати взаємодія людини з світом природи.

Відношення до природи як предмет психологічного дослідження

Суб’єктивне відношення до природи — це суб’єктивно забарвлене віддзеркалення особою взаємозв’язків своїх потреб з об’єктами і явищами природи, що є чинником, що обумовлює поведінку.

Суб’єктивне відношення характеризують такі базові параметри, як модальність, стійкість, широта, інтенсивність, усвідомленість, а також параметри другого порядку: емоційність, домінантність, узагальненість, когерентність, принципіальність і свідомість.

Центральними параметрами суб’єктивного відношення до природи є модальність, що є його якісно змістовною характеристикою, і інтенсивність, що є показником того, в якому ступені відображені в об’єктах відношення ті або інші потреби особи і в яких сферах і в якому ступені виявляється дане відношення.

Виділяються чотири типи модальності: об’єктно-прагматичний, суб’єктно-непрагматичний. У відповідності з сферами прояву відношення виділяються чотири компоненти інтенсивності: перцептивно-афективний, когнітивний, практичний.

На основі параметрів модальності і інтенсивності в екологічній психології розроблена власне психологічна типологія суб’єктивного відношення до природи.

Проблема суб’єктного сприйняття миру природи

Під суб’єктним сприйняттям розуміється сприйняття того або іншого об’єкту миру саме як суб’єкта.

У суб’єктному сприйнятті виділяються три аспекти: а) гносеологічний — чи вважається сприймаючим щось в світі суб’єктом, би) настановний — чи відноситься сприймаючий до нього як до суб’єкта, і в) функціональний — чи відкривається воно сприймаючому як суб’єкт.

При аналізі гносеологічного аспекту розглядається, чи є щось в світі для сприймаючого суб’єктом відповідно до його власної системи уявлень.

При аналізі настановного аспекту розглядається, чи відноситься сприймаючий до чого-небудь в світі як до суб’єкта, чи сформована у нього по відношенню до цього об’єкту або явища миру «суб’єктна установка «.

7 стр., 3372 слов

Професійні та особисті якості вчителя, їх формування

... формування його як особистості і лише потім – як професійного працівника, що володіє спеціальними знаннями в певній галузі педагогічної ... стала психологія педагогічної взаємодії, в якій розглядається те, що ... спостережливості волі, уявлення, великий обсяг і переключеність уваги, культура темпераменту, об’єктивна самооцінка. Високий рівень професійно-педагогічної підготовки, інтерес до педагогічної ...

При аналізі функціонального аспекту розглядається, чи виконує щось в світі по відношенню до сприймаючого специфічно суб’єктні функції і чи рефлектуються вони сприймаючим.

Виділяються три специфічно суб’єктні функції, які повинен здійснювати той або інший об’єкт або явище миру, щоб відкритися сприймаючому як суб’єкт: а) забезпечувати сприймаючому переживання його власної особової динаміки, би) бути опосередкованим елементом при побудові сприймаючим системи його відносин з світом і в) виступати як суб’єкт спільної з ним діяльності і спілкування.

Специфіка суб’єктного сприйняття природних об’єктів полягає у тому, що сприймаючий сам наділяє їх суб’єктивністю. Це може відбуватися на основі анімізації, антропоморфізації, персоніфікації і суб’єктифікації.

Найважливіше значення з цих механізмів має суб’ектифакація. Суб’єктифікація — процес і результат наділу об’єктів і явищ миру здатністю здійснювати специфічно суб’єктні функції, внаслідок чого вони відкриваються сприймаючому як суб’єкти.

Механізми формування суб’єктивного відношення до природи

Існують три канали формування суб’єктивного відношення: перцептивний — в процесі побудови перцептивного образу, когнітивний — на основі переробки одержуваної інформації, практичний — в процесі безпосередньої практичної взаємно дії.

Найважливішу роль у формуванні суб’єктивного відношення до природи виконують психологічні релізери. психологічний релізер — це специфічний стимул, пов’язаний з природним об’єктом, визначаючий напрямок і характер формування суб’єктивного відношення до нього.

В рамках перцептивного каналу діють природні психологічні релізери: візуальні, аудіальні, тактильні, нюхово-смакові і поведінкові (вітальні).

Механізмом обробки візуальних, аудіальних, тактильних, нюхово-смакових психологічних релізерів є емоційний тон відчуттів.

Механізмами обробки поведінкових (вітальних) психологічних релізеров є порівняння з людиною і виникаюча на цій основі емоційна оцінка.

Результатом дії механізмів перцептивного каналу є ваблення особи до природних об’єктів.

В рамках когнітивного каналу суб’єктивне відношення до природного об’єкту починає формуватися під впливом двох груп релізеров:

1) соціальних психологічних релізеров і 2) екологічних фактів.

Соціальні психологічні релізери — це специфічні вербальні стимули, що визначають напрям і характер формування суб’єктивного відношення до природного об’єкту, дія яких обумовлена укладеними в них соціально виробленими емоційно маркірованими значеннями.

Екологічні факти як психологічні релізери когнітивного каналу — це специфічна вербальна інформація екологічного характеру, що визначає напрям, характер формування суб’єктивного відношення до природного об’єкту, дія якої обумовлена її можливістю надавати лабілізуючу дію на систему представлень особи про світ.

14 стр., 6906 слов

Формування сенсорної культури особистості у педагогічній спадщині М. Монтессорі

... особливості формування сенсорної культури особистості у педагогічній спадщині М. Монтессорі. Мета дослідження - вивчити та проаналізувати педагогічну спадщину М. Монтессорі й зокрема щодо сенсорного розвитку дошкільників. ... дитячому садку дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає засвоювати основи математики і грамоти. Оволодіння знаннями і вміннями ...

Виділяються чотири типи екологічних фактів: надорганізмені, організмені, внутрішньоорганізмені і молекулярно-клітинні.

Механізмом обробки соціальних психологічних релізеров є емоційна реакція, механізмом обробки екологічних фактів — лабілізація і емоційна оцінка.

Специфічним механізмом, діючим в рамках когнітивного каналу, є інтелектуалізація емоцій, в результаті дії якого відбувається зміна відносин, виражених в емоційних реакціях, на все більш усвідомлені інтелектуалізовані відносини, які не втрачають при цьому своєї емоційної насиченості.

Результатом дії механізмів когнітивного каналу є інтерес особи до природних об’єктів.

Існують чотири основні типи діяльності з природним об’єктом, що визначають характер модальності суб’єктивного відношення, що формується: а) використовування всього природного об’єкту або його частини як який-небудь «корисний продукт «, при цьому припиняється подальше існування даного об’єкту природи; б) використовування частини природного об’єкту або продуктів його життєдіяльності, але при цьому сам об’єкт природи продовжує своє існування; у) використовування якої-небудь функції природного об’єкту, яка в даному випадку є «корисним продуктом «, при цьому не припиняється існування ні природного об’єкту в цілому, ні окремої його частини; г) невикористовування природного об’єкту як «корисний продукт «.

Психологічними релізерами практичного каналу є «відповіді » — специфічні стимули, що визначають напрям і характер формування суб’єктивного відношення до природного об’єкту, що є у відповідь проявами природного об’єкту різного характеру на активність особи, направлену на взаємодію з ним.

Виділяються п’ять типів «відповідей «: антропоморфні, поведінкові, морфологічні, фізіологічні і геофізичні (механічні).

Механізмами обробки психологічних релізеров по практичному каналу є рефлексія, совість і раціоналізація. , Результатом дії механізмів практичного каналу є схильність особи до взаємодії з природним об’єктом.

Формування суб’єктивного відношення до природи як система

Система психологічних релізеров має ієрархічну структуру. Характер цієї структури залежить від двох чинників: особових особливостей сприймаючої людини і особливостей найприроднішого об’єкту.

До трансканальним механізмів обробки психологічних релізеров відносяться загальні перцептивні механізми (або настановні ефекти): «ефект первинності «, «ефект новизни » і «ефект ореолу «, а також екологічні установки особи.

Найважливіше значення має механізм стереотипізації, що дозволяє виникнути такій складній і багато аспектній психологічній освіті, як суб’єктивне відносини до «природи в цілому «.

Модальність суб’єктивного відношення, з одного боку, є передіснуючою умовою, що визначає подальше формування відношення на конкретному етапі, а з іншою, є результатом формування відношення на даному етапі і передіснуючою умовою для наступного етапу. Це обумовлено тим, що формування суб’єктивного відношення до природи — багатоетапний, циклічний процес.

4 стр., 1573 слов

Формування політичної психології

... написано цілий ряд монографій і підручників. Отже, як наука політична психологія є. Що ж це за наука? Політична психологія — наука, що вивчає психологічні компоненти політичної сфери суспільства ... соціальні, так і фізіологічні механізми відновлення почуттів і емоцій, можна сказати, що політична психологія охоплює: спеціалізовані почуття та емоції, пов'язані з відображенням інтересів людини і ...

Характер модальності, що формується, по осі «прагматична — непрагматична » визначається характером діяльності з природним об’єктом, в яку включена людина. Характер модальності, що формується, по осі «об’єктна — суб’єктна » визначається можливістю або неможливістю виникнення суб’єктифікації природного об’єкту.

Процес формування суб’єктивного відношення до природи носить системний характер, що володіє рядом специфічних ознак.

Розвиток суспільної екологічної свідомості в процесі соціогенезу

Розвиток екологічної свідомості в процесі соціогенеза найадекватніше може бути охарактеризоване по трьох параметрах: а) психологічна «протівопоставленість — включеність «, б) об’єктний — суб’єктне «сприйняття природи, в) «прагматичний — непрагматичний » характер взаємодії.

У соціогенезі суспільної екологічної свідомості виділяються дві різноспрямовані тенденції: антропоцентрична і екоцентрична.

Антропоцентрична тенденція описується такими «вузловими крапками», як «архаїчна свідомість ® антична свідомість ® християнство ® картезіанство «.

Альтернативна екоцентрична тенденція описується такими «вузловими крапками «, як «інвайроментальний консерватизм ® російський космізм ® вчення про ноосферу, екологізм ® універсальна етика, біоцентризм «. Для розвитку екологічної свідомості в культурах Сходу характерні інші тенденції: східні релігійно-філософські системи зберегли в цілому характеристики архаїчної екологічної свідомості, значно підсиливши при цьому роль непрагматичної взаємодії з природою, сприйняття природи як духовної цінності.

Розвиток суб’єктивного відношення до природи в онтогенезі

Для дошкільного віку характерний когнітивний суб’єктно-прагматичний тип суб’єктивного відношення до природи.

Для молодшого шкільного віку характерний когнітивний суб’єктно-непрагматичний тип суб’єктивного відношення до природи.

Для молодшого і середнього підліткового віку, в цілому, характерний поступочний суб’єктно-непрагматичний тип суб’єктивного відношення до природи.

Для старшого підліткового віку характерний практичний об’єктно-прагматичний тип суб’єктивного відношення до природи.

Для юнацького віку, в цілому, характерний перцептивний суб’єктно-непрагматичний тип суб’єктивного відношення до природи.

Виділяються два «кризові періоди «: молодший шкільний вік і старший підлітковий вік. У них відбуваються переходи між епохами і ерами в розвитку об’єктно-суб’єктного характеру модальності. Вони супроводжуються також переходами між прагматичною і непрагматичною модальністю. Саме в ці періоди «нестабільності » відбувається і переструктурування компонентів інтенсивності.

Структурні особливості відношення до природи в різних групах

При низькому рівні розвитку суб’єктивне відношення до природи характеризується об’єктно-прагматичною модальністю і низькою інтенсивністю з низькою когерентністю компонентів, в структурі якої домінує перцептивно-афективний компонент.

9 стр., 4235 слов

Методи психології та педагогіки

... психології є відображення. Вищою, хоча й не єдиною формою відображення у людини є її свідомість. Педагогіка – це наука, що охоплює питання виховання, освіти і навчання. ... у моралі; Виявити психологічні основи формування особистості в процесі навчання й виховання, розкривши взаємозв’язок ... 2. Методи психолого-педагогічних досліджень Кожна наука є цілісною системою. Вона включає методи дослідження, ...

при середньому рівні розвитку суб’єктивне відношення до природи характеризується середнім рівнем показників різних його параметрів.

при високому рівні розвитку суб’єктивне відношення до природи характеризується суб’єктно-непрагматичною модальністю і високою інтенсивністю з високою когерентністю компонентів, в структурі якої домінує практичний компонент.

В порівнянні з школярами, студенти-біологи мають велику інтенсивність відношення до природи. Студенти-небіологи не перевершують школярів ні по одному компоненту інтенсивності відношення до природи, особливо поступаючись їм по рівню розвитку когнітивного.

В середньому інтенсивність відношення до природи у вчителів не досягає середнього рівня його інтенсивності у школярів, при цьому інтенсивність відношення у вчителів біології рівна інтенсивності даного відношення у вчителів інших спеціальностей.

Для багатьох вчителів характерне явище «педагогічного блефу » — розузгодження між відносно низькими рівнями показників перцептивно-афективного, когнітивного і практичного компонентів відношення до природи, з одного боку, і відносно високим показником поступочного — з іншою.

Блок психодіагностичних методик, розроблений в екологічній психології, дозволяє одержати достатньо повну картину характеру відношення до природи, що склався у особи.

Історія і перспективи екологічної освіти

Проблеми екологічної освіти знаходяться в центрі уваги міжнародного співтовариства. стратегічним напрямом рішення екологічних проблем ЮНЕСКО вважає створення мережі освіти, яка передбачає постановку екологічних питань в центр всіх учбових програм, починаючи з дитячих дошкільних установ і кінчаючи вузами, підготовкою вчителів і управлінського апарату.

У Росії, починаючи з XVIII в. і до 20-х рр. XX в., окремі екологічні питання розглядалися в рамках викладання природознавства. Потім інформація екологічного характеру повідомлялася школярам, в основному, у зв’язку з навчанням їх основам сільський господарського виробництва. Починаючи з 30-х рр., екологічна освіта здійснювалася в процесі біологічного утворення школярів. З 80-х рр. формується система власне екологічної освіти школярів. В кінці 90-х рр. під впливом об’єктивних чинників почалися наукові дискусії про подальші стратегії вітчизняного екологічної освіти, пошук нетрадиційних підходів.

Екологічна психопедагогіка — це методологічний напрям в педагогіці, в рамках якого розробляються критерії відбору змісту, а також підходи, до створення принципів, методів і форм екологічної освіти.

Метою екологічної освіти є формування екологічній особі. Екологічною особою є особа, що володіє екоцентричним типом екологічної свідомості.

Загальною задачею екологічної освіти є формування екологічної свідомості особи. Вона конкретизується на рівні трьох основних задач екологічної освіти: а) формування адекватних екологічних уявлень, б) формування відносини до природи, в) формування системи умінь і навиків (технологій) взаємодії з природою.

Зміст екологічного процесу формування екологічної свідомості особи

17 стр., 8095 слов

Поняття особистості в психології ( )

... набутими властивостями» (А. Н. Леонтьєв). Таким чином, поняття «особистість» потребує особливої ??характеристиці, яка могла б описати ... історичного процесу. Особистістю в психології позначається системне (соціальне) якість, що набувається індивідом у предметній діяльності та ... мені корисна». Це світ пізнаваних і використовуваних законів природи, де присутність людини нічого не змінює в самих ...

У сфері формування екологічних уявлень зміст екологічної освіти базується на наступних основних положеннях: а) складність системи внутрішніх взаємозв’язків в природі, б) енергетичний обмін між техносферою і біосферою, в) мир природи як духовна цінність, г) взаємозв’язок природних умов і розвитку суспільства. Зміст екологічної освіти у сфері формування екологічних уявлень спрямовано на стимуляцію психологічної включеності особи в світ природи.

У сфері формування суб’єктивного відношення до природи зміст екологічної освіти полягає в розвитку цього відношення у школярів. Критерієм сформованості відношення до природи є високі показники всіх параметрів. Найбільше педагогічне значення має формування суб’єктної модальності відношення до природи.

У сфері формування стратегій і технологій екологічної діяльності зміст екологічної освіти полягає в оволодінні школярами уміннями і навиками: а) естетичного освоєння природних об’єктів, б) отримання наукової інформації про світ природи, в) взаємодії з природними об’єктами в умовах антропогенного середовища, г) природокористування в природному середовищі, д) природоохоронної діяльності. В процесі навчання даним технологіям формуються непрагматичні стратегії екологічної діяльності.

Принципи і методи екологічної психопедагогики

Основний методологічний принцип екологічної психопедагогіки полягає в строгій відповідності педагогічного процесу екологічної освіти психологічному процесу формування екологічної свідомості.

Класифікація методологічних принципів в екологічній психопедагогіці базується на теорії можливостей Дж. Гібсона — виділяються дві групи принципів: організації стимулів і організації екологічної діяльності.

До принципів організації стимулів відносяться: принцип комплексності стимульної дії, принцип орієнтації на актуалізуючий потенціал стимулів, принцип орієнтації на сенситивність до стимулів. До принципів організації екологічної діяльності відносяться: принцип гетерогенності, принцип спрямованості, що формується, принцип індивідуальної психологічної адекватності. Загальним принципом є принцип гетерогенності об’єктів.

Відповідно до трьох підструктур екологічної свідомості виділяються три групи методів. У основі кожної групи методів лежить той або інший методологічний принцип, який регулює конструювання і використовування цих методів. Принцип формування мислеобразів регулює використовування методів, що формують систему екологічних уявлень; принцип суб’єктифікації — суб’єктного відношення до природних об’єктів; принцип коактивності з світом природи — стратегій і технологій екологічної діяльності.

До методів формування екологічних уявлень відносяться методи: екологічної лабілізації, екологічних асоціацій, художньої репрезентації природних об’єктів і ін. До методів формування суб’єктивного відношення до природи відносяться методи: екологічної ідентифікації, екологічної емпатії, екологічної рефлексії і ін. До методів формування стратегій і технологій взаємодії з природою відносяться методи: екологічних експектацій, ритуалізації екологічної діяльності, екологічної турботи і ін.

11 стр., 5310 слов

Індивідуальний стиль педагогічної діяльності ( )

... формування індивідуального стилю педагогічної діяльності. Гіпотеза: створення накопичувальної системи безперервного підвищення кваліфікації кадрів призведе до формування нової персоніфікованої культури професійної педагогічної діяльності, реалізованої через індивідуальний стиль ... начало, високий рівень креативності; знання особливостей психології обдарованих дітей, уміння відчувати їхні інтереси; ...

Процес формування екологічної свідомості особи проходить три етапи: а) лабілізації, би) освоєння адекватних екологічних технологій і в) суб’єктіфікації природних об’єктів.

Формування екологічній особі в рамках екологічного утворення Заходу не може спиратися на релігійно-філософський досвід Сходу, воно повинне шукати свої технології екологізації особи, адекватні особливостям західного сприйняття.

Подобные документы

  • Предмет, структура, методи і задачі психології. Історія формування ідей. Характер предмета і принципів психологічної науки. Умови, властивості і закони психічних явищ. Важливі психологічні проблеми. Теоретична, науково-прикладна, практична психологія.

    реферат [27,8 K], добавлен 26.01.2007

  • Історія психології та її предмет і задачі. Розгляд розділів історії розвитку психології. Антична психологічна думка. Розвиток психологічних знань в Середні віки і епоху Відродження. Зародження психології як науки. Психологічна думка Нового часу.

    курсовая работа [105,2 K], добавлен 06.04.2015

  • Психологія – наука про закономірності виникнення, функціонування і розвитку психіки, основні історичні етапи та напрями її формування. Сучасні психологічні концепції. Місце психології у системі наук, її предмет і об’єкт. Галузі психологічного знання.

    лекция [25,0 K], добавлен 13.11.2011

  • Сутність, об’єкт і предмет педагогічної психології. Роль навчання у психічному і особистісному розвитку дитини. Психічне здоров’я школярів як результат освіти. Особливості психіки суб’єкта навчального процесу та їх урахування в навчально-виховній роботі.

    презентация [176,6 K], добавлен 12.04.2019

  • Шляхи розвитку російської та української соціальної психології. Проблеми етнічної психології як наукового дослідження міжгрупових відносин. Аналіз свідомості робочого класу та більших соціальних груп — ключове завдання соціально-політичної психології.

    реферат [27,8 K], добавлен 20.10.2010

  • Юридична психологія як галузь психологічної науки. Предмет судової психології за А. Дуловим. Загальні й одиничні завдання юридичної психології. Система судової психології за В. Васильєвим. Особлива частина науки: дисципліни, специфічні завдання.

    реферат [13,7 K], добавлен 17.10.2012

  • Сутність, завдання та методологічна основа дитячої психології, умови її виникнення та історія. Вивчення фактів та закономірностей психічного розвитку дитини. Дитяча психологія у системі гуманітарних наук, її значення в практичні діяльності вихователя.

    реферат [24,4 K], добавлен 13.10.2012