Коррекционная работа с умственно отсталыми детьми

метки: Коррекционный, Умственный, Отсталый, Ребенок, Работа, Засобів, Професіограма, Режим

ЗМІСТ

Bступ

Розділ 1. Психологія як основа службової діяльності

1 Становище психології як науки

2 Психологія діяльності

3 Психологія діяльності державного службовця

Розділ 2. Професіограма митника

1 Поняття терміну «професіограма». Види, типи та позиції професіограми

2 Загальні відомості про професію митника

3 Професіограма митника

Розділ 3. Психограма та психологія діяльності працівника митниці

1 Поняття психограми

2 Психограма фахівця митної служби

3 Психологія діяльності працівників митниці

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

У світі існує величезна кількість професій, вони охоплюютьрізні сфери людської діяльності, постійно змінюютьсяразом з розвитком суспільства, науки і техніки, але при цьому багатопрофесії зберігають свої головні ознаки і супроводжують людство впродовж століть.

Психологія — це досить молода наука, що займає важливе місце в світі наук і не менш важливе місце в повсякденному житті кожної людини.

Психологія діяльності — це один з важливих розділів загальної психології. Цей розділ вивчає поведінку людини на робочому місці, а також його індивідуальні і групові властивості. Психологія діяльності є відмінним помічником для будь-якого керівника. Оскільки тільки за допомогою її можна зрозуміти багато процесів і правильно відрегулювати поведінку працівників на робочих місцях. Окрім цього психологія діяльності робить вплив на діяльність організацій в цілому. Сюди сміливо можна віднести і найм робочого персоналу, і оцінні критерії усіх дій організації. Ще основними предметами вивчення психології діяльності є особа і організація навчання або правильна поведінка працівника в його трудовій діяльності.

Актуальність цієї роботи обумовлена постійним зростанням вимог організацій до професійних і особистих якостей працівників, можливістю проаналізувати власні професійні і особисті якості як самостійно, так і за допомогою фахівців, що займаються складанням професіограм і психограм.

Мета дослідження — вивчення психології діяльності працівників митниці.

Об’єктомданого дослідження є визначенняосновних напрямів психології діяльності працівників митниці.

Предметом дослідження є вивчення основних характеристик професії митного службовця, професіограми та психограми митника а також професійно важливих якостей, необхідних для службовця митних огранів.

Психологія ділового спілкування

... обміну інформацією, досвідом, здібностями і результатами діяльності. Специфіка ділового спілкування зумовлена тим, що його виникає з ... психології особистості робочої групи, норм ділової етики, дана дисципліна вирішує дві основні взаємозалежні завдання: оволодіння методами психологічної діагностики, прийомами описи психологічних станів суб'єктів виробничої діяльності, окремих працівників, ...

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК ОСНОBА СЛУЖБОBОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Становище психології як науки

Психологія зародилася в надрах філософії, і перші уявлення про її предмет зв’язувалися з поняттям «душа». Практично всі древні філософи катував виразити за допомогою цього поняття психології найголовніше, сутнісне, початок будь-якого предмету живої (а інколи і неживий) природи, розглядаючи її як причину дихання, пізнання і тому подібне Питання про природу душі вирішувалося філософами в залежності від приналежності їх до матеріалістичного або ідеалістичного табору.

Арістотель вважається засновником психології. Його трактат «Про душу» — перше спеціальне психологічне вигадування, яке протягом багатьох століть залишалося головним керівництвом по психології.

Психологія — наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Галузь знань про внутрішній — психічному — світі людини. Термін виник в XVIII ст і означає власне вчення про душу або науку про душу. У строгому сенсі розуміється як наука про психіку, а психолог — людина, що професійно займається психологією в теоретичному і практичному плані, у тому числі для допомоги людям в певних ситуаціях.[1]

У наш час психологія дістала можливість для подальшого наукового продуктивного розвитку в різних напрямах.

Психологія є одній з наймолодших наук. Умовне її наукове становлення пов’язують з 1879 роком, коли німецький психолог В. Вундт в Лейпцігу створив першу в світі Лабораторію експериментальної психології. Проте в практичній плоскості психологія є одній з прадавніх наук, оскільки її застосовували ще в старовині, коли наші предки готувалися до полювання, війнам і так далі. [2]

Психологія вже зараз накопила багато фактів, що показують, як нове знання людини про себе, робить його іншим: міняє його стосунки, цілі, його стани і самі різні переживання. Якщо ж знову перейти до масштабу всього людства, то можна сказати, що психологія — це наука, що не лише пізнає, але і конструює, творить людину.[1]

Тепер створюють різні психологічні, психотерапевтичні, соціально-психологічні служби, центри, лабораторії і тому подібне, але ефективність їх діяльності ще не досягла необхідного рівня, оскільки не змінені підходи до підготовки психологів-професіоналів.

На жаль, на сьогоднішній день досягнення психологічної науки з певним страхом упроваджують в життя сучасного суспільства, а деколи і зовсім ігнорують. Важливі рішення, і навіть закони, приймають без заздалегідь проведеної психологічної експертизи, унаслідок чого вони «не спрацьовують», оскільки або суперечать психологічним закономірностям, або не враховують психологічних особливостей індивідуальної психіки окремих громадян і соціальної психіки різних людських співтовариств, або ігнорують їх, або, навпаки, обумовлюють психологічне неприйняття.

Здійснюючи свої функціональні обов’язки, психологи повинні брати активну участь у вченні і вихованні молоді, в управлінні різносторонніми соціальними, соціально-правовими, соціально-економічними і політичними процесами, в оптимізації всієї системи всіляких соціальних зв’язків — в сім’ї, колективі, школі, організаціях, партіях, підприємствах, установах, закладах, суспільстві і так далі.

Сучасні завдання, які вирішує суспільство, вимагають від психологів опанування конструктивних підходів і продуктивних педагогічних для психологів типу технологій для вирішення практичних завдань. [2]

Практична психологія

... також так званої побутової психології. Це питання потребує свого вирішення у першу чергу. Стосовно змісту самих понять "наукова" і "практична" психологія важливо наголосити на тому, ... і діяльність практичних соціально-психологічних служб, і новітні теоретичні здобутки ставлять на порядок денний одну проблему — проблему дослідження основних системотворчих засад практичної психології, визначення ...

1.2 Психологія діяльності

Під діяльністю розуміється активність суб’єкта, направлена на зміну світу, на виробництво або породження певного продукту матеріальної або духовної культури, що об’єктивувався. Діяльність людини виступає спочатку як практична, матеріальна діяльність. Потім з неї виділяється діяльність теоретична. Всяка діяльність складається зазвичай з ряду актів — дій або вчинків, заснованих на тих або інших спонуках або мотивах і направлених на певну мету. Оскільки в різних умовах ця мета може бути досягнута різними способами або дорогами, дія виступає як рішення задач. [3]

Основою для розвитку психології діяльності стала теорія, названа психологією людського чинника. Ця теорія займається вивченням стосунків між робочим середовищем і працівниками. Тут робиться ухил швидше на вплив робочого середовища на людину і як поліпшити робочі чинники, щоб підвищити рівень виробництва. Теорія «психологія людського чинника» націлена на здобуття працівниками повної задоволеності від їх діяльності.[4]

У структурі діяльності можна виділити наступні основні елементи (Мал.1):

• мотиви, спонукаючі суб’єкт до діяльності;
• цілі (результати), на які діяльність направлена;
• уявлення про майбутній результат (антіципація);

4) засоби, за допомогою яких діяльність здійснюється.

Діяльнісний підхід в психології розвивали багато відомих психологів: Л.С. Виготський, А. Н. Леонтьев, П. Я. Гальперін і ін. В результаті дослідження цих і інших учених у вітчизняній психологічній науці склалися певні принципи діяльнісного підходу.[5]

Малюнок 1. Структура діяльності.

1.3 Психологія діяльності державного службовця

Розглянемо психологію діяльності на прикладі професії державний службовець (державна цивільна служба).

Коротка характеристика основних кваліфікаційних і посадових обов’язків.

• Цивільний службовець зобов’язаний:
• дотримувати Конституцію України, конституційні закони, інші нормативні правові акти України, конституції (статути), закони і інші нормативні правові акти суб’єктів України і забезпечувати їх виконання;

• виконувати посадові обов’язки відповідно до посадових регламентом;
• виконувати доручення відповідних керівників, дані в межах їх повноважень, встановлених законодавством України;
• дотримуватися при виконанні посадових обов’язків права і законні інтереси громадян і організацій;
• дотримуватися службовий розпорядок державного органу;
• підтримувати рівень кваліфікації, необхідний для належного виконання посадових обов’язків;

— не розголошувати відомості, що становлять державну та іншу охоронювану федеральним законом таємницю, а також відомості, що стали йому відомими у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, у тому числі відомості, що стосуються приватного життя і здоров’я громадян або зачіпають їх честь і гідність.

Держслужбовці забезпечують діяльність органів влади, строго керуючись тільки законодавством і внутрішньовідомчих інструкцій. Їх основна функція — це управління різними належать державі ресурсами, суспільними процесами, реалізація законодавчих актів. Суть їхньої праці — це не створення товарів чи послуг, а забезпечення в суспільстві оптимальних умов для їх виробництва та справедливого розподілу.

Психологічна теорія діяльності

... його дії". Отже, через поняття дії, яка передбачає активне початок в суб'єкт (у вигляді мети), психологічна теорія діяльності стверджує принцип активності. І, насамкінець, четверте: поняття дії "виводить" діяльність ... можливо виробництво якогось матеріального продукту, встановлення соціального контакту, отримання знань та інших. Отже, поняття дії дає можливість підійти із пошуком науковим аналізом до ...

Типовий робочий день державного цивільного службовця включає такі види діяльності:

ознайомлення з інформацією: листами, новинами, поточним станом справ на об’єкті роботи, проектами рішень, змінами в законодавстві і т. п.,

розгляд різних пропозицій, проектів в тій області, за яку відповідає той чи інший службовець. Прийняття обгрунтованих рішень про те, що і як буде реалізовуватися,

координація і контроль діяльності підвідомчих установ, ходу реалізації прийнятих рішень та проектів.

організація моніторингів діяльності відомства за курируючих питань,

прийом відвідувачів, розгляд їхніх питань і скарг,

підготовка та організація різних заходів: засідань, нарад, тематичних конференцій,

підготовка різного роду аналітичних матеріалів,

підготовка нормативно — правових актів для подальшого їх затвердження у відповідних вищестоящих інстанціях.

— Необхідна освіта. У більшості випадків держслужбовці мають вищу освіту, деякі є кандидатами або докторами наук (крім забезпечують фахівців, де досить середньої професійної освіти).

Освіта може бути отримано як в спеціалізованому вузі, що готує службовців держапарату, так і в інших вузах.

• Діапазон кваліфікації, а також перспективи кар’єри.

Найчастіше держслужбовцями стають люди з досвідом роботи у відповідній сфері, мають освіту за фахом. Фахівці не тільки повинні бути компетентними в тій сфері діяльності, до управління якою вони мають відношення, а й повинні прекрасно знати чинне законодавство, орієнтуватися в економіці, соціології та політології, вміти безконфліктно спілкуватися.

— Особливості спілкування. Для даної професії характерно постійне спілкування з широким колом осіб, безпосереднє і з використанням технічних засобів. Характер спілкування варіюється в залежності від співрозмовника: від вузькопрофесійного до розмови «за життя», в разі особистої бесіди з відвідувачем.

• Характеристика вимог до професії, до безпомилковості і надійності.

Держслужбовець не має права помилятися, його діяльність суворо регламентована законодавством і він зобов’язаний його виконувати. Якщо більшість звичайних людей діють за принципом «що не заборонено, те дозволено», то держслужбовці в своїй роботі зобов’язані виходити з протилежної позиції: «допустимо лише те, що прямо дозволено законом, все інше для мене заборонено».

Відповідно до закону цивільний службовець зобов’язаний:

• виконувати посадові обов’язки сумлінно, на високому професійному рівні;
• виходити з того, що визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина визначають сенс і зміст його професійної службової діяльності;
• не надавати перевагу будь-яким громадським чи релігійним об’єднанням, професійним або соціальним групам, організаціям і громадянам;
• не вчиняти дії, пов’язані з впливом будь-яких особистих, майнових (фінансових) та інших інтересів, що перешкоджають сумлінному виконанню посадових обов’язків;

• дотримуватися нейтральність, що виключає можливість впливу на свою професійну службову діяльність рішень політичних партій, інших громадських об’єднань, релігійних об’єднань та інших організацій;

• не робити вчинки, що порочать його честь і гідність;
• виявляти коректність у поводженні з громадянами;
• враховувати культурні та інші особливості різних етнічних і соціальних груп, а також конфесій;
• не допускати конфліктних ситуацій, здатних завдати шкоди його репутації або авторитету державного органу;
• дотримуватися встановлених правил публічних виступів і надання службової інформації.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності — професійно важливі якості:

Індивідуальний стиль педагогічної діяльності ( )

... стилю педагогічної діяльності. Гіпотеза: створення накопичувальної системи безперервного підвищення кваліфікації кадрів призведе до формування нової персоніфікованої культури професійної педагогічної діяльності, реалізованої через індивідуальний стиль ... нової культури управління з персоніфікованою відповідальністю за результати своєї праці; появи в керівників ліцею резерву для творчої роботи. ...

• хороші організаторські здібності (в основі лежать такі якості, як тверда воля, цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, творчий підхід);

• здатність керувати;
• комунікативні здібності (уміння входити в контакт,налагоджувати взаємини, розвиненість каналів вербального і невербального спілкування, загальна професійна компетентність);

• здатність керувати собою (здатність до саморегуляції в процесі самоврядування та рефлексії);
• вміння виявляти ділові якості підприємця (за Голландія): ставити перспективні цілі, використовувати сприятливіможливості;
• добре розвинені аналітичні здібності (вміння отримувати та обробляти потрібну інформацію, оцінювати, порівнювати і засвоювати її).

Особистісні якості, інтереси і схильності:

• ерудованість, енергійність;
• зовнішня привабливість (охайність, елегантність, гарні манери, вихованість, чітка, ясна і жива мова);

• впевненість в собі, прийнятих рішеннях;
• цілеспрямованість (пріоритет мотивів організаторської діяльності);
• терплячість;
• тактовність (здатність виявляти почуття міри і знаходити найкращу форму взаємин);
• вимогливість;
• критичність (уміння виявити і виразити значимі длядіяльності відхилення від встановлених норм);
• гнучкість (здатність гнучко реагувати на різні зміни в управлінських ситуаціях);
• креативність (уміння творчо підходити до вирішення управлінських завдань, схильність до імпровізації);
• наявність розвиненої інтуїції;
• прагнення до постійного особистісного росту;
• наявність почуття гумору (надання позитивного впливу на психологічний клімат в колективі).

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

• низький рівень розвитку чи відсутність організаторських і комунікативних здібностей;
• невпевненість у собі, нерішучість;
• неорганізованість, недисциплінованість, безініціативність;
• безпринципність, відсутність почуття обов’язку;
• неврівноваженість, безтактність;
• відсталість, ригідність (невміння, небажання змінюватися, змінюватиповедінку під впливом навколишнього середовища);

• схильність перекладати відповідальність на інших.

Професійні деформації:

авторитарність,

Рефлексія як педагогічна умова навчальної етичної діяльності студентів ( )

... з’явитися рефлексія стосовно вихідної діяльності. Необхідно зазначити, що рефлексія органічно властива особистості як і свідомість, пам’ять, здатність ... засобами, способами й прийомами етичної діяльності, шукати відповідні знання. Єдиними прийнятними є опосередковано стимулюючі ... самосвідомості, що розглядає свідомість як мислення. У своїй праці “Розмова з Бурманом” він зазначав: “Усвідомлювати ...

демонстративність,

домінантність,

консерватизм,

професійна агресія,

соціальне лицемірство.

РОЗДІЛ 2. ПРОФЕСІОГРАМА МИТНИКА

2.1 Поняття терміну «професіограма». Види, типи та позиції професіограми

Професіограма — (від лат. Professio — спеціальність, Gramma — запис) опис особливостей певної професії, розкриваючий зміст професійної праці, вимог, які вона пред’являє до людини. Порівняння індивідуальних особливостей працівника з нормативами професіограм дозволяє встановити його відповідність і професійну придатність до цього виду праці. [9]

Є описом системи ознак, що характеризують ту або іншу професію і що включає перелік норм і вимог, що пред’являються цією професією або спеціальністю до працівника. Професіограма може включати, наприклад, перелік гігієнічних або психологічних характеристик, яким повинні відповідати представники конкретних професійних груп.

Вона потрібна для пошуку відповідної професії за особистими якостями людини, даючи йому можливість займатися такою справою, яка йому подобається.

Професіограма відповідає на наступні питання:

• у чому суть цієї професії;
• чим конкретно займається співробітник;
• у яких умовах відбувається праця;
• які вимоги пред’являються до рівня підготовки працівників;
• які здібності потрібні дляуспішного оволодіння професією; [10]

за допомогою яких засобів виконується робота;

• яка міра небезпеки і відповідальності праці;
• яка міра дії праці на працівника(міра корисності/шкідливості);
• яка користь для працівника(зарплата, премії, громадське визнання і т. п.);
• які умови, вимоги і обмеження характерні для роботи(хто може і хто не може її виконувати: адміністративно-правові, політичні, медичні, громадські і інші детермінанти).

[9]

Види професіограм.

Існує два види професіограм : професфокарти і повні професіограми.

Перший вид — професіокарти, що виконують функцію найзагальнішого орієнтування в професії. Цей короткий опис характеру діяльності працівника, результатів його праці і їх значення для людей. У структуру професіокарти входить офіційна сучасна назва описуваної професії; опис результатів праці і їх значення для людей; опис трудових дій і основних особових якостей, потрібних для професії; опис предметних і соц. умов праці; вказівка на можливі шляхи навчання, види учбових закладів.

Типи професіограм.

На підставі цілей і завдань, для вирішення яких призначені ті або інші описові системи професій, виділяються наступні типи професіограм :

• Інформаційні(призначені для використання в профконсультаційній і роботі профорієнтації для інформування клієнтів про ті професії, які викликали у них інтерес);
• орієнтовно-діагностичні (служать для виявлення причин збоїв, аварій, низької ефективності праці і організовуються на основі зіставлення реальної роботи цієї людини або робочої групи з потрібними — ефективними — зразками організації трудової діяльності);
• конструктивні(служать для вдосконалення ергатичної системи, на основі проектування нових зразків техніки, а також підготовки і організації праці самого персоналу);
• методичні(служать для підбору адекватних методів дослідження цієї ергатичної системи, т. е. спрямовані на рефлексію і подальшу організацію праці самого фахівця, що становить професіографічний опис конкретної роботи);

— діагностичні (метою яких являється підбір методик для профвідбору, розставляння і перепідготовки кадрів (наприклад, організація праці за схемою складання аналітичної професіограми, де спочатку досліджується професія на нормативно-описовому, технологічному і «бюрократичному» рівнях, а потім усе це перекладається мовою, необхідною для успішної роботи ПВК, для яких і підбираються відповідні психодіагностичні методики).[9]

Психологія праці

... напрямків набуття кваліфікації, який пронизує всі етапи навчальної і трудової діяльності людини. Проблема вибору професії молоддю містить як теоретичний, так і практичний інтерес. З одного ... уміння орієнтуватися в широкому діапазоні професій і спеціальностей. Молодь повинна розуміти необхідність і можливість освоєння перспективних професій і спеціальностей, які користуються попитом на ринку праці; ...

Позиції професіограми.

— Зміст діяльності. У цій позиції відбитий основний зміст професійних дій, що виконуються працівником по конкретній професії. Це основна позиція, яка допомагає утямити суть даної професії. Міра її заповненої багато в чому залежить від різноманітності виконуваних по цій професії дій. Опис змісту розпочинається з підготовчих операцій(якщо вони є), потім слідує перехід до основних операцій, а потім, — до допоміжних операцій і функцій контролю за діяльністю. Бувають такі ситуації, коли в описуваній професії відбувається змішення функцій, тоді їх опис відбувається в порядку убування значущості. У цій позиції відбитий основний зміст професійних дій, що виконуються працівником по конкретній професії. Це основна позиція, яка допомагає утямити суть даної професії. Міра її заповненої багато в чому залежить від різноманітності виконуваних по цій професії дій. Опис змісту розпочинається з підготовчих операцій(якщо вони є), потім слідує перехід до основних операцій, а потім, — до допоміжних операцій і функцій контролю за діяльністю. Бувають такі ситуації, коли в описуваній професії відбувається змішення функцій, тоді їх опис відбувається в порядку убування значущості.

• Умови діяльності. Ця позиція складається з трьох елементів:

1. Робоче місце. Можливі варіанти: робота в приміщенні(якщо приміщення має специфіку, то вона вказується, наприклад, в ангарах), на відкритому повітрі, в незвичайних умовах(вказується конкретно в яких).

2. Режим праці. Можливі варіанти: ненормований, нормований, змінний, вільний. При цьому може бути вказана специфіка професії, тобто, наприклад, часті роз’їзди, графік чергування і тому подібне

3. Професійні шкідливості. Вказуються умови праці, що діють впродовж усього робочого часу і впливають негативно на здоров’я людини(наприклад, пари олії, кислот і хімікатів).

— Кваліфікаційні вимоги. Ця позиція украй важлива для професіограм. Власне кажучи, вона визначає необхідні для професіонала вимоги і є основою для складання посадових інструкцій на конкретних робітниках місцях. Проте, державні документи обмежуються лише позицією «повинен знати», що на наш погляд, недостатньо для професіограм. Тому ми ввели також в цей розділ позицію «повинен уміти», що дозволяє скласти думка про комплекс вимог, що пред’являються до професіонала як з боку вмінь та навичок.

— Засоби діяльності. Ця позиція визначає, якими засобами користується працівник у своїй діяльності. Можливі варіанти: Ручні, механічні і автоматичні засоби праці. Окремо вказується також користування в роботі контрольно-вимірювальними приладами як додаткового кошту діяльності.

Етичні вимоги до професійної діяльності соціального педагога. ...

... на­близитися до кожної конкретної сім'ї, до кожної людини, яка є най­більшою цінністю оновленого суспільства. Професії соціального працівника та соціального педагога схожі та переслідують одні й ті самі цілі. Результат діяльності ...

— Вимоги до професійно важливих якостей. У цій позиції перераховуються(в порядку убування значущості) ті вимоги, які пред’являє професійна діяльність до якостей працівника. Поняття «якість» в даному випадку має узагальнений характер і відноситься не лише до якостей особи, таким, як відповідальність або розвинені організаторські здібності, але, в першу чергу, до спеціальних здібностей людини(наприклад, високий рівень розвитку математичних здібностей), далі — до загальних здібностей(наприклад, високий рівень розвитку аналітичного мислення) і, нарешті, до психофізіологічних характеристик людини і характеристик його нервової системи(наприклад, здатність до тривалої концентрації уваги, стійкість до монотонії або висока швидкість реакції вибору).

— Професійна освіта. Ця позиція є дуже важливою, оскільки дозволяє відразу визначити, яку спеціальність необхідно отримати для оволодіння конкретною професією, і, найголовніше, де конкретно цю професію можна отримати(вказані учбові заклади з адресами, телефонами, умовами навчання).

— Медичні протипоказання. Ця позиція є найскладнішою і суперечливішою з усіх позицій професіограми, але в той же час, ми вважаємо обов’язковим її включення в опис професії. Складність заповнення цієї позиції викликана неоднозначністю вимог існуючих нормативних документів до праці на певних робітниках місцях.

— Споріднені професії. Це остання позиція професіограми, в якій вказана три професії, найбільш близьких за змістом своєї професійної діяльності що розглядається. Саме три тому, що велика кількість вже починає досить відрізнятися від тієї, що розглядається. Три ж професії для абсолютної більшості включених у банк профессиограмм професій завжди можна підібрати досить близькими за своїми характеристиками.[9]

2.2 Загальні відомості про професію митника

Митниця — ця державна установа, яка контролює провіз вантажів(в т.ч. багажу і поштових відправлень) через державну межу і стягує митні збори і збори.

Витоки цієї професії відходять в далеке минуле. Ще в давнину купці при перетині меж розплачувалися з правителями держав частиною свого прибутку.

На Русі митниця виникла в XIII столітті. Разом з портовими і прикордонними митницями існували місцеві(внутрішні) митниці на межах місцевих ринків, міст.

У XVI — XVII повіках на митницях складалися так звані митні книги. У них реєструвалися результати догляду і оцінки товарів, сплата мита що торгують на місцевих ринках, збори і провіз товарів, а також витрата зібраних грошей на казенні потреби.

З відміною внутрішньої митниці в 1754 році ведення митних книг припинилося.

Сучасні митниці розташовуються безпосередньо поблизу кордону, а також в міжнародних аеропортах і морських портах.[11]

Найменування, призначення, відповідальність.

У структурі митного поста — співробітник групи по боротьбі з митними правопорушеннями, групи догляду.

У структурі митниці : співробітник відділу по боротьбі з митними правопорушеннями, співробітник відділу дізнання, співробітник відділу митних розслідувань, співробітник відділу по боротьбі з контрабандою, співробітник юридичного відділу, співробітник відділу митної охорони.

Професійні та особисті якості вчителя, їх формування

... спостережливості волі, уявлення, великий обсяг і переключеність уваги, культура темпераменту, об’єктивна самооцінка. Високий рівень професійно-педагогічної підготовки, інтерес до педагогічної діяльності, ... діяльності, тести (спроби, випробовування). Тести призначаються, преш за все, для виміру рівня розвитку тієї чи іншої якості, ... наукова організація праці вчителя. Уміння вчителя Групи умінь Їх ...

Призначення:

• забезпечення дотримання митного законодавства, захист інтересів і прав держави, фізичних і юридичних осіб при виробництві митного контролю і оформлення;
• здійснення контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
• фізичний догляд товарів і транспортних засобів осіб, що перетинають державний кордон України;
• боротьба з контрабандою і незаконним обігом наркотиків, озброєння або боєприпасів, зброї масового ураження, культурних цінностей, відносно яких встановлені спеціальні правила переміщення через митний кордон України;

• боротьба з неповерненням з-за кордону засобів в іноземній валюті;
• боротьба з ухиленням від сплати митних платежів;
• здійснення МБР попередження по боротьбі з порушенням митних правил і правопорушеннями, що здійснюються учасниками зовнішньоекономічної діяльності;
• перевірка правильності надання митних преференцій — транзитних і податкових пільг;
• контрольні функції на об’єктах господарювання і на транспорті;
• організація і проведення оперативно-розшукової діяльності;
• організація служби митної охорони.

Відповідальність:

• фахівець несе особисту відповідальність(до кримінальної включно) в повному об’ємі за виконання функціональних обов’язків і порушення чинного законодавства;
• підвищена моральна відповідальність, закріплена публічно прийнятою присягою.[6]

професіограма державний службовець митник

2.3 Професіограма митного фахівця

Професіограма митного фахівця відбиває основні особливості його діяльності. Їй властива структура, логіка і зміст, адекватні цій діяльності.

Домінуючі види діяльності :

• збір митних зборів за ввезення і вивезення товару;
• контроль за дотриманням законодавства про зовнішню торгівлю;
• боротьба з порушеннями митних правил;
• боротьба з контрабандою;
• пошук контрабандного товару;
• митний огляд речей і пасажирів, що виїжджають за кордон України;
• надання звітів про роботу вищестоящим державниморганізаціям.

Якості, що забезпечують успішність виконанняпрофесійній діяльності:

• високий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги(здатність у продовж тривалого часу зосереджуватися на одному важливомувиді діяльності);
• вибірковість уваги;
• розвиток короткочасноїі довготривалій пам’яті;
• розвинена увага до деталей;
• швидкість реакції;
• здатність швидко приймати рішення в умовах дефіциту часу;
• комунікативні здібності(уміння входити в контакт);
• вербальні здібності;
• здатність аналізувати і систематизувати велику кількість інформації;
• здатність тривалий час займатися монотонною роботою.

Особові якості, інтереси і схильності :

• порядність;
• спостережливість;
• хороша інтуїція, уміння розбиратися в людях;
• дисциплінованість;
• рішучість;
• вимогливість до себе і людей;
• допитливість;
• уміння швидко орієнтуватися в навколишньому оточенні;
• хороша фізична і психічна витривалість;
• емоційна стійкість, самоконтроль.

Якості, що перешкоджають ефективності

професійній діяльності:

• нечесність, корисливість;
• неуважність;
• запальність;
• імпульсивність;
• неорганізованість, недисциплінованість;
• швидка стомлюваність;
• схильність чужому впливу;
• грубість, невихованість;
• безвідповідальність.

Сфери застосування професійних знань:

• державні установи, контролюючі провезення вантажів через кордон і стягуючі митні збори і збори;
• митні термінали. . [11]

Загальні вимоги.

Необхідна загальна і спеціальна підготовка фахівців :

• вища(середньо спеціальне) освіта;
• спеціальна митна підготовка.

Необхідні знання:

• знання нормативних актів по кримінальному і митному праву і справі;
• знання правил і інструкцій, що регламентують діяльність підрозділів митниці(митного поста), а також організацій, підприємств, юридичних і фізичних осіб — учасників зовнішньоекономічної діяльності;

• знання механізмів і способів злочинної поведінки у сфері зовнішньоекономічної діяльності юридчних и фізичних осіб;
• знання особливостей оформлення документів, що беруть участь в митному процесі;

знання конструктивних і інших особливостей транспортних засобів і засобів доставки товарів,

знання основних шляхів контрабанди наркотиків, озброєння і боєприпасів і інших об’єктів контрабанди, иххарактеристики, прийоми і способи укриття від митного контролю;

• знання психологічних особливостей і поведінкових реакцій типових контрабандистів;
• знання основ роботи з обчислювальною технікою, засобами зв’язку, технічними засобами митного контролю, штатної зброї і спеціальної техніки;

• знання об’єктів митної інфраструктури, особливостей охорони і безпеки митних приміщень, складів і тому подібне;
• знання правових основ і принципів оперативно-розшукової діяльності.

Необхідні вміння:

• уміння логічно мислити і організовувати свою діяльність в умовах дефіциту часу;
• уміння організовувати і проводити дізнання у справах, віднесеним до компетенції митних органів;
• уміння проводити невідкладні слідчі дії : огляд, обшук, виїмку, огляд, затримання, допит підозрюваного, допит свідка і що потерпів та ін.;

• уміння приймати рішення з усвідомленням особистої відповідальності за його наслідки;
• уміння ефективно працювати з людьми, встановлювати психологічний контакт в інтересах выполненияпоставленной завдання;
• уміння грамотно і повно складати компетентні висновки, протоколи за фактами митних порушень, максимально детально відбивати суб’єктивну сторону складів злочинів;
• уміння дотримуватися встановленого порядку нерозголошування відомостей, що відносяться до службової діяльності;
• уміння стежити за збереженням технічних засобів митного контроля, штатної зброї і боєприпасів, технічним станом спеціальної техніки;
• уміння протистояти негативній дії з боку учасників зовнішньоекономічної діяльності;
• уміння швидко орієнтуватися в різних умовах обстановки;
• уміння застосовувати різні підходи до оцінки виниклої ситуації, відсутність шаблонів і стереотипного мислення.

Умови діяльності.

Санітарно-гігієнічні умови:

• мікроклімат побутових приміщень митниці(митного поста);
• закрите приміщення з різкими змінами мікроклімату;
• відкрите приміщення технологічного характеру;
• транспортні засоби(види транспорту : автомобільний, залізничний, морський, річковий, авіаційний);

• на відкритому повітрі в природних умовах;
• незвичайні умови(підприємства з шкідливим або небезпечним виробництвом).

Організація і режим праці :

• нерегламентований робочий день;
• командировки, виїзди, рейди;
• спеціальні операції;
• чергування;
• охорона об’єктів митної інфраструктури.

Соціально-психологічні чинники діяльності.

Характеристика структурних підрозділів.

Структурні підрозділи правоохоронного блоку несуть основне навантаження по відвертанню митного злочину і правопорушень, захисту економічних інтересів держави, здоров’я і моральності його населення.

Роль і місце фахівця в системі внутрішньо колективних зв’язків.

Фахівець безпосередньо підпорядкований прямому начальникові, тісно пов’язаний технологічним ланцюжком митного контролю з іншими фахівцями свого відділу, інших відділів митниці, що беруть участь в митному контролі і оформленні. Висока значущість успішного виконання функціональних обов’язків для самого фахівця, для його відділу і митниці в цілому.Можливість підвищення результативної праці при прояві уважності, пильності, спостережливості, зібраності, акуратності, суворому дотриманні посадових інструкцій, творчому підході до виконання своїх службових обов’язків зниження результативності праці за відсутності цих і інших якостей.

Мотиваційні аспекти діяльності.

Якість діяльності сильно обумовлена особовими якостями митного фахівця :

• світоглядною позицією, морально-етичними якостями, спрямованістю особи на суспільно значимі цілі, морально-психологічним настроєм, наявністю певних схильностей, інтересів, захоплень;

• чесністю, принциповістю, порядністю, патріотизмом;

• високим почуттям обов’язку, професійною гордістю;
• тягою до справедливості, професійною етикою;
• схильністю до спілкування з людьми;
• інтересом до самовдосконалення, роботи над собою;
• ерудицією, широким кругозором;
• знанням іноземних мов;
• стійкістю до уваги ідії з боку учасників зовнішньоекономічної діяльності, сторонніх осіб;
• стійкістю до тривалої монотонної і напруженої роботи, безперервної підтримки високого рівня уваги, зібраності і цілеспрямованості впродовж робочого дня.

Мотиваційне значення мають можливості досить швидкого просування по службі(дострокового привласнення спеціального звання, висунення на вищестоящу посаду, грошового преміювання, напрями на додаткове професійне навчання і застосування заходів морального заохочення безпосередньо від практичних результатів діяльності).

Особливості соціально-психологічної і професійної адаптації :

• проходження 12-місячного(6-місячного) випробувального терміну;
• наставництво, допомога з боку досвідченого, підготовленого фахівця;
• можливість скорочення випробувального терміну у зв’язку з успішністю діяльності, обумовлено індивідуальними особливостями особи.

Зміст діяльності.

Зміст основних завдань і операцій, що виконуються фахівцем :

• фізичний догляд пасажирів і вантажів, що перетинають митний кордон України;
• боротьба з контрабандою наркотиків, озброєння, культурних, археологічних і історичних цінностей;

• перевірка митних декларацій і інших документів на супровід вантажу і багажу;
• боротьба з неповерненням з-за кордону засобів в іноземній валюті;
• контроль багажу і ручної поклажі на предмет виявлення не дозволених до переміщення через кордон предметів;
• догляд транспортних засобів;
• перевірка достовірності документів, що пред’являються;
• контроль за сплатою митних платежів (перевірка достовірності декларування товарів і транспортних засобів);
• контроль за доставкою товарів і транспортних засобів в місце доставки і за врученням документів на них;контроль за ухиленням від сплати митних платежів;

• ухвалення рішення про випуск або неможливість випуску товарів і транспортних засобів через кордон;
• здійснення оперативно-розшукової діяльності в інтересах боротьби з кримінальними організованими структурами;
• здійснення охорони і оборони об’єктів митної інфраструктури;
• проведення дізнання по складах злочинів;
• проведення слідчих дій(опитування, огляд, обшук, допит підозрюваного, допит свідка та ін.);

• оформлення рішень, що приймаються, і дій у справі постановами і протоколами.

Основний психологічний зміст діяльності фахівця : логіко-аналітична, контролююча, пізнавальна діяльність, пов’язана з високим рівнем персональної відповідальності і необхідністю самостійно приймати рішення при певному дефіциті часу.

Джерела прийому інформації про порушення митних правил :

• безпосереднє виявлення ознак порушення митних правил;
• повідомлення і заяви російських і іноземних осіб, а також повідомлення в засобах масової інформації;
• матеріали, що поступили від інших митних органів України;
• матеріали, що поступили від інших правоохоронних, контролюючих і інших державних органів;
• інформація, що поступила від митних і інших правоохоронних служб і компетентних органів іноземних держав, міжнародних організацій.

Особливості прийому інформації :

• отримання від різних джерел(документи на різних мовах, пояснення учасників зовнішньоекономічної діяльності, візуальний канал, дані технічних засобів контролю та ін.);

• вступ інформації в обмежений час і по декількох каналах одночасно;
• можливі перешкоди з боку підконтрольної особи;
• постійне навантаження на органи чуття;
• стійка довільна увага з хорошою перемиканою.

Особливості переробки інформації і ухвалення рішень :

• стислі терміни переробки інформації і ухвалення рішення;
• залежність результатів праці від якості пам’яті;
• висока значущість логічного мислення, його швидкості, гнучкості, самостійності, критичності;

• вплив почуття особистої відповідальності;
• обстановка можливого впливу учасника зовнішньоекономічної діяльності(супроводжуючих його осіб).[12]

РОЗДІЛ 3. ПСИХОГРАМА ТА ПСИХОЛОГІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИКА

3.1 Поняття психограми

Психограма — психологічний «портрет» професії, представлений групою психологічних функцій, що актуалізуються конкретною професією.

Термін «психограма» був введений на початку XX ст. німецьким психологом В. Штерном, що розробив методику складання узагальненого психологічного портрета конкретної особи. Штерн запропонував також складати часткову психограму, яка відбивала не усі сторони особи, а тільки важливі для певного практичного завдання. Так склалася психограма особи успішного професіонала, що відображає професійно важливі якості. При цьому йдеться не про особу конкретної людини, працюючому в професії, а про типовий портрет успішного професіонала.

Складання психограми — підсумок ретельного вивчення професії з різних сторін. Цей процес називається професіографіюванням.

Етапи складання психограми :

Встановлення переліку обов’язкових завдань, що виконуються професіоналом.

Реконструкція дій, необхідних для досягнення заданих цілей(дій зовнішніх і виконуваних у внутрішньому плані).

Співвідношення важливих професійних дій, що часто зустрічаються, провідних, і психічних функцій, процесів, здібностей, умінь, що забезпечують їх виконання.[13]

Психограма є психологічним аналізом структури діяльності і характеристикою вимог, що пред’являються професією до психіки людини. Зміст і об’єм психограми залежать від мети, з якою проводиться вивчення професії.

У психограмі складається функціональна модель роботи психіки професіонала, встановлюються передбачувані професійні якості (ПВЯ) і необхідний рівень їх розвитку(високий, середній або низький).

У ряді випадків тут буває доцільно вказати також ознаки професійної непридатності.

Професійно важливі якості (ПВЯ) — відносно стійкі, мало схильні до розвитку і тренування індивідуально-особові властивості, які істотно позначаються на успішній професійній діяльності, а також впливають на освоєння професійних знань, умінь і навичок.[14]

3.2 Психограма фахівця митної служби

Психограма фахівця митної служби — розділ професіограми, в якому в наукових психологічних понять відбита система вимог професії митника до психологічних і психофізіологічних якостей робітника митниці і міра їх вираженості.

Психограма фахівця митної служби включає наступні вимоги до його психологічних і психофізіологічних якостей.

• Спрямованість, мотивація, схильності, вольові якості :
• спрямованість і інтерес до митної справи;
• схильність до роботи з людьми, до спілкування;
• здатність до навчання, інтерес до придбання нових знань;
• сильна воля;
• самовладання, упевненість у своїх силах, емоційна і нервово-психологічна стійкість.
• Сенсорно-перцептивних якості:
• стійкість функцій аналізаторів і якості сприйняття (зорового, слухового, тактильного, форми, розмірів, швидкості і тому подібне);

• переважання зорового каналу сприйняття;
• стійкість уваги, швидке перемикання і великий об’єм.
• Особливості вищих психічних функцій :
• достатній об’єм, швидкість і точність запам’ятовування і сприйняття;
• оперативність мислення;
• здатність швидко орієнтуватися в новій і незнайомій обстановці, оцінювати міру важливості інформації, що поступає;
• потреба в розвитку уяви.
• Психомоторні властивості і фізичні якості :
• хороша фізична витривалість, стійкість до фізичних навантажень;
• хороша координація рухів, стійкість до тремору;
• здатність використати мускульну силу, як вибухового, так і статичного характеру;
• стійкість мовнорухових характеристик до психофізичних навантажень;
• здатність до різкої зміни виду діяльності.
• Професійні якості:
• перевага діяльності, пов’язаної із спілкуванням між людьми;
• готовність до співпраці, чуйність, пристосовність, легкість включення в групову активність, наявність власної думки;

• емоційна зрілість, стійкість, незворушність;
• схильність до дотримання громадських моральних норм;
• почуття відповідальності, здатність переконати групу працювати на практичній і реалістичній основі;
• ефективність діяльності в ситуаціях, що вимагають постійності, наполегливості і завзятості;
• обачність, обережність і пильність; самовладання, турбота про соціальну репутацію.
• Протипоказання до діяльності:
• нервово-психічна і емоційна нестійкість;
• жорстко виражена психічна акцентуація і відхилення;
• алкогольна, лікарська або наркотична залежність;
• медичні протипоказання.

Психограма фахівця митної служби може служити посібником для митних фахівців з формування необхідних для митної діяльності якостей особи і програмою сомовиховання і самовдосконалення. Її використання дозволяє із застосуванням відповідних методик оцінити наявність або відсутність необхідних професійно-важливих якостей у кандидата на відповідну посаду, його здібності до адаптації в нових умовах, дає можливість проаналізувати успішність професійної діяльності фахівець митної служби. [15]

3.3 Психологія діяльності працівників митниці

Система митних органів займає важливі позиції в економічній, правовій і соціальній політиці держави. Її основою є ефективний митний контроль в інтересах забезпечення економічної безпеки держави, захист здоров’я і моральності її населення.[6]

Психологічний аналіз діяльності припускає вивчення її зовнішніх умов(об’єкту, середовища, результатів і їх впливу на психіку), внутрішніх умов(цілей, мотивів, способів) самоврядування і управління. Психологічна характеристика діяльності посадовців митних органів припускає дослідження специфіки цих компонентів діяльності і їх взаємодії.

Діяльність митників здійснюється під постійним вольовим самоконтролем, сила якого багато в чому визначається тривалістю роботи, складністю взаємовідносин з різними категоріями осіб, що проходять митний контроль, психофізіологічним станом. Міра емоційної напруги залежить від характеру виконуваних завдань, професійного досвіду і індивідуальних психологічних особливостей і може коливатися в широких межах. Психологічно позначається: велика персональна відповідальність за виконання обов’язків; наявність контролюючих роботу митних фахівців служб і можливість точної ідентифікації фахівця, що допустив порушення по іменному друку; вимушений тип діяльності, готовність до несподіваних ситуацій; дія об’єктів спостереження, зовнішніх чинників, що постійно міняються; висока міра виникнення конфліктних ситуацій та ін.

Діяльність митників часто носить характер протиборства. Вірогідний порушник митних правил своїми хитрощами протиборствує митникові і прагне досягти прямо протилежних цілей. Митна діяльність здійснюється в умовах періодичної зміни нормативних документів, що визначають характер митного контролю, наявності в них протиріч. Негативна дія чинить криміногенний тиск, що не припиняється. Психологічні особливості діяльності посадовців митних органів багато в чому оцінюються безпосереднім контактом з обличчям, що проходить митний контроль, стосунками психологічного протиборства з ним, моральним тиском і високою нервово-психічною напруженістю. Перераховані особливості митної діяльності вимагають високих моральних і моральних якостей особи посадовця митного органу, наявності у нього високорозвинених психологічних пізнавальних якостей, уваги, пам’яті, мислення, особливої чутливості зорового аналізатора, морально-психологічної стійкості і принциповості, уміння без особливих психологічних втрат виходити з конфліктної ситуації, що створилася.[7] Діяльність посадовців митних органів відрізняється психологічними особливостями, які визначаються її зовнішніми умовами(середовище, результати їх вплив на психіку), внутрішніми(цілі, способи), а також можливостями управління і самоврядування. Вона здійснюється під постійним вольовим контролем, сила якого багато в чому визначається тривалістю працівника митника, складністю взаємовідносин з різними категоріями осіб, що проходять митний контроль, фізіологічним станом митника (нервово-психічне стомлення, стрес, хвороба).[8] Перераховані особливості діяльності пред’являють високі вимоги до будь-якого посадовця митного органу, до його моральних і моральних якостей.

ВИСНОВКИ

Професія є важливою сферою життєдіяльності людини, що дозволяє йому задовольнити свої потреби в повазі, спілкуванні і самореалізації.

Професіограма і психограма дозволяють визначити структуру професійної діяльності і суб’єкта праці

У даній роботі були розглянуті питання стосовно психології діяльності робітника митниці, складання його професіограми і психограми. В процесі вивчення даної професії використовувались теоретичні методи: вивчення спеціальної літератури і інтернет-джерел. Були сформульовані основні якості особистості, необхідні для успішного здійснення даної діяльності..

Bивчення і дослідження психології діяльності працівників митниці, основних характеристик цієї професії, професіограми та психограми митника, а також професійно важливих якостей, необхідних для службовця митних огранів показало, що митник повинен бути порядний, спостережливий, мати хорошу інтуїцію, організований, дисциплінований, рішучій, вимогливий до себе і людей, допитливий, повинен уміти швидко орієнтуватися в навколишньому оточенні, мати хорошу фізичну і психічну витривалість, емоційну стійкість.

Розроблена професіограма дозволяє працівнику митних органів оцінити власні професійні, особисті якості та відкоригувати при необхідності напрями професійної діяльності. Що в свою чергу сприятиме збільшенню професіоналів — спеціалістів, які опанували високими рівнями професійної діяльності, свідомо змінюють і розвивають себе в ході здійснення праці, вносять свій індивідуальний творчий внесок у професійну діяльність і підвищують престиж своєї професії у суспільстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1) Статті з психології [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу:<http://www.psiholog2000.ru>

• Світ психології [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу:<http://www.psyworld.info>

• Загальна психологія [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://azps.ru>

• Психологія діяльності [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://bestpeople.com.ua>

• Про психологію [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://pro-psixology.ru>

• Психологія діяльності митника [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://www.pravo.vuzlib.net>

7) Немирич В.В. Основы психологии таможенной деятельности.[Текст]- М, 1995.)

Прикладна юридична психологія [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://society.polbu.ru>

• Поняття професіограми[Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://schoolyears.webtalk.ru>

• Професіограми спеціалістів [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://www.profigrama.ru>

• Романова Є.С. 99 популярних профессий. [Текст] — П, 2008. — 464 с.

Прикладна юридична психологія [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://sbiblio.com>

• Психологія діяльності митника [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://www.letopisi.ru>

• Психограма і професіограма державного службовця [Електронний ресурс] — Електрон. текстові данні. — Режим доступу: <http://referatwork.ru>

15) Галентов А.П. Программа по профессиональному психологическому отбору кандидатов на государственную службу в таможенные органы. — Калуга, 1998

16) Зеер, Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для вузов [Текст] — М.2006

17) Климов Е.А. Психология профессиональной деятельности: Учбовий посібник [Текст] — М. 2004

18) Корнієнко М. Моральнеобличчята культура поведінкимитника. Вісник АМУ. — 2000.

Крисько М.Деякі питання етико — правового забезпечення професійної діяльності працівників митних органів України. Митна справа. — 1999.

Тимченко Н. Професійно — етична освіта — складова фахової підготовки майбутніх службовців — митників. Вісник АМУ. — 2002.