Мотивація професійного самовизначення педагога

Реферат

Мотивація професійного самовизначення педагога

Зміст

  • Вступ
  • 1. Сутність понять «мотивація», «професійне самовизначення»
  • 2. Мотиви вступу у вуз сучасних студентів
  • Висновки
  • Список використаної літератури

мотивація професійне самовизначення педагог

3. студенти, яких, з одного боку можна назвати «ті, хто не визначився», з іншого — заваленими різними проблемами особистого, побутового плану. На перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Можна було б сказати, що це група тих, хто «пливе за течією» — вони не можуть обрати свій шлях, для них освіта і професія не являють такого інтересу, як у перших груп. Можливо, самовизначення студентів даної групи відбудеться пізніше, але можна припустити, що в цю групу потрапили люди, для яких процес самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості не характерний.

Процес вибору професії, навчання у вузі став сьогодні для багатьох студентів прагматичним, цілеспрямованим. Цінність освіти, як самостійного соціального феномена, що має соціокультурну, особистісну і статусну привабливість, відступила на більш дальній план. [7, с. 204 — 207] З появою «комерційного» набору у вуз в нього прийшли забезпечені студенти, які не звикли відмовляти собі ні в чому, впевнені в правильності свого професійного вибору (62 — 77 %), добре ознайомлені про специфіку майбутньої професійної діяльності (самооцінка в середньому вища на 10 %, ніж у «бюджетників»).

Ці студенти, бачачи приклад ом своїх батьків-підприємців, без страху дивляться в майбутнє, яке має для них чітко змальовану професійну перспективу. Існують також якісні відмінності, зокрема, результати аналізу статистичних даних показує, що у «комерційних» студентів більш яскраво виражено прагнення до досягнення успіху в сфері бізнесу (9 — 18,5 %), у зв’язку з чим вони вище, ніж «бюджетні» студенти, оцінюють значимість хорошої освіти, професійної підготовки (30,5 — 40 %), вільного володіння іноземними мовами (22 — 37 %), духовно і культурно багатого життя (36-44 %).

Виявились відмінності в структурі мотивації отримання вищої освіти у порівнюваних групах студентів: «бюджетні» студенти в цілому висловили більш традиційні установки — отримати диплом (4-14 %), набути професію (56 — 62 %), вести наукові дослідження (5-15 %), пожити студентським життям (8 — 18 %), тоді як у «комерційних» студентів домінує прагнення добитися матеріального благополуччя (43 — 53 %), вільно оволодіти іноземними мовами (17 — 41 %), стати культурною людиною (33 — 39 %), отримати можливість навчання, роботи за границею (20 — 29 %), оволодіти теорією і практикою підприємництва (10 — 13 %), продовжити сімейну традицію (6-9 %).

5 стр., 2494 слов

Рефлексія як педагогічна умова навчальної етичної діяльності студентів ( )

... діяльності (навчальної етичної діяльності студентів) з рефлексією, котра спрямована на розвиток самосвідомості, осмислення й орієнтацію дій суб’єкта (інтелектуальна рефлексія), на самоорганізацію, рух через ... завжди вистачає часу, щоб зрозуміти студента, виявити чуйність. Як свідчить практика, студенти часто відчувають труднощі етичного характеру при здійсненні навчальної діяльності. Нетактовність, ...

За кількістю вузівських «відмінників» «комерційні» студенти поступаються «бюджетникам». Окрім «бюджетних» та «комерційних» виділяють й інші типи сучасних студентів, які зустрічаються і в тій, і в іншій з описаних груп.

Серед них назвемо:

1. «Підприємець» — цей студент віддає перевагу досягненню успіхів у сфері бізнесу, отримує вищу освіту для того, щоб оволодіти теорією і практикою підприємництва, швидко просуватися по службі, займатися керівною, організаційною діяльністю, він впевнений в правильності вибору спеціальності, навчання, відповідності йому своїх здібностей, але в той же час він більш критичний до свого навчального закладу, краще знає специфіку професії (можливості професійного зростання, розмір зарплати, умови праці, перспективи службової кар’єри), не остерігається безробіття, у нього більш розвинені (згідно самооцінки) такі актуальні особистісні якості, як індивідуалізм, професіоналізм, підприємливість, самостійність, здатність змінювати погляди при зміні обставин, швидка адаптація до нових умов.

2. «Емігрант » — вищу освіту він отримує для того, щоб вільно оволодіти іноземними мовами, отримати можливість навчатися, працювати за кордоном. Вони впевнені в правильності власного вибору спеціальності та у відповідності йому своїх здібностей, а також в здатності вузу дати їм підготовку на належному рівні. У них добре розвинені (згідно самооцінки) індивідуалізм, життєвий оптимізм, швидка адаптація до нових умов.

3. «Традиціоналіст» — протилежність перших двох типів. Він цінує хорошу освіту, професійну підготовку, отримує вищу освіту для того, щоб отримати диплом, вести наукові дослідження, менш критичний до вузу, гірше знає реалії подальшої професійної діяльності, більше остерігається безробіття, у нього сильно розвинені професіоналізм і працездатність, менше — підприємливість, здатність до ризику, змінювати погляди при зміні обставин, вживатися в нові умови, життєвий оптимізм. «Які теперішні студенти порівняно зі студентами, які навчалися декілька років тому, на зародженні ринкових реформ?» 86 % опитаних викладачів вважають, що студенти змінились. Сформувались риси, які дозволяють їм легше адаптуватися до життєвих труднощів в умовах ринку, які роблять їх більш конкурентноздатними: у них з’явилась підприємливість, більша самостійність, більша вимогливість до викладачів (знання — необхідний товар).

Але дещо й втратилось: студенти стали менш ерудованими, менш працелюбними (в навчанні), менш інтелігентними, менш вимогливими до себе.

Можна виділити три основних типи діяльності і поведінки студентів в сфері навчання і пізнання:

11 стр., 5310 слов

Індивідуальний стиль педагогічної діяльності ( )

... стилю педагогічної діяльності. Гіпотеза: створення накопичувальної системи безперервного підвищення кваліфікації кадрів призведе до формування нової персоніфікованої культури професійної педагогічної діяльності, реалізованої через індивідуальний стиль ... а виходить, якість знань кожного учня ... з одного боку, більш індивідуалізованою та практико-орієнтованою, ... з них. Вони покликані відкривати нові ...

1. перший тип особистості відзначається широким підходом до цілей і завдань навчання у вузі. Інтереси студентів зосереджуються на області знань більш широкій, ніж передбачено програмою, соціальна активність студентів проявляється у всьому різноманітті форм життя вузу. Цей тип діяльності зорієнтований на широку спеціалізацію, на різносторонню професійну підготовку;

2. другий тип особистості відзначається чіткою орієнтацією на вузьку спеціалізацію. І тут пізнавальна діяльність студентів виходить за рамки навчальної програми. Однак якщо першому типу поведінки властиве подолання рамок програми, так би мовити, в ширину, то в даному випадку цей вихід здійснюється вглибину. Система духовних запитів студентів звужена рамками «близько професійних інтересів»;

3. третій тип пізнавальної діяльності студентів передбачає засвоєння знань і набуття навичок лиш в межах навчальної програми. Цей тип діяльності — найменш творчий, найменш активний — характерний для 26,8 % опитаних студентів. Таким чином, вже в результаті самого загального підходу до аналізу учбово-пізнавальної діяльності студентів виділяються три типологічні групи, кожна з яких має свої моделі поведінки.

По відношенню до навчання ряд дослідників виділяють п’ять груп:

1. студенти, які прагнуть оволодіти знаннями, методами самостійної роботи, набути професійні вміння і навички, шукають способи раціоналізації учбової діяльності. Учбова діяльність для них — необхідний шлях до хорошого оволодіння обраною професією. Вони відмінно вчаться зі всіх предметів навчального циклу. Інтереси цих студентів торкаються широке коло знань, більш широкий, ніж передбачено програмою. Вони активні у всіх сферах учбової діяльності. Студенти цієї групи самі активно шукають аргументи, додаткові обґрунтування, порівнюють, зіставляють, знаходять істину, активно обмінюються думками з товаришами, перевіряють достовірність своїх знань;

2. студенти, які прагнуть набути знань у всіх сферах учбової діяльності. Для цієї групи характерно захоплення багатьма видами діяльності, але їм швидко набридає глибоко вникати в суть тих чи інших предметів та навчальних дисциплін. Ось чому вони нерідко обмежуються поверхневими знаннями. Головний принцип їх діяльності — краще всього потрошки. Вони не затрачають багато зусиль на конкретні справи. Як правило, добре вчаться, але отримують інколи незадовільні оцінки з предметів, які їх не цікавлять;

3. студенти, які проявляють інтерес не лише до своєї професії. Отримані знання і вся їх діяльність обмежуються вузько професійними рамками. Для цієї групи студентів характерно цілеспрямоване, вибіркове набуття знань, і лише необхідних (на їх думку) для майбутньої професійної діяльності. Вони багато читають додаткової літератури, глибоко вивчають спеціальну літературу, ці студенти добре і відмінно вчаться по предметах, які пов’язані з їх спеціальністю; у той же час не проявляють належного інтересу до суміжних наук і дисциплін навчального плану;

4. студенти, які непогано вчаться, але до навчальної програми відносяться вибірково, проявляють інтерес лише до предметів, які їм подобаються. Вони не систематично відвідують навчальні заняття, часто пропускають лекції, семінарські і практичні заняття, не проявляють інтересу до будь-яких видів учбової діяльності і дисциплін навчального плану, так як професійні інтереси ще не сформовані;

10 стр., 4508 слов

Самовдосконалення особистості педагога

... прогресивного професійного розвитку особистості педагога (рис. 2). Професійний розвиток особистості педагога професійної соціалізації структура, спрямованість, Метою професійного самовдосконалення є досягнення усвідомленого і засвоєного способу (ідеалу) висококваліфікованого педагога. Мета самовдосконалення, по суті, недосяжна, ...

5. студенти — ледарі і нероби. У вуз вони прийшли через наполягання батьків чи «за компанію» з товаришем, або для того, щоб не іти працювати і не потрапити в армію. До навчання ставляться байдуже, постійно пропускають заняття, мають «хвости», їм допомагають друзі, і часто вони дотягують до диплома. Серед відмінників можна виділити лиш три підтипи: «різнобічний», «професіонал», «універсал». Найбільш поширений серед відмінників перший підтип. Це студент допитливий, ініціативний, с широким світоглядом. Він вивчає не лише першоджерела, рекомендовані навчальними програмами, але систематично читає літературу поза програмою і по суміжних дисциплінах. Мотивом діяльності даної категорії відмінників, як правило, служить нестримне прагнення до пізнання, їм подобається сам процес взнавання нового, невідомого, вирішення складних завдань. Відмінники, які орієнтуються на професію, концентрують свою увагу головним чином на профільних предметах, оволодіваючи загальноосвітніми предметами більш поверхнево, хоча і намагаються не опускатися нижче «5». Виділяють «вузького» відмінника, який вивчає програмний матеріал лише в об’ємі лекцій, підручника і обов’язкових першоджерел. Як правило, до останнього варіанту відносяться студенти із середніми здібностями, але з сильно розвиненим почуттям обов’язку, «одержимі». Такі студенти нерідко дуже добре усвідомлюють значення різносторонніх знань для повноцінної професійної діяльності, але їм просто не вистачає часу для того, щоб вивчати ще щось поза програмою. Серед «вузьких» відмінників можуть зустрічатися іноді і такі студенти, учбово-пізнавальна діяльність яких стимулюється егоїстичними інтересами (самоствердження, кар’єра).

До категорії «відмінників-універсалів» відносяться студенти, які поєднують позитивні сторони «різнобічного» і «професіонала». На жаль, таких студентів, які відзначаються великою працелюбністю і разом з тим виключно обдарованих, талановитих, з прекрасними природними здібностями (в першу чергу з чудовою пам’яттю, збагаченою в шкільні роки) зустрічається не так вже й багато.

Серед хороших можна виділити два підтипи:

1. студенти з хорошими здібностями, але недостатньо працелюбні. У більшості випадків вони вчаться нерівно, по профілюючим предметах в них можуть бути і відмінні оцінки, в той час як по загальноосвітніх іноді навіть «три»;

2. студенти з середніми здібностями, але з великою працелюбністю. Як правило, вони вчаться рівно по всіх предметах. Представники цього підтипу старанно записують усі лекції, але нерідко відповідають лише по конспектах, підручнику чи обов’язковому першоджерелу. [7, с.301-315].

3. Педагогічна спрямованість і мотивація професійного самовизначення педагога

Педагогічну спрямованість вчителя доцільно розглядати в контексті загальної психологічної проблеми — спрямованості особистості. Спрямованість особистості визначають по-різному. С.Л. Рубінштейн розмів її як деякі динамічні тенденції, які в якості мотивів визначають людську діяльність, самі, в свою чергу, визначаючись її цілями і завданнями. [9].

15 стр., 7286 слов

Етика вчителя та педагогічний такт

... наприклад, педагогічний такт потрібен учителю при спілкуванні з кожною категорією людей, з якими він стикається в навчально-виховній діяльності. Однак конкретніші норми педагогічної етики ... області педагогічної етики спрямовані на з'ясування ціннісних орієнтацій мотиваційної сфери особистості, оцінних суджень опитуваних. Етико-соціологічні методи дозволяють вивчити етичну ерудицію вчителя, ціннісні ...

А.Н. Леонтьєв, розвиваючи ідеї С.Л. Рубінштейн, ядром особистості називав систему відносно стійких, ієрархічних мотивів як головних спонукачів діяльності. [5].

Л.І. Божович та її колеги спрямованість особистості розуміли як систему стійко домінуючих мотивів, які визначають цілісну структуру особистості. [2].

Спрямованість особистості проявляє себе в різних сферах людської діяльності. Спрямованість на професійну діяльність проявляється на певному етапі розвитку особистості (в юності) і стає в цей період життя центральним особистісним новоутворенням. Професійна спрямованість проявляється в сферах різних професій в залежності від особливостей професії має відповідні характеристики. Є.А. Клімовим розроблена схема характеристик професій. Згідно цієї схеми об’єктом педагогічної професії є людина, а предметом — діяльність її розвитку, виховання, навчання. [6, с.32 — 36].

Взявши за основу професійні мотиви (з орієнтацією на зміст навчального предмета, спілкування і вдосконалення), а також рефлексію вчителя на мотивацію процесу і результату своєї роботи І.В. Фастовець виділяє такі типи педагогічної спрямованості:

1. ділова спрямованість — мотиви розкриття змісту навчального предмета;

2. гуманістична спрямованість — мотиви спілкування;

3. індивідуалістична спрямованість — мотиви вдосконалення.

Представники гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс, Д. Дьюі та інші) спрямованість особистості розглядають як прагнення особистості до самоактуалізації. Прагнення вчителя до самоактуалізації в сфері педагогічної діяльності є показником педагогічної спрямованості. Спрямованість — інтегральна характеристика праці вчителя, в ній виражається прагнення вчителя до самореалізації, до зростання і розвитку в сфері педагогічної життєдіяльності. Вона в значній мірі стає мотивацією вдосконалення у найбільш «ефективних вчителів». Але мова в даному випадку іде про самоактуалізацію істинну, яка включає в своє визначення сприяння самоактуалізації учнів, а не лише «самоствореня свого «феноменального світу». Професійна спрямованість — це професійно-значима риса, яка займає центральне місце в структурі особистості вчителя і обумовлює його індивідуальну і типологічну своєрідність. В більш широкому розумінні (в плані інтегральної характеристики праці) — це система емоційно-ціннісних відношень, що задає ієрархічну структуру домінуючих мотивів особистості вчителя, які спонукають педагога до її ствердження в педагогічній діяльності та спілкуванні.

Ієрархічна структура педагогічної спрямованості вчителя (а отже і мотивації професійного самовизначення) може бути представлена наступним чином:

1. спрямованість на дитину (та інших людей), пов’язана з турботою, інтересом, сприянням розвитку її особистості і максимальної самоактуалізації її індивідуальності;

2. спрямованість на себе, пов’язана з потребою у самовдосконаленні і самореалізації в сфері педагогічної праці;

14 стр., 6718 слов

Педагогічний талант вчителя

... а гуманістична - з розвитком його особистості і творчої індивідуальності. Суб'єктом педагогічної діяльності є учитель, вихователь, інструментом ... і структура педагогічного таланту 2.2 Методичні основи педагогічного таланту вчителя 2.3 Напрями професійного ... діяльності сучасного педагога будь-якої спеціальності. Специфіка педагогічної діяльності виявляється насамперед у тому, що за своєю природою ...

3. спрямованість на предметну сторону професії вчителя (зміст навчального предмета).

[6, с.38 — 41].

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов. — М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. — 624с.

2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. — М.: Просвещение, 1968. — 464 с.

3. Занюк С. Психология мотивации. К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002. — 502 с.

4. Краткий психологический словарь / ред. — сост. Л.А. Карпенко; Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. — 2 изд., расш., испр. и доп. — Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 1999. — 512с.

5. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М.: Политиздат, 1975. — 304с.

6. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. — М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 1998. — 200 с.

7. Мороз О. Г, Падалка О.С., Юрченко В.І. Педагогіка і психологія вищої школи: Навчальний посібник / За заг. ред.О.Г. Мороза. — К.: НПУ, 2003. — 267с.

8. Педагогика и психология высей школы: Учебное пособие. Ростов на Дону: Феникс, 2002. — 544 с.

9. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. — М.: Просвещение, 1976. — 415с.

10. Чорна І.М. Психологічні особливості організації профорієнтаційної роботи в школі. — Тернопіль,: ТДШ. — 1995. — 76 с.