Методика Марії Монтессорі

Реферат

Зміст

Вступ

1. Суть методики Марії Монтессорі

2. Сутність виховання за Монтессорі

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Марімя Монтессомрі (італ. Maria Montessori; 31 серпня 1870 — 6 травня 1952) — італійський лікар, педагог, перша італійка, що стала доктором медицини; прославилася розробкою педагогічної методики званої методика Монтессорі, яка полягає на вільному розвитку дітей [1].

Вперше методика була застосована на практиці ще в 1906 році і після цього з кожним роком все активніше використовується в дитячих садках і школах по всьому світу.

У всіх країнах прагнуть поліпшити виховання дітей. Вивченням дитини займається ряд наук, проте, результати досліджень залишаються теорією, не застосовуються на практиці і не приносять користь дітям. Серед педагогів і батьків поширене переконання в тому, що дорослий може і повинен сформувати характер дитини. З позицій М. Монтессорі це глибоко невірно. Суть її критики на адресу різних педагогічних поглядів можна коротко сформулювати наступним чином:

  • приниження значення дитинства як найважливішого періоду для розвитку особистості дитини;
  • дитинство розглядалося лише як «перехідна стадія до дорослості»;
  • нерозуміння своєрідності і особливостей природи дитини: вважалося, що діти повинні працювати так само свідомо і цілеспрямовано, як дорослі;
  • в певні періоди часу вони повинні досягти певних результатів у навчанні;
  • авторитарний характер виховання та освіти: дорослий одноосібно визначає, чого потребує дитина, які якості (моральні) потрібно прищепити дитині, які — придушити (аморальні);
  • порядок диктується ззовні, дисципліна і слухняність — результат тиску дорослих [2].

Головне, що дає учням Монтессорі-школа, окрім високого загальноосвітнього рівня — це гуманістична орієнтація і культура автономії; здатність робити вибір, приймати рішення і нести за них відповідальність; вміння самостійно працювати з навчальною та довідковою літературою, вміння вчитися.

1. Суть методики Марії Монтессорі

Методика М. Монтессорі ґрунтується на найглибшій повазі до дитини і усвідомленні того, що кожна дитина унікальна і вимагає індивідуального підходу у своєму розвитку з найперших днів життя, щоб розкрити весь закладений у ній потенціал [3].

Основна мета методики М. Монтессорі полягає в тому, щоб спонукати дитину до самонавчання в спеціально підготовленої за допомогою дидактичних матеріалів середовищі. Цьому покликані сприяти основні принципи методики: індивідуальна програма навчання; максимальна свобода дитини; мінімальне втручання в діяльність дитини. Для реалізації методики М. Монтессорі необхідно організувати простір таким чином, щоб потрапляючи в нього, дитина починала навчатися самостійно. Група, де будуть займатися малюки, являє собою на перший погляд звичайну, затишну ігрову кімнату. Тут всюди розкладені розвиваючі іграшки і дуже багато всяких цікавих куточків. Але насправді, в цій кімнаті панує найсуворіший порядок. Тут у кожної речі своє строго позначене місце і немає нічого випадкового. Вся кімната поділена на певні зони і кожна з них наповнена спеціально розробленим дидактичним матеріалом [2].

14 стр., 6906 слов

Формування сенсорної культури особистості у педагогічній спадщині М. Монтессорі

... М. Монтессорі. Предмет дослідження - особливості формування сенсорної культури особистості у педагогічній спадщині М. Монтессорі. Мета дослідження - вивчити та проаналізувати педагогічну спадщину М. Монтессорі й зокрема щодо сенсорного розвитку дошкільників. ...

П’ять зон розвитку дитини:

1. Зона практичного життя

Мета цієї зони — розвинути в дитини самостійність, яка буде допомагати йому в подальшій, повсякденному житті і вкрай позитивно впливати на самооцінку. Налити воду в чашку, застебнути ґудзики, почистити картоплю, відкрити замок, зашнурувати взуття. Діти швидко вчаться всім цим практичним навичкам. Вчитель показує дітям, як обходитися з предметами і для чого вони потрібні. Далі дитині пропонується діяти самому, методом проб і помилок. Дуже важливо те, що всі предмети цієї зони повинні бути справжніми, а не іграшковими.

2. Зона сенсорного розвитку

Гарячий — холодний; важкий — легкий; гладкий — шорсткий; довгий — короткий — ці та багато інших понять дитина осягає тут дослідним шляхом. Численні стаканчики, пірамідки, ваги, предмети відрізняються за кольором, фактурою, звучанням, запахом та інше. Матеріали цієї зони повною мірою задіюють всі органи чуття малюка: зір, слух, нюх і тактильні відчуття.

3. Зона мовного розвитку

У цій зоні, присвяченій розвитку мовлення, підготовці до читання та письма, дуже велика увага приділяється розвитку дрібної моторики, яка напряму пов’язана з психомоторним розвитком дитини і розвитком мовних зон кори головного мозку. Саме тому ця зона спрямована на масаж пальчиків, розвиток точних рухів руки. Тут є і шорсткі букви, і шнурівки, і рухливий алфавіт, і букви-вкладиші.

4. Математична зона

Середовище навколо дитини готує до основ математичних знань: порядковому рахунку, складання і віднімання, множення і ділення. Тут можна знайти об’ємні геометричні фігури, шорсткі цифри, різний рахунковий матеріал. методика монтессорі виховання

5. Зона природничо-наукових знань

У цій зоні дитина повинна мати можливість отримати перше уявлення про навколишній світ і природничі науках. Основи ботаніки, зоології, анатомії, географії піднесені в ігровій формі. Тут можна знайти дерев’яні географічні карти, вкладиші у вигляді різних листя дерев, моделі і картки з овочами та фруктами, набори іграшкових тварин, колекцію мінералів, моделі вулкана і земної кори [2].

Головне, за що ратує М. Монтессорі, і на чому грунтується її підхід — це розуміння того, що світ дітей та світ дорослих — зовсім різні світи. У цьому зв’язку, завдання виховання полягає в тому, щоб зрозуміти світ дитинства, дати можливість розкритися цьому світу в усьому різноманітті та унікальності.

30 стр., 14745 слов

Психологіна готовність дитини до навчання у школі

... до шкільного навчання є: рівень біологічного розвитку дитини (зріст, наявність постійних зубів); стан здоров′я на момент вступу до школи; динаміка захворюваності за попередній рік. Отже, підставою до відстрочення терміну вступу до школи ... повноцінну готовність дитини до навчання. Готовність до ... дитина повинна володіти початковими уміннями в області учбової діяльності (увагою не до результату, а до ...

2. Сутність виховання за Монтессорі

Провідним педагогічним завданням М. Монтессорі вважає розвиток у дитини незалежності і самостійності. І тут М. Монтессорі визначає зміст і призначення педагогічного сприяння і самої допомоги дорослого [4].

Мислення дитини М. Монтессорі порівнює з губкою, що всмоктує воду. Точно так само, як губка вбирає будь-яку воду — чисту або брудну, прозору, каламутну або підфарбовану, — дитячий розум абсорбує образи зовнішнього світу, що не підрозділяючи їх на «хороші» і «погані», «корисні» і «непотрібні» і т. д. У процесі розвитку розум дитини поступово трансформується в розум дорослого. Стаючи свідомою істотою, «людиною розумною», дитина втрачає унікальну здатність мислення природно і без зусиль абсорбувати знання про зовнішній світ [3].

Особливість організації педагогічного процесу в системі М. Монтессорі полягає в тому, що центр ваги активності зміщується з учителя на дитину. Дитина не є слухачем, що пасивно сприймає пояснення вчителя, навпаки, вона активно здобуває знання, уміння і навички в ході самостійної конструктивної діяльності, погодившись з індивідуальними інтересами.

До основних функцій Монтессорі-педагога відносяться: посередницька функція (зв’язок між дитиною та розвиваючої предметно-просторового середовищем), керівна функція (вчитель уважно спостерігає за дитиною і в потрібний момент надає йому допомогу), навчальна функція (вчитель дає урок в той момент, коли він показує зразок роботи з матеріалом), організуюча функція (педагог створює підготовлене середовище), діагностична функція (вміння спостерігати за поведінкою дитини і оцінювати рівень його фізичного і психічного розвитку), захисна функція (вчитель стежить, щоб діти не заважали один одному) [4].

У процесі розвитку дитини Монтессорі виділяє три фази: від 0 до 6, від 6 до 12 і від 12 до 18 років.

Особливе значення М. Монтессорі надає ранньому і дошкільному віку, тобто з 0 до 6 років, відзначаючи, що досі педагогіка ігнорувала значущість новоутворень. У віці від 0 до 3 років відбувається освоєння мови. Дитина освоює так звану материнську мову. Для дитини дошкільного віку важливі не сенс і сюжет почутого, а сама мелодія мови. Дитина слухає мову як музику, як пісню. Треба сказати, що діти — «фанати» мови, вони обожнюють, коли їм читають, коли звучить людська мова. І читати вголос треба не для того, щоб дитина знала казки, а для того, щоб він слухав людську мову.

Дитина у віці від 3 до 6 років є «будівельником самого себе». На цей час припадають фази максимальної інтенсивності розвитку — сенсорного, рухового, мовного, соціального апарату. Діти мають можливість вільно пересуватися по приміщенню, реалізують право вибору діяльності, а в процесі їх спілкування і взаємодії виникає безліч ситуацій, які можуть стати матеріалом для вправ у навичках соціальної поведінки.

Друга фаза (6-12) — глобальна орієнтація розвитку дитини — пов’язана з пошуком їм місця і ролі людини в природі та культурі: як ролі людства взагалі, так і своєї власної індивідуальної ролі. У свідомості дитини формується більш-менш адекватний, структурований і осмислений образ світу, образ самого себе і свого місця у світі.

5 стр., 2484 слов

Етапи розвитку дошкільної педагогіки

... гармонійний розвиток дитини, навчання дітей рахунку, вимірюванню, розвитку мовлення. 3.Другий етап Другий етап у розвитку дошкільної педагогіки пов'язаний з іменами Ф. Фребеля, К. Ушинського, А. Симонович, Л. Шлегер, М. Монтессорі (XIX ...

Третя фаза розвитку (12-18) характеризується глобальною спрямованістю людини на суспільство і пошук в ньому свого місця. У цьому віці років молода людина знаходить ще одну можливість посилити свої пізнавальні здібності, залучаючи для цього людей, об’єднаних спільною метою, іншими словами, організацію людей [2].

Висновок

Система М. Монтессорі — це, насамперед, педагогіка творення життя у розвитку дитини.

Системою М. Монтессорі захоплюються, в ній розчаровуються, використовують і відкидають, впроваджують як цілісну систему або тільки окремі її елементи. Головне — вона не залишає байдужим того, хто познайомився з її ідеями і методикою. Розроблена в першій чверті нашого століття, система М. Монтессорі знала різні періоди — критику, сплеск уваги і визнання, забуття і знову захоплений інтерес.

В цілому, в основі розроблюваної М.Монтессорі педагогічної системи лежать наступні базисні ідеї й установки:

  • облік вікової періодизації розвитку дитини та актуалізація раннього освіти та виховання дитини;
  • необхідність всебічного вивчення дитини та облік періодів її розвитку;
  • надання дитині свободи вибору виду діяльності;
  • наявність підготовленого культурно-розвиваючого середовища;
  • особлива роль педагога.

Ідеєю М. Монтессорі є розвиток індивідуальності дитини, що знаходить своє вираження в системі методів і прийомів, які створюють умови для самонавчання, самовиховання і саморозвитку дитини.

Але у методики навчання Монтессорі є мінуси: зовсім не приділяється увага творчому початку, а концентрується лише на розвитку інтелекту і практичних навичок; після демократичного монтессорі-садочка дитині складно у загальноосвітній школі; за програмою Монтессорі не передбачено жодних рольових.

Та все ж, у вузько спеціальному сенсі, наприклад, описі конкретних способів розвитку тих чи інших здібностей у дітей, в методиці Монтессорі можуть зустрічатися цікаві ідеї. Але з концептуальної точки зору вона нічого корисного в педагогіку принести не може.

Список використаних джерел

1. Біогафія Марії Монтессорі. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://kiev-montessori.com.

2. Педагогічна система М. Монтессорі: сутність, особливості. АВТОР: Петрова Н.Б. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.superinf.ru.

3. Заняття за методикою М. Монтессорі. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://bebiklad.ru/loqicheskie-zadachi/metodika-montessori

4. Воспитание ребенка по методике Монтессори. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: