Вступ
1. Зміст і сутність культури
2. Соціологія культури: історія виникнення й предмет
3. Структура й принципи культури
4. Функції й форми культури
Висновок
Список використаної літератури
Культура
Соціологія культури є галуззю соціології і водночас культурознавчою наукою. Вона знаходиться на межі філософії і культурології. Щоб пізнати соціологію культури як наукову дисципліну, необхідно розглянути її в контексті соціологічного знання і в контексті інших наук про культуру, а в більш широкому плані — визначити співвідношення соціології та культурології, роль і місце її серед інших наук про культуру.
Культура, мабуть, виступає як якісна сторона будь-якої діяльності, як спосіб мислення й поводження. При цьому вона являє собою певні цінності, як матеріальні, так і духовні. У реальному житті вони злиті, але є й розходження. Матеріальна культура, як правило, предметна, відчутна. Духовні цінності можуть виступати не тільки в предметно-речовинній оболонці, але й в акті творчої діяльності.
Компоненти матеріальної культури мають чітке вираження. Цього не можна сказати про духовну культуру. Одні дослідники порівнюють культуру з усією соціальною сферою, інші — з духовним життям, треті представляють її як сукупність матеріальних і духовних цінностей і т.п.
Однак, вважається, що зміст зазначеної категорії не може бути обмежено якою-небудь одною сферою життя (матеріальною або духовної), одною ціннісною характеристикою (моральною або політичною), одною формою діяльності (пізнавальної, просвітньої, організаційної й т.п.).
Специфіка культури полягає в тому, що вона, являючи собою відомі цінності, у той же час характеризує різні явища громадського життя.
Культура є соціальним феноменом, і в цьому змісті вона протиставляється натурі (природі).
У культурі фіксуються:
- загальна відмінність людської життєдіяльності від біологічних форм життя;
- якісна своєрідність форм життєдіяльності в рамках окремих епох, країн, класових, національних, демографічних спільнот людей;
Розуміння культури як соціального феномена надає право й можливість виокремити у великому світі соціологічної науки особливий напрямок — соціологію культури. Соціологія культури як специфічна галузь загальної соціології виникла як у ФРН і Франції в 70-ті рр. ХХ століття. Вона опиралася на методологічні принципи М. Вебера (ідея про соціологію як емпіричній науці про культуру), на вчення про динаміку культурних об’єктивацій Г.Зиммеля, на погляди К. Мангейма в області соціології знання й теорії ідеології.
Соціологія культури
... серед інших наук про культуру. Соціологія культури — галузь соціології, яка вивчає культуру як соціальний феномен, ... соціології культури (багато соціологів класичної епохи приділяли увагу аналізові культури у своїх концепціях соціального і культурного життя). Соціологія культури є складовою соціології, ... людей, що утворюють соціальні спільноти. Вона вивчає як індивідуально-неповторні особистості, ...
Соціологія культури виникла як реакція на відому обмеженість позитивістської соціології, що не справляється з аналізом складних соціальних процесів, у тому числі — процесів у сфері духовного життя, науки, мистецтва, релігії, ідеології. Соціологія культури прагне до соціологічного розкриття історико-культурного матеріалу, накопиченого родинними культурологічними дисциплінами, з метою вивчення впливу ідей на соціальну структуру суспільства, на соціальні інститути, соціальні рухи, на швидкість і характер соціокультурного розвитку. Соціологія культури орієнтована не стільки на фіксування й опис тих або інших явищ культури, скільки на дослідження генезису й історичних трансформацій різних культурних форм.
Предметом соціології культури можна вважати саму культуру як складне динамічне утворення, що має соціальну природу й виражає соціальні відносини, спрямовані на створення, засвоєння, збереження й поширення предметів, ідей, ціннісних подань, за допомогою яких забезпечується взаєморозуміння людей у різних соціальних ситуаціях.
Культура породжується матеріальними потребами людей, їх інтелектуальними, моральними, етичними й іншими потребами, практичними інтересами різних соціальних спільнот, груп й індивідів.
Соціологія культури активно вивчає тенденції культурного розвитку суспільства. Вона виявляє вплив науково-технічного прогресу на культурні процеси, досліджують соціально-культурні наслідки урбанізації, вплив засобів масової інформації на соціалізацію особистості, на суспільні настрої. Соціологія культури фіксує зміни національних, духовних, сімейних, побутових відносинах, викликані поширенням утворення, динамікою чисельності установ культури й т.д.
Подання формуються на особистісному рівні й сполучають у собі образи, знання, відносини й оцінки. Соціокультурні зразки — результати діяльності в типових життєвих ситуаціях. Цінності — те, чому віддається перевага стосовно певних предметів і соціокультурних зразків. Соціокультурні норми — відносно стійкі зразки поводження, що фіксують у кожній сфері культури або значимої ситуації взаємодії межі дозволеного.
Зазначені типи культурних утворень виконують важливі функції в соціальному житті, породжуються нею й служать установленню взаєморозуміння між людьми в процесі соціальної взаємодії.
У питанні про розуміння структури, основних елементах культури серед дослідників немає єдності.
1) Мова є основним засобом передачі культури, має високу пристосовність до потреб людини.
Відносини
3) Цінності — поділені більшістю переконань щодо цілей, до яких варто прагнути. Цінності можуть бути різними в різний історичний час і при різному соціальному пристрої. Вони дають критерії оцінки дій, предметів, ідей, думок і становлять головне в культурі.
4) Норми — правила, що визначають, як повинна поводитися людина, щоб «вписатись» у цінності культури свого суспільства. Норми, стандарти, правила поведінки обґрунтовуються цінностями.
Дюркгейм про цінності та ідеали
... Е. Дюркгейм та його Французька соціологічна школа у соціологію та їхній вплив на розвиток цієї науки у майбутньому. Робиться висновок про те, ... тільки соціології. Тим самим соціологія проголошувалась наукою, що має ключ до усіх соціальних явищ. Серед інших рис ... організований - перший у французьких університетах курс соціології. Роки життя в Бордо були для французького соціолога періодом найбільш ...
Ряд сучасних вітчизняних дослідників бачать у структурі культури, крім відзначених раніше, й інші елементи.
Принципи культури:
наступності
цілісності
проникнення
- здатність до саморозвитку, що проявляється в основному в трьох формах:
1) стихійна, неусвідомлена;
2) метод спроб і помилок, де високий відсоток випадковості;
3) свідома діяльність, пов’язана з інноваціями, науковим розрахунком, розробкою принципово нових проектів.
взаємодія культур
Культура виконує різноманітні й відповідальні соціальні функції. Насамперед вона, по думці Смелзера, структуризує громадське життя, тобто робить те ж, що генетично запрограмоване поводження в житті тварин. Засвоєне поводження, загальне для цілої групи людей і передається з покоління в покоління, є культура. Сам цей процес називається соціалізацією. У його ході цінності, переконання, норми, ідеали перетворюються в частину особистості й формують її поводження.
Функції культури:
духовно-моральна функція
комунікативна функція
Складність розуміння феномена культури полягає також і в тім, що в будь-якій культурі є різні її шари, відгалуження, зрізи. У науці вони йменуються субкультурами. Це — автономне утворення усередині пануючої культури зі своїми цінностями, нормами, інститутами, певним чином життя й мислення.
масова культура
елітарна культура
Останнім часом, як стверджують сучасні філософи, з’явилася ще одна нова форма культури — екранна (віртуальна), пов’язана з комп’ютерною революцією, заснована на синтезі комп’ютера з відеотехнікою.
Соціологи відзначають, що культура досить динамічна. Так, у другій половині ХХ ст. в культурі відбулися істотні зміни: відбувся колосальний розвиток засобів масової інформації, виник індустріально-комерційний тип виробництва стандартизованих духовних благ, збільшився час дозвілля й витрат на дозвілля, культура стала галуззю ринкової економіки.
Викладене вище дозволяє зробити висновок, що соціологія культури вивчає всі види перетворювальної діяльності людини, соціальних спільнот і суспільства в цілому, а також результати цієї діяльності. Сама цілеспрямована творча діяльність формує людину як суб’єкта історичної творчості. Його людські якості є результатом засвоєння ним мови, прилучення до створених в суспільстві цінностей, накопичених традицій, оволодіння досвідом, навичками й прийомами діяльності, властивій даній культурі.
Культуру можна визначити як міру людського в людині. Культура дає людині почуття приналежності до співтовариства, виховує контроль за своїм поводженням, визначає стиль практичного життя. Разом з тим, культура є вирішальний спосіб соціальних взаємодій, інтеграції індивідів у суспільство.
Психологическая культура юриста
... лише те, стосовно психологічної культури юриста. Психологічна культура юриста включає: комплекс психологічних знань, ... основи розкриття і розслідування злочинів,судебно-психологической експертизи й психологічних аспектів судовий ... вони причетні до психологічної культурі юриста. Психологія юридичного праці має ... механізми психічної діяльності, його душевне життя. Прикладна психологія - наука, вивчає ...
1. Соціологія культури. Юрій М.Ф. Навчальний посібник — К.: Кондор, 2006 — 302с.
2. Соціологія: Курс лекцій / В.М. Пічі, О.М. Семашко, Н.Й. Черниш та ін.: за ред.В.М. Пічі. Ї К., 2002.
3. Андрущенко В.П., Волович В.І., Кремень В.Г. та ін.: за ред. В.П.Андрущенко, М.І. Горлача. Соціологія. Київ-Харків. 2004
4. Лукашевич М.П., Тулепков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навчальний посібник. К., 2003.
5. Волков Ю.Г., Мостовая И.В. Социология учебник для вузов / Под ред. проф. В.И. Добренькова. — М.: Гардарики, 2002. — 432 с.
6. Фролов С.С. Основы социологии: Учебное пособие. — М.: Юристъ, 2007. — 344 с.
