Вступ
Уся педагогічна діяльність складається з ланцюга педагогічних ситуацій. Їх створюють як учитель, так і учні, спонтанно і спеціально. Починається шкільний день. До класу заходить учень, що запізнився, — вже ситуація. Перевірка домашнього завдання. Два учні виявилися непідготовленими — також ситуація. Під час пояснення нового матеріалу через клас передається записка — знову ситуація. Це не завжди конфлікти, але завжди суперечність між очікуваним і реальністю. Отже, педагогічна ситуація — це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнями вихованості учнів і колективу, що їх враховує вчитель, добираючи способи впливу, стимулюючи розвиток особистості.
Учитель усвідомлює педагогічні ситуації і формулює для себе завдання: стратегічні (як виховати у школярів почуття відповідальності, організованість), тактичні (розробка засобів обліку та контролю знань, активізація пізнавальної діяльності на уроках) і ситуативні (як відреагувати на те, що хтось запізнився, не вивчив, є неуважним на уроках тощо).
Майстерність учителя полягає в умінні перетворити ситуацію на педагогічну задачу, тобто спрямувати умови, що склалися, на перебудову стосунків, наближаючись до поставленої педагогічної мети. Ситуація може не стати педагогічною задачею, якщо вчитель її не помічає або ігнорує.
Таким чином, ситуація стає задачею в умовах цілеспрямованості педагогічної діяльності (ситуація + мета = задача).
Що таке педагогічна задача? Це виявлені в навчально-виховному процесі суперечності, які враховує вчитель, стимулюючи розвиток особистості, це педагогічна мета, поставлена за певних умов. Можна вважати, що розв’язання її — основна клітина педагогічної майстерності, яка відбиває рівень професіоналізму педагога. Задача може мати кілька розв’язків, позитивний ефект яких буде залежати від установок, знань педагога, його здібностей, володіння технікою.
1. Етапи розв’язання педагогічних задач
аналізу ситуації
усвідомлення проблеми і формулювання задачі.
На цьому етапі важливо подумки приміряти знайдений прийом, уявити можливі реакції на його вплив. Дуже важливо те, що, вибираючи прийоми, педагоги-майстри шукають причину виникнення небажаних ситуацій у собі, тому кожне їхнє рішення є кроком до гармонізації своєї діяльності, до самовиховання.
Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу
... Педагогічна майстерність і особистість викладача………..4 1.1. Елементи педагогічної майстерності..............................................4 1.2. Педагогічна техніка викладача........................................................9 Розділ 2.Майстерність педагогічного спілкування та педагогічна ... виявити внутрішній потенціал викладача, гармонізуючи структуру педагогічної діяльності. Усилия папок ...
Четвертий етап розв’язання педагогічної задачі — практична реалізація запланованого рішення. Відбувається у взаємодії вчителя й учня, організації діяльності вихованців як нових ситуацій, стимульованих учителем для формування їхніх ціннісних орієнтацій і поведінки. Саме на цьому етапі вчителеві необхідно досягти гармонії, узгодженості власної діяльності з діяльністю учнів: активність учителя в розв’язанні проблеми має викликати зворотну активність учнів, установка вчителя на взаємодію — підживитися прагненням учнів спільно розв’язувати проблему.
Засобами педагогічної техніки вчитель мусить виявити перед учнями силу своєї установки — допомогти, підтримати. Головна особливість взаємодії вчителя і учнів — «рефлексивний характер, тобто постійне відображення почуттів і думок учнів і цілеспрямоване їх формування, збагачення, розвиток». Важливо читати в душах учнів їхні думки і почуття, щоб бачити наслідки своїх дій, передбачати зворотні ходи тих, кому адресовано педагогічний вплив.
Слід мати на увазі і п’ятий етап — аналіз результату, — що час якого педагог порівнює наслідки розв’язання задачі з поставленим завданням. Результат розв’язання педагогічної задачі — завжди нова ситуація. І якщо вона наближає до спільної мети взаємодії вчителя і учнів — розвитку особистості школяра, — ми вважаємо результат позитивним, а обране рішення продуктивним.
А.С. Макаренко засвідчив, аналізуючи ситуацію з конфліктом у спальні, що в подальшому подібні випадки якщо і траплялися, то «швидко притушувалися в самому колективі», а це свідчить про доцільність обраної ним стратегії. Діалектика розвитку стосунків колоністів поставила нові завдання у ситуаціях, що склалися внаслідок взаємодії.
2. Проблема розв’язання педагогічних задач у професійній діяльності молодих учителів
Відповідно до поширеної концепції (Н.В. Кузьміна, В.О. Кан-Калік, В.О. Сластьонін) професійно-педагогічна діяльність розглядається як неперервний процес розв’язання вчителем нескінченного ряду педагогічних задач, спрямованих на досягнення загальної мети — формування особистості учня, його світогляду, переконань, свідомості, поведінки. У роботах вищезгаданих авторів детально аналізується проблема розв’язання вчителем педагогічних задач. Відмічається, зокрема, що педагогічна задача виникає кожний раз тоді, коли необхідно перевести учнів з одного стану в інший: сформувати вміння, навички, залучити до певного знання або трансформувати одну систему знань, умінь, навичок (неправильно сформовану) в іншу. Підкреслюється багатозначний характер розв’язання педагогічних задач. Якщо ж педагогічна ситуація однозначна, тобто не вимагає пошуку оптимального способу розв’язання, то вона перестає бути задачею. педагогічний задача молодий учитель
В.О. Сластьонін, виділяючи те спільне, що притаманне всім типам педагогічних задач, приходить до висновку, що всі вони є передусім задачами соціального управління.
Основні завдання педагогіки Наукові дослідження шлях до розв ...
... конкретні навчально-виховні завдання. Результати науково-педагогічних досліджень повинні відповідати таким вимогам: суспільна актуальність; ... діяльності неповнолітніх згідно з нормами моралі та права. Завдання дослідження — проаналізувати стан педагогічної ... П.В.Вівчар. Об'єкт дослідження Об'єктами педагогічних досліджень можуть бути діяльність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єк ...
Базуючись на загальній теорії управління, він виділяє у процесі розв’язання педагогічної задачі такі етапи:
- аналіз педагогічної ситуації (діагноз проектувального результату, прогноз) і планування педагогічних впливів;
- конструювання і реалізація навчально-виховного процесу;
- регулювання і коригування педагогічного процесу;
- підсумковий облік, оцінка результатів і визначення нових педагогічних задач.
Як підкреслює Н.В. Кузьміна, творчість вчителя полягає у пошуку нових рішень педагогічної задачі і пов’язане з усіма основними сферами педагогічної діяльності: гностичною, конструктивною, організаторською і комунікативною. Перед тим як шукати способи впливу на учня, необхідно визначити мету такого впливу, сформулювати її педагогічну задачу. Тобто, виходячи із знання про досягнутий рівень розвитку учня та його можливості, вчитель має прогнозувати його подальше просування в учінні, вихованні та розвитку і визначає оптимальну систему методів і засобів педагогічного впливу, тобто управління діяльністю учнів. Конструюючи таку систему, вчитель повинен ставити учнів в умови такої взаємодії з об’єктами, щоб вони були вимушені самостійно формулювати задачі і більш чи менш самостійно розв’язувати їх, переживати радощі перемог і прикрощі невдач, самостійно шукати вихід із забруднень.
Аналізуючи процес розв’язання вчителем педагогічних задач, Ю.М. Кулюткін, підкреслює ту обставину, що учні при цьому мають бути поставлені в позицію активних суб’єктів діяльності, створюючи умови, необхідні учневі для такого включення, вчитель виконує функції:
- а) мотиваційні, тобто прагне, щоб цілі та завдання навчання були співвіднесені з потребами, запитами, інтересами учнів, а останні при цьому усвідомили можливості їх досягнення;
- б) регуляції, тобто направляє і регулює процес учбової діяльності учнів;
- в) контролю та оцінки.
Названі функції набувають своєї специфіки на кожному з етапів розв’язання педагогічної задачі:
— Аналіз наявної ситуації. Здійснюється діагностика «суб’єктно-об’єктних» та «суб’єктно-суб’єктних» стосунків, що склалися у конкретних умовах даної ситуації. Вона обов’язкова з позиції загальних функцій вчителя, передусім через призму його знань про особистість учнів.
— Проектування учбової діяльності учнів. Розробка предмету, змісту та форми діяльності учнів з точки зору загальних функцій вчителя. Необхідно визначити, яким чином буде організовуватися спільна діяльність учнів, розробити конкретні завдання тощо.
— Безпосередня реалізація управлінських функцій. Вчитель мотивує діяльність учнів, розкриваючи теоретичну та практичну значимість знань, спираючись на пізнавальні інтереси учнів, підтримуючи у них почуття успіху, радощів відкриття. Основною умовою тут є контакт і взаєморозуміння між вчителем і учнями.
- Підсумковий аналіз результатів учбової роботи. Така оцінка має перш за все мотивувати подальшу діяльність учнів, виконувати власне контрольну функцію.
Висновок
Індивідуальний стиль педагогічної діяльності ( )
... стилю педагогічної діяльності. Гіпотеза: створення накопичувальної системи безперервного підвищення кваліфікації кадрів призведе до формування нової персоніфікованої культури професійної педагогічної діяльності, реалізованої через індивідуальний стиль ... вирішувати задачі розвитку освіти. Це другий, особистісний рівень проблеми. При цьому відновлення системи підвищення кваліфікації педагогічних ...
Зі сказаного вище можна прийти до висновку, що про ефективність проходження вчителем-початківцем етапу професійного становлення з достатньою повнотою можна судити по сформованості в нього вміння розв’язувати педагогічні задачі та розвинутості комунікативної компетенції. Нажаль для нашого сьогодення характерна невисока ефективність освоєння молодими вчителями своєї професійної діяльності. У більшості молодих вчителів спостерігається розірваність процесів накопичення практичного досвіду і освоєння психолого-педагогічних знань, які існують ніби паралельно.
Продуктивним шляхом розвитку уміння розв’язувати педагогічні задачі може бути рефлексивне навчання молодих вчителів, при якому забезпечується дослідження ними основ конструювання педагогічних рішень, його пошуку.
Таке навчання має забезпечувати:
- рефлексію початківцями власних труднощів прийняття тих чи інших педагогічних рішень, їх осмислення, узагальнення, корекцію,
- оволодіння конкретною методологією розв’язання педагогічних задач,
- розвиток категоріального апарату педагогічного мислення молодих учителів,
- формування у них конструктивно-методичних схем розв’язання педагогічних задач,
- формування у початківців вміння використовувати теоретичні знання для аналізу педагогічних ситуацій,
- виділення в останніх педагогічних задач та прийняття обґрунтованих та продуктивних педагогічних рішень.
Література
1. Бутрымович М.: Профессиональное становление учителя // Народное образование. — 1984. — № 5. — С. 31 — 33.
2. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6-ти Т., Т. 6. — М.: Педагогика, 1984. -400 с.
3. Кудрявцев Т.В. Психология технического мышления. — М.: Педагогика, 1975. — 303 с.
4. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. — Л.: ЛГУ, 1967. -183с.
